Рішення

від 04.04.2023 по справі 758/7135/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7135/22

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Державний навчальний заклад «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа, яким є довідка № 09 від 13.05.2022, видана Державним навчальним закладом «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей».

Заява мотивована тим, що 15.05.1999 заявниця закінчила навчання у Державному навчальному закладі «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (теперішня назва) та отримала диплом. Станом на день подання заяви до суду оригінал диплома втрачено. При зверненні до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» з метою отримання дубліката диплома вона отримала довідку № 109 від 13.05.2022 про те, що дійсно навчалась у Запорізькому професійно-технічному училищі № 41. Однак довідка видана стосовно ОСОБА_2 . Після повторного звернення заявниці до вказаного навчального закладу їй було надано письмова відповідь №206 від 04.07.2022, у якій зазначено, що дублікат диплома кваліфікованого робітника замовити неможливо, оскільки в документах наявні розбіжності щодо написання її прізвища. Заявниця зазначає, що в документах освітнього закладу її прізвище записане з помилкою, оскільки її дівоче прізвище « ОСОБА_3 » змінене на « ОСОБА_4 » (відповідно до свідоцтва про шлюб) та в подальшому прізвище « ОСОБА_4 » змінене на « ОСОБА_5 ». Допущена помилка у написанні її дівочого прізвища перешкоджає отримати їй дублікат диплома, який необхідний для реалізації її прав, у зв`язку з чим вона просить задовольнити її заяву.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 07.09.2022 вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявниця не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, направив до суду пояснення відносно розгляду даної заяви, вказавши, що при зверненні ОСОБА_1 до навчального закладу їй було надано всю необхідну інформацію та довідку, яка підтверджує, що вона дійсно навчалась в ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» в період з 01.09.1996 до 15.05.1999. Крім того, в поясненні представником було зазначено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних в матеріалів справи доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, звернувшись до суду із даною заявою в порядку окремого провадження, заявниця із посиланням на статті 293, 315 ЦПК України просить встановити факт належності їй довідки № 109 від 13.05.2022, виданої Державним навчальним закладом «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей».

В обґрунтування таких вимог заявниця посилається на те, що вказана довідка є правовстановлюючим документом та вона позбавлена можливості встановити факт його належності в позасудовому порядку.

Вирішуючи обґрунтованість таких її доводів, суд керується наступним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру згідно частини першої статті 315 ЦПК України.

Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;

- чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Судом встановлено, що 13.05.2022 Державним навчальним закладом «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» заявниці ОСОБА_1 видано довідку № 109 про те, що вона дійсно навчалась у Запорізькому професійно-технічному училищі № 41 в період з 01.09.1996 по 15.05.1999 на денній формі навчання та отримала диплом серії НОМЕР_1 за кваліфікацією «кухар 3 розряду; кондитер 3 розряду», що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» з метою отримання дубліката диплома, однак їй було видано лише вищевказану довідку, яка видана на ім`я « ОСОБА_2 ».

Із листа ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» від 04.07.2022 також встановлено, що в архівних документах вказаного навчального закладу у період з 01.09.1996 по 15.05.1999 заявниця значилася як ОСОБА_2 .

Заявниця стверджує, що допущена помилка у написанні її дівочого прізвища в довідці перешкоджає отримати дублікат диплома, який необхідний для реалізації її прав.

Разом із цим, зі змісту поданої заяви не вбачається, що саме слугувало підставою для звернення заявниці із даною заявою до суду.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, які б вказували на те, що права заявниці кимось не визнаються або оспорюються.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині 6 ст. 81 ЦПК України зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді даної заяви суд також враховує роз`яснення, наведені в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно з якими при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа Верховного Суду України 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Окремо суд звертає увагу на те, що у вищевказаному листі Верховним Судом України було роз`яснено, що не можуть бути встановлені в судовому порядку, зокрема, факти щодо закінчення учбового закладу й одержання відповідної освіти.

Також суд бере до уваги позицію Верховного Суду, який звертає увагу на те, що у порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах.

Аналогічні висновки містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20).

Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище положення законодавства та судової практики, суд приходить до висновку, що довідка № 109 від 13.05.2022, видана Державним навчальним закладом «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», встановлення факту належності якої заявниці є предметом розгляду у даній справі, не є правовстановлюючим документом, а тому такий факт не може бути встановлений судом на підставі пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України.

При цьому окремо суд звертає увагу на те, що заявницею не надано суду жодних належних та допустимих доказів можливості (чи відсутності такої) позасудового врегулювання питання щодо виправлення її прізвища у вищевказаній довідці навчального закладу.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.06.2022 у справі №127/12175/21 (провадження № 61-1151св22)).

На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту правовстановлюючого документу є необґрунтованими, не підтверджені належними та достатніми доказам, у зв`язку з чим у задоволенні таких вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Державний навчальний заклад «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

- заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- заінтересована особа - Державний навчальний заклад «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 1, код ЄДРПОУ 01566560.

Повний текст рішення складено 10.04.2023.

Суддя О. О. Ковбасюк