Ухвала

від 09.05.2023 по справі 750/6048/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/6048/23

Провадження № 4-с/750/9/23

У Х В А Л А

09 травня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

заінтересовані особи Акціонерний комерційний банк «Форум», Ріпкинський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 21373308. Скаргу мотивує тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.12.2009 року у справі № 2-4841/09 було задоволено позов Акціонерного комерційного банку «Форум» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0004/27-ZZv від 25.06.2008, укладеним між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 в розмірі 34820,81 доларів США. На підставі рішення було видано виконавчий лист. Центральним ВДВС ЧМУЮ, на підставі виданого виконавчого листа, відкрито виконавче провадження № 21373308 та накладено арешт на все нерухоме майно скаржника. Проте, дане виконавче провадження було закрито та направлено до Ріпкинського ВДВС за місцезнаходженням нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення. 15.03.2023 року скаржник в особі свого представника адвоката Прокоф`єва Б.І. звернувся до Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції iз адвокатським запитом щодо надання інформації по переданому виконавчому провадженні, на який отримав відповідь, що у відділі перебувало виконавче провадження № 27926104 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4841/09 виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» боргу у сумі 34820,81 доларів США, яке завершено 12.03.2016 року в порядку пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ був повернутий стягувачу та повторно не пред`являвся. 26.03.2023 скаржник в особі свого представника адвоката Прокоф`єва Б.І. звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо зняття вищевказаного арешту з всього нерухомого майна, на яку отримав відповідь, що у відділі перебувало виконавче провадження № 21373308 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4841/09 виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» боргу у сумі 34820,81 доларів США, яке завершено 29.11.2010 на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». На думку скаржника незняття арешту на майно боржника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби. За таких обставин, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, скасування правочинів на підставі яких виникли майнові претензії стягувачів до боржника, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту, вимога про визнання бездіяльності виконавчої служби щодо незняття арешту, який є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, є законною та обгрунтованою.

Скаржник в судове засідання не з`явився, надійшла заява від представника про розгляд скарги у їх відсутність.

Представник суб`єкта оскарження в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Представник Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд скарги без їх участі.

Представник заінтересованої особи АКБ «Форум» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 450ЦПКУкраїни неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно даних спецрозділу АСВП 14.09.2010 року було відкрито виконавче провадження № 21373308 з накладенням арешту на майно боржника з виконання виконавчого листа від 12.02.2010 №2-4841 виданого Деснянським районним судом м.Чернігова (а.с.11).

Відповідно до відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі постанови від 29.11.2010 Центральним вiддiлом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно листа від 28.03.2023 року начальника Ріпкинського відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дрєєв В. на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №27926104 з примусового виконання виконавчого листа №2-4841/09 від 12.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» 34820,81 доларів США заборгованості. 12.03.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Наслідки завершення виконавчих проваджень не передбачають зняття арешту з майна боржника, які передбачались ст.50Закону України«Про виконавчепровадження» у редакції закону 606-14 (а.с.12).

Відповідно до листа від 27.04.2023 року в.о. начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воробей С. на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №21373308 з примусового виконання виконавчого листа №2-4841/09 від 12.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» 34820,81 доларів США заборгованості. 29.11.2010 року виконавче провадження завершено на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішення суду (а.с. 14).

Згідно ст.1ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульованоРозділом VIIЦивільного процесуальногокодексу України аЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 10 Розділу XIII Прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про виконавчепровадження» від02червня 2016№ 1404-VIII скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, спірні правовідносини регулюються Законом Українивід 21квітня 1999року N606-XIV«Про виконавчепровадження» (далі - Закон N 606-XIV), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.1Закону №606-XIV визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами 1-2 ст.2Закону N606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ч. 1 ст.6Закону N606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV, боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

Згідно із ч. 1 ст.17Закону N606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Водночас, норми Закону №606-XIV містять комплекс дій обов`язкового характеру, які повинен вчиняти державний виконавець в процесі виконання рішення.

Одним із його заходів є звернення стягнення на майно боржника, яке відповідно до частини першої статті 52Закону №606-XIV полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 57 Закону № 606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також проведенням опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст.30Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цимЗакономпорядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так само повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Пунктом 2 ч. 1ст. 47 Закону № 606-XIVвстановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно із ч. 2 вказаної статті про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Відповідно до ч. 5 ст.47Закону №606-XIV вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 22 цього Закону.

Згідно із приписами статті 50 Закону №606 у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Водночас, ч.2 ст. 60 Закону №606 визначено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Аналогічні приписи містить стаття 59 Закону № 1404, зокрема, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, містився в ч. ч. 2-5ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч. ч. 2-4 ст. 59 нині чинногоЗакону України «Про виконавче провадження».

Ці переліки не містять такої підстави, як повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»(відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Отже, суб`єкт оскарження не може задовольнити вимоги скаржника.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, арешт, який є об`єктом судового розгляду, перешкоджає скаржнику користуватися й розпоряджатися належною йому власністю.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц, провадження № 61-18160св19.

На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про наявність правових підстав для зняття арешту та заборони, накладених в межах виконавчого провадження №21373308.

Керуючись ст.ст.447, 451, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.

Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 , накладений у виконавчому проваджені №21373308.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвалу може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя: