Ухвала

від 24.04.2023 по справі 160/7353/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2023 року Справа 160/7353/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ», у якому позивач просить суд:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ХЕШТ» (код ЄДРПОУ 40180408). 3.Справу розглядати за участю представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Додатки :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний з дня отримання копії ухвали строк на подання відзиву на позов та доказів.

21.04.2023 від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відмову у відкритті провадження у справі, в якому вказано, ТОВ «ХЕШТ» повідомляє суд про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в даній справі на підставі п.2 ч.4 та ч.2 ст.283 КАС України, з огляду на те, що факт оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» наказу № 941-п від 27.02.2023 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ХЕШТ» (код ЄДРПОУ 40180408)», прийнятого на підставі «п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 п. 69.2 п. 69 розділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що ТОВ «ХЕШТ» подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2023 з від`ємним значенням ПДВ, яке становить 100 тис. грн., а саме 5208141 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків», недопуск до якої, став підставою для звернення ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків у справі № 160/3944/23, свідчить про наявність між сторонами спору про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України.

Відповідач наголошує, що у березні 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області по суті вже зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження адміністративного арешту майна ТОВ «ХЕШТ». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №160/3944/23 за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «ХЕШТ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - залишено без розгляду.

На думку відповідача, на сьогодні вичерпані строки передбачені пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, так як обґрунтованість рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про накладення арешту, протягом 96 годин не перевірена судом та не підтверджена відповідним рішенням суду. Відтак, оскільки з моменту застосування рішенням Головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2023 умовного адміністративного арешту майна відповідача минуло 96 годин, встановлених законом дляйогоперевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому наявна законодавча необхідність відмовити в позові ГУ ДПС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного майна TOB «ХЕШТ».

Вирішуючи наведене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст.160 КАС України, в якому зокрема, зазначено, відповідно до ст. 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з приписами частини 5 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України).

КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1 статті 12 КАС України).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Поряд із цим, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

За змістом пункту 2 частини 1статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити певні визначені цією нормою обов`язкові реквізити.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (частина 3 статті 283 КАС України).

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Згідно із частиною 6 статті 283 КАС України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Крім того, КАС України визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина 5 статті 270 КАС України).

Виходячи зі змісту статей 271 та 272 КАС України, розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення, а судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві).

Законодавцем визначено, що в порядку статті 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 статті 283 КАС України дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду із заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19 та постанові Верховного Суду від 05 листопада 2021 року у справі №140/551/20, від 20 липня 2022 року у справі №640/32263/20, від 20 липня 2022 року у справі № 420/7404/20.

Отже, у суду на час вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження за означеною позовною заявою.

При цьому, суд наголошує, статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до пунктів 4-5 частини 1 вказаної статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Як вже зазначено судом вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами статті 262 КАС України. При цьому, заявник у своєму клопотання просить суд відмовити у відкритті провадження у справі на підставі положень статті 283 КАС України.

Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки заявник подав клопотання про відмову у відкритті провадження у справі на підставі положень статті 283 КАС України, в якій провадження вже відкрито за правилами статті 262 КАС України, суд приходить до висновку про очевидну безпідставність та необґрунтованість означеного клопотання.

З огляду на викладене, враховуючи, що клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №160/7353/23 є очевидно безпідставним та необґрунтованім, у суду наявні підстави для повернення вказаної заяви заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №160/7353/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали невідкладно направити на адресу заявника.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно