Рішення

від 08.05.2023 по справі 369/201/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/201/23

Провадження № 2/369/2681/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Пінкевич Н.С.

при секретарі судового засідання- Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гостомельської селищної військової адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року позивачі звернулись до суду із позовом до Гостомельської селищної військової адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивачі мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0, 2479, за кадастровим номером 3222482402:02:001:0091, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вони є спадкоємцями за законом після її смерті. Інші спадкоємці за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 відсутні. Заповіт спадкодавиця не залишила. Вони належну їм спадщину прийняли, оскільки постійно проживали та були зареєстровані разом із спадкодавицею за однією адресою, на час відкриття спадщини та у встановлений строк звернулись до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадкове майно після смерті їх матері, в рамках заведеної спадкової справи № 211/2021.Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті їх матері, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 719/02-31 від 18.07.2022 року та 1089/02-31 від 21.10.2022 року. Отже свою відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, нотаріус аргументував тим, що спадкоємцями не надано документів, які встановлюють право власності спадкодавця на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини.

Спадкодавиця належне їй майно у встановленому законодавством порядку набула, зареєструвала та отримала правовстановлюючі документи, які б підтверджували даний факт. Однак на даний час вказані вище правовстановлюючі документи втрачено, у зв`язку із чим і неможливо їх подати до нотаріальної контори та в позасудовому порядку оформити свої спадкові права. Верховний Суд зазначив про те, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомст. 392Цивільного кодексу України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Враховуючи викладене вказали, що на даний час не існує іншого способу, окрім як звернутись до суду для визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті їх матері. Просили суд:

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки, площею 0, 2479, за кадастровим номером 3222482402:02:001:0091, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності, в порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки, площею 0, 2479, за кадастровим номером 3222482402:02:001:0091, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьова Івана Сергійовича належним чином засвідчену копію спадкової справи №211/2021.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі, надано відповідачу право на подання письмового відзиву на позовну заяву, а позивачу право надати відповідь на відзив та третій особі надати пояснення у справі до початку розгляду справи по суті.

При розгляді справи представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд задоволити поданий позов.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи..

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши подані докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23 березня 2021 року, виданим повторно Печерським відділом ДРАЦС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 26 липня 2022 року, актовий запис № 277.

На підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після померлої ОСОБА_5 є є її діти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Родинні відносини між спадкодавицею та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження останнього, серії НОМЕР_2 , зареєстрованим виконавчим комітетом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та виданим повторно Печерським відділом ДРАЦС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 27 липня 2022 року, актовий запис 13.

Родинні відносини між спадкодавицею та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області від 14 квітня 1966 року, актовий запис № 30.

Інших спадкоємців судом не встановлено, позивачами не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її

Згідно з ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостатте ю 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємці належну їм спадщину прийняли, оскільки постійно проживали та були зареєстровані разом із спадкодавицею за однією адресою, на час відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами справи та матеріалами спадкової справи. Також позивачі 18 липня 2022 року звернулись до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадкове майно після смерті їх матері, в рамках заведеної спадкової справи № 211/2021.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат» для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства. Згідно п. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавців та перевірки відсутності заборони або арештів цього майна.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що нотаріусом відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті їх матері, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 719/02-31 від 18.07.2022 року та 1089/02-31 від 21.10.2022 року. Свою відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, нотаріус аргументував тим, що спадкоємцями не надано документів, які встановлюють право власності спадкодавця на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зіст.1216Цивільного кодексуУкраїни спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 Цивільного кодексу Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння користування та розпорядження своїм майном. Законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц.

Згідно листа комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» № 178 від 10.08.2022 року житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 , а також надано копію інвентаризаційної справи на вказаний об`єкт нерухомості.

У матеріалах інвентаризаційної справи наявні: копія довідки № 275/7, видана виконавчим комітетом Горенської сільської ради від 04.02.2004 року, якою підтверджується, що ОСОБА_3 , згідно записів погосподарсько книги Горенської сільської ради являється домовласником за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_4 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_4 виконкомом Горенської сільської ради від 31.01.2004 року на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення № 7 виконкому тієї ж ради від 19.02.1993 року; копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3271592 від 06.04.2004 року, яким підтверджується реєстрація права власнсоті за ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер запису 227. В книзі 1.

Також з листа Горенської сільської ради Бучанського району Київської області, до складу якої раніше входило і село Мощун, наданого у відповідь на адвокатський запит, вбачається, що в 2021 року даний орган місцевого самоврядування було заархівовано, а в самій раді не залишилось жодних документів, які б надавали змогу відповісти на запитувану адвокатом інформацію та надати копії витребуваних рішень.

У відповідь від архівного відділу Бучанської райдержадміністрації отримано лист № 05-06/313 від 08.09.2022 року, яким також відмовлено в надані запитуваних адвокатом копій документів, у зв`язку з відсутність в запиті точних пошукових даних, які в свою чергу неможливо встановити через відсутність інформації ані в Гостомельській селищній військовій адміністрації, ані в Горенській сільській раді.

У відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Київській області отримано лист № 29-10-0.3-4147/1/2-22 від 19.09.2022 року, яким вказано, що відповідно до даних, які містяться в НКС ДЗК відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222482402:02:001:0091 внесено до Державного земельного кадастру 21.09.2015 року.

З інформаційної системи он-лайн сервісу Державного земельного кадастру отримано інформаційну довідку, вбачається, що в реєстрі наявні відомості про суб`єкта права власності ОСОБА_4 , на земельну ділянку за кадастровим номером 3222482402:02:001:0091, за приватною формою власності.

Згідно з ч. 1 ст. 1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. З огляду на коментовану вище статтю вбачається, що частки позивачів у спадщині їхньої матері є рівними та складають по частині спадкового майна кожному.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» визначено, що до повноважень військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження комунального майна, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки розподілу такого майна між територіальними громадами, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України (далі - сформовані територіальні громади), передачі майна з комунальної до державної власності та списання комунального майна.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост.55Конституції Україниправа ісвободи людиниі громадяниназахищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Оскільки спадкодавець набув своє право на нерухоме майно у встановленому законом порядку, позивачами не повідомлено суду інформацію про відчуження спадкового майна на користь третіх осіб, та такої інформації не встановленому судом при розгляді даної справи, а також враховуючи відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, іншого способу захисту порушеного права позивачів на даний час не існує, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,259,263-265,268,273,ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гостомельської селищної військової адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом прав задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності, в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності, в порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки, площею 0,2479, за кадастровим номером 3222482402:02:001:0091, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності, в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності, в порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки, площею 0, 2479, за кадастровим номером 3222482402:02:001:0091, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інформація про позивача:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про позивача:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 08 травня 2023 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ