Ухвала

від 02.05.2023 по справі 462/3146/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/3146/23

УХВАЛА

02 травня 2023 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юніма-3» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

ОСОБА_1 27.04.2023 року звернувся до суду з позовом про стягнення із ПП «Юніма-3» невиплаченої заробітної плати у розмірі 6780, 16 грн. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.

Разом з тим, вивчення позовної заяви дає підстави для висновку, що така подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.184ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно з ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь невиплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому позивачем не сплачено судового збору, натомість він посилається на те, що звільнений від сплати такого на підставі п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону на час подання позову)від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору при поданні даного позову лише за вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати.

За змістом статей 94, 116, 117Кодексу законівпро працюУкраїни та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

Таким чином,позивачу слідбуло,проте несплачено судовийзбір,який відповіднодо ставок,визначених ч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір», становить,враховуючи цінупозову,0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібна 2023 рік, тобто 1073, 60 грн.

Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві не обґрунтовано розрахунок невиплаченої заробітної плати.

Крім цього, відповідно до ч.1ст.28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Заявником до заяви додано копію довідки від 16.08.2019 року про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

До позовноїзаяви ОСОБА_1 долучивкопію його паспорта, з якого вбачається, що станом на 26.06.1992 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте вказані дані не можна вважати актуальними, а матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 на час подання позовної заяви у Залізничному районі м.Львова, що впливає на визначення підсудності даної справи. Такими документами, наприклад, можуть бути витяг зреєстру територіальноїгромади,довідка про реєстрацію місця проживання особи або місця перебування особи.

Крім того, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.177, 185, 259-261 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юніма-3» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний