Рішення
від 30.03.2023 по справі 758/13921/21
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13921/21

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

його представника Зайцева І.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 0,0631 га з цільовим призначенням для садівництва, із кадастровим номером 3221888000241020003, що розташована на території садового товариства «Придніпрянський» Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області. За життя спадкодавець розпорядився належним йому майном, склавши заповіт, яким вказану земельну ділянку заповів заявнику. Останній звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском ним строку для прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини та у зв`язку з відсутністю підтвердження фактичного його проживання зі спадкодавцем, оскільки на день смерті батька заявник не був зареєстрований разом із ним за однією адресою. Наведені обставини стали підставою для звернення заявника із даною заявою до суду, в якій заявник просить встановити факт постійного його проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2021 року головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 01 листопада 2021 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

12 жовтня 2022 року ухвалою суду задоволено клопотання заявника про витребування у Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_3

31 жовтня 2022 року на виконання ухвали суду надійшли матеріали вказаної спадкової справи.

Ухвалою суду 06 грудня 2022 року замінено заінтересовану особу у даній справі - Сувидську сільську раду Вишгородського району Київської області на її правонаступника - Пірнівську сільську раду Вишгородського району Київської області, а також задоволено клопотання представника заявника адвоката Зайцева І.Ю. про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву із наведених у ній підстав.

Заявник додатково пояснив, що з 20 червня 2002 року по 2017 рік він проживав за адресою АДРЕСА_2 . В 2016 році померла його мати. Оскільки після смерті матері батько заявника залишився проживати сам, крім того хворів, заявник почав проживати разом із батьком з 2017 року по день його смерті за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті батька він проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

З огляду на наведене, із урахуванням думки заявника та його представника, суд провів судовий розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, зокрема, показання свідків, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Глава 6 ЦПК України визначає, що факт заявлений заявником до встановлення судом має бути не будь-яким, а саме юридичним за своїм змістом та відповідати конкретній меті його встановлення.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві.

Батьками заявника були ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_1 , виданим Подільським бюро ЗАГСу м. Києва.

Батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 28 липня 2020 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,0631 га, кадастровий номер 3221888000241020003, з цільовим призначенням для садівництва, розташовану на території садового товариства «Придніпрянський» Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 959900, виданого Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області 07 лютого 2008 року.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом також з`ясовано, що за життя, 03 листопада 2017 року ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іванченко Р.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3-1107, яким належну йому вищезазначену земельну ділянку заповів своєму синові ОСОБА_1 .

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, для набуття права на спадщину спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Із роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах спадкування», слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з за явою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Це означає, що особа є вільною у виборі місця проживання і цих місць може бути декілька, а зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.

Матеріалами справи підтверджується, що у липні 2021 року заявник звернувся до державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, проте згідно з постановою нотаріуса №2093/02-31 від 07 липня 2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та у зв`язку з відсутністю підтвердження фактичного його проживання зі спадкодавцем, оскільки на день смерті батька заявник не був зареєстрований із ним за однією адресою.

Наведена обставина стала підставою для звернення заявника із даною заявою до суду.

Як стверджує заявник в обґрунтування своїх вимог, після смерті спадкодавця він фактично вступив в управління його спадковим майном, крім того, зазначеною земельною ділянкою він користується протягом останніх десяти років.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів заявника, судом встановлено, що з квітня 2017 року по серпень 2020 року він фактично проживав за місцем реєстрації його батька ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , що, зокрема, підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-2» №35/16 від 29 вересня 2021 року.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №504/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі заяви про прийняття спадщини, поданої сином померлого ОСОБА_1 .

Інших спадкоємців до майна померлого, окрім заявника, судом не встановлено, відомості щодо звернення інших осіб із заявами про прийняття спадщини чи від її відмови до нотаріуса в матеріалах справи відсутні.

Факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_3 на момент смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою заявника та дочкою спадкодавця ОСОБА_3 ,

Остання, зокрема, підтвердила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 після тяжкої хвороби померла їхня із заявником мати ОСОБА_6 та після її похорону заявник переїхав жити до батька та доглядав його. Коли в батька стався інсульт, брат купував для нього ліки, продукти харчування, турбувався про нього аж до його смерті та спільно проживав із ним за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлення факту постійного його проживання заявника ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки дозволяє йому реалізувати його право на спадщину, що відкрилась після смерті його батька.

При цьому, встановити такий факт у позасудовому порядку заявник позбавлений можливості.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та наявність правових підстав для задоволення заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 в період з січня 2017 року по 27 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

заявник - ОСОБА_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

заінтересовані особи:

- Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Київ, просп. Правди, 33, код ЄДРПОУ 39023114;

- Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04359643.

Повний текст рішення складено 04.04.2023.

Суддя О. О. Ковбасюк

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.03.2023
Оприлюднено10.05.2023
Номер документу110711307
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —758/13921/21

Рішення від 30.03.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ковбасюк О. О.

Рішення від 30.03.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ковбасюк О. О.

Ухвала від 06.12.2022

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ковбасюк О. О.

Ухвала від 12.10.2022

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ковбасюк О. О.

Ухвала від 01.11.2021

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ковбасюк О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні