Рішення

від 09.05.2023 по справі 153/573/23

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2023 р. Справа153/573/23

Провадження2/153/139/23-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання права власності, в якій просила: визнати за нею право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 40,2 кв.м., житлову площу 16.7 кв.м., і складається з приміщень: 1-коридор, площею 4,5 кв.м.; 2 ванна кімната, площею 2.6 кв.м.; 3- кухня площею 6,3 кв.м.; 4 житлова кімната площею 16.7 кв.м.; 5- кімната площею 5,8 кв.м.; 6 - кімната 4,3 кв.м.. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . За період проживання у квартирі, задля поліпшення своїх житлових умов, нею здійснено перепланування (перебудова) та реконструкція в результаті чого загальна площа квартири збільшилась із 29.9 кв.м. до 40.2 кв.м.. Комунальне підприємство «Ямпільське РБТІ» на її квартиру, із врахуванням перепланування (перебудови) реконструкції, збільшення загальної і житлової площі квартири, виготовлено новий Технічний паспорт із новою експлікацією площ приміщень квартири, яка складається із таких приміщень: 1- коридор, площею 4,5 кв.м.; 2 ванна кімната, площею 2.6 кв.м.; 3 кухня площею 6.3 кв.м.; 4 житлова кімната площею 16.7 кв.м.; 5 кімната площею 5.8 кв.м.; 6 кімната площею 4.3 кв.м, разом загальна площа приміщень квартири становить 40.2 кв.м., житлова (основна) площа приміщень становить 16.7 кв.м., допоміжна (підсобна) площа приміщень становить 23.5 кв.м.. Проведена реконструкція квартири не призвела до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку, не порушує санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку, не погіршує умови експлуатації і проживання громадян у будинку та не створює незручностей для мешканців будинку, тому вважає, що самовільне переобладнання квартири можливо узаконити в судовому порядку за правилами ст.383 та ч.3 ст.376 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву за вхід.№2768 від 05.05.2023, в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.

Представник відповідачаЯмпільської міськоїради Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті упідготовче засіданняне з`явився,подав досуду письмовузаяву завхід.№2777 від 08.05.2023,за підписомміського голови,в якійпросив справурозглянути увідсутність представника.Проти позовнихвимог незаперечує.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Заяви, клопотання: заяви сторін про розгляд справи без їхньої участі, заява представника відповідача про визнання позовних вимог.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 09 травня 2023 року на 11 годину 00 хвилин, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі копії паспорта громадянина України (а.с.4) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сороки республіки Молдова.

Із копії Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 29.07.2021 (а.с.5-6) судом встановлено, що позивач є замовником технічної інвентаризації на вказану квартиру.

Із копії довідки начальника КП «Ямпільське РБТІ» №174 від 03.05.2022 (а.с.7-10) судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 . За квартирою рахується 1/80 частина підвалу літера «А1». Загальна площа квартири 29.9 кв.м. збільшилась на 10.3 кв.м. і становить 40.2 кв.м. у зв`язку з побудовою прибудови.

З копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2022 року (а.с.11-12) судом встановлено, що визнано недійсним договір про розірвання договору купівлі-продажу квартири, який зареєстрований в реєстрі за №63 та посвідчений 11.01.2018, приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу Вінницької області Катруком М.В. відповідно до якого було розірвано укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір про купівлюпродаж квартири АДРЕСА_1 від 26.09.2005 та посвідчення приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу Вінницької області Катруком М.В. зареєстрований в реєстрі за номером 1123.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статей 316,317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно частини третьої статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Виходячи із положень ч.3, 5 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від 30.03.2012 р. №6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)»роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26Закону №2780 XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Пунктом 12 цієї ж постанови роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи №6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

Судом встановлено, що самочинне перепланування (перебудова) та реконструкція квартири, в результаті чого збільшилась її загальна площа, відповідає нормам чинним ДБН, та відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, протипожежних, будівельних норм та правил будівельно-монтажних робіт.

Поняття реконструкції об`єкта нерухомості міститься в пункті 3 ДБН В.3ю2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22.07.2009 №295, відповідно до якого реконструкція це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Відповідно дост.383ЦК Українивласник житловогобудинку,квартири маєправо використовуватипомешкання длявласного проживання,проживання членівсвоєї сім`ї,інших осібі немає прававикористовувати йогодля промисловоговиробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Таким чином, судом встановлено, що проведена позивачкою реконструкція квартири не призвела до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку, не порушує санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку, не погіршує умови експлуатації і проживання громадян у будинку та не створює незручностей для мешканців.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок в їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст.15, 16, 316, 317, 375, 376, 383 ЦК України, Конституцією України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 40,2 кв.м., житлову площу 16,7 кв.м., і складається з приміщень: 1 - коридор, площею 4,5 кв.м.; 2 - ванна кімната, площею 2,6 кв.м.; 3 - кухня площею 6,3 кв.м.; 4 - житлова кімната площею 16,7 кв.м.; 5 - кімната площею 5,8 кв.м.; 6 - кімната площею 4,3 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий Т. В. Гаврилюк