Рішення

від 03.05.2023 по справі 404/6366/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6366/22

Номер провадження 2/404/1547/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючого судді - Павелко І.Л.

за участі секретаря - Проскурні О.О.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів м.Кропивницький цивільнусправу вспрощеному провадженніза позовом ОСОБА_1 до Центральноукраїнськогонаціонального технічногоуніверситету про поновленняна роботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача, в кому просить поновити її на роботі в Центральноукраїнському національному технічному університеті з дати звільнення на посаді доцента кафедри фінансів, банківської справи та страхування; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та судові витрати у справі, пославшись на те, що відповідачем незаконно та необгрунтовано, без дотримання належної процедури, здійснено її звільнення з підстав пункту 1 статті 40 КЗпП.

Не повідомили про наявність вакантних посад, не надали документи на підставі яких було звільнено та вирішено скоротити чисельність кадрів, не врахований рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці.

Крім того, звернулась з клопотанням про поновлення строків на звернення до суду, пославшись на те, що 22.08.2022року вона ознайомилась з наказом про звільнення, але не з документами, на підставі яких був виданий наказ про її звільнення з займаної посади. Тому вона була змушена звернутись з запитом про отримання документів та надання пояснень з підстав звільнення, а також надання документів, що підтверджують здійснення скорочення штатної чисельності науково-педагогічних працівників університету. 13.10.2022 року позивачем була отримана відповідь на запит (а.с.40).

Ухвалою судді від 02 грудня 2022року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі та призначено судове засідання.

Представник позивачав судовому засіданні позовні вимогипідтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представниквідповідача всудовому засіданні позовнівимоги невизнав вповному обсязі,пославшись нате,що позовнівимоги єнадуманими татакими,що непідтверджуються будь-якимидоказами взагалі;крім того, позивачем було порушено вимоги ч.2 ст.23.3 КЗпП України, а саме: позовну заяву було подано 04.11.2022 року, при цьому звільнення позивача відбулося 31.08.2022 року, з наказом про звільнення позивач ознайомився 22.08.2022 року, а тому повинна була звернутись до суду в місячний строк. На підтвердження заперечень надав відзив, де зазначив,що про наявність вакантних посад було повідомлено, а що стосується посади доцента то ця посада заповнюється на підставі конкурсу, а не шляхом переведення як могло б відбутися у випадку з позивачкою(а.с.58-61).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.06.2022 року відповідачем було прийнято наказ №194-К «Про скорочення чисельності науково-педагогічних працівників», зокрема згідно із пунктом 1 даного наказу: із кафедри фінансів, банківської справи та страхування - доцент - 2 одиниці(а.с.19-21);

27.06.2022року позивачабуло ознайомленоіз попередженнямвід 22.06.2022року завих.№11-17/20-554про майбутнєзвільнення іззайманої посади31.08.2022року згіднопункту 1статті 40КЗпП та повідомлено станом на 22.06.2022 року про вакантні посади у відповідача. (а.с.22);

31.08.2022 року з ОСОБА_1 , доцентом кафедри фінансів, банківської справи та страхування було розірвано трудовий договір з ініціативи роботодавця - Центральноукраїнського національного технічного університету відповідно до наказу №241-К від 15.08.2022 року «Про розірвання трудового договору», на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України(а.с.23-24);

31.08.2022 року позивачем отримано оригінал трудової книжки. Розрахунки проведено відповідачем не в день звільнення.

Щодо сплати заробітної плати не в день звільнення, то платіжне доручення на сплату розрахункових ОСОБА_1 були направлені в ГУДКСУ у Кіровоградській області 26.08.2022 року, проте казначейством кошти були сплачені 09.09.2022 року і це не є виною відповідача.

13.10.2022 року позивачем було отримано відповідь відповідача (вих. №35-15/20-952 від 06.10.2022 року) на запит щодо отримання документів та надання пояснення підстав звільнення саме позивача та надання документів, які підтверджують здійснення скорочення штатної чисельності науково-педагогічних працівників відповідача. Проте, відповідачем не було надано вичерпної відповіді, в тому числі запитуваних документів позивачем, а також обґрунтовано звільнення позивача з підстав відсутності переважного права на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпП.

Крім того, позивач зауважує, що 27.06.2022 року відбулось засідання кафедри фінансів, банківської справи та страхування, зокрема з питань розподілу навантаження на 2022/2023 навчальні рік між викладачами кафедри (витяг із протоколу №10 додається).

З викладачем кафедри - доцент ОСОБА_2 , трудовий договір (контракт) закінчувався 30.06.2022 року, та конкурс на заміщення даної посади не оголошувався, а викладач кафедри - доцент ОСОБА_3 , перебував на військовій службі в ЗСУ.

За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до частини другої статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статут) підприємства.

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків передбачених законодавством України.

Отже, право роботодавця самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис не потребує додаткового доведення, і судові органи не можуть вимагати обгрунтування доцільності скорочення чисельності або штату та саме в рамках розгляду спору про поновлення на роботі й вирішується питання про правомірність звільнення з роботи, тому до повноважень суду входить перевірка правильності проведення та дотримання роботодавцем процедури звільнення, у тому числі за скороченням, конкретного працівника.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі № 755/3495/1 б-ц, провадження № 6І-1350св17 від 22січня 2020 року у справі № 45 1/706/18, провадження №61-1 7296св 19.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 753/9240/18,провадження № 61-1 6204св20.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те. що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника є однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40. частини третьої етапі 49-2 КЗпП України, якщо запропонував працівнику наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Пленум Верховного Суду у п. 19 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6 листопада 1992 року роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є доказами про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за йото згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі. Таким чином, принцип доцільності під призмою ч. 1ст. 40 КЗпП України передбачає свободу розсуду і розпорядження роботодавцем своїми суб`єктивними правами, виходячи з міркувань ефективного розвитку підприємства, установи, організації, що відповідає його потребам.

Відповідно до переліку посад, посади на які відповідач міг перевести позивача, включають тіпосади якібули їйзапропоновані відповідачем,підтвердженням чого є підпис позивача у попередженні про її звільнення(а.с.22).

Частиною 11 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» передбачає, що під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Щодо конкурсів на заміщення вакантних посад, на які вказує позивач, дані посади, не передбачають іншого способу відбору, крім конкурсного відбору, у відповідності з положеннями ст. статті 54 Закону України «Про освіту», статті 55 Закону України «Про вищу освіту».

Всі інші посади, передбачають окремий конкурсний порядок відбору та призначення на посаду, що передбачено Законом України «Про вищу освіту», Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 (зі змінами та доповненнями), Наказом міністерства освіти та науки України №1005 від 05.10.2015 зі змінами, яким було затверджено Рекомендації щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад наукового-педагогічних працівників та укладання з ним трудових договорів, а також Положення про порядок проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад наукового-педагогічних працівників та укладання з ним трудових договорів, прийняте на засіданні Вченої ради Центральноукраїнського національного технічного університету №11 від 16.08.2022 року.

Згідно з положеннями п.23 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності Трудові договори (контракти) науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та наукових установ за основним місцем роботи можуть бути укладені лише за результатами конкурсного відбору.

Перелік вакантних посад науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу, які заміщуються в порядку конкурсного відбору, визначений частиною одинадцятою статті 55 Закону: завідувачі (начальники) кафедр, професори, доценти, старші викладачі, викладачі.

Частиною 11 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» передбачає, що під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Крім того,інформація проконкурс розміщенау вільномудоступі,і позивачужодним чиномне булозаборонено податисвою кандидатуру для заміщення вакантної посади шляхом проходження конкурсного відбору, на будь яку із вакантних посад науково-педагогічних працівників в тому числі актуальні на даний час чи будуть актуальні в подальшому.

Свою кандидатуру позивачка не висувала на посаду доцента, а інші вакансії були відсутні. Доказів про те,що були вакансії, а позивачці не запропонували представник позивача не надала.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 401 від 01.04.2022 року впроваджено скорочення видатків по статті 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» на 2 107 202 000 гривень(а.с.97-98).

Також скороченню працівників передувало повідомлення всих працівників кафедри фінансів, банківської справи та страхування про можливе скорочення, після чого було проведено вивчення кваліфікації доцентів даної кафедри та продуктивності їх праці.

Щодо результатів продуктивності праці, інформація було доведена до всіх працівників 27.06.2022 року на засіданні кафедри, даний рейтинг був складений на підставі поданих працівниками даних і жодним чином не заперечувалися позивачем ні в момент їх оприлюднення 27.06.2022 року ні, пізніше під час уточнення продуктивності праці перед початком навчального року 15.08.2022 року (а.с.63-64).

Рейтинг продуктивності праці за умовах виконання ліцензійних умов у ОСОБА_1 становить 6.5 по списку дев`ята (передостання, а.с.63).

Крім того, в університеті було створено комісію «Про скорочення чисельності науково-педагогічних працівників», па якій було заслухано завідувачів кафедри ОСОБА_4 , який надав характеристики, рейтинг продуктивності праці та інформацію щодо фактів які унеможливлюють звільнення з посад передбачених діючим законодавством. Відповідно, комісія провела свою роботу та рекомендувала до звільнення, в тому числі ОСОБА_1 , як таку яка не має переважного права на залишення на посаді та яка має нижчий рейтинг продуктивності праці в порівняні з іншими працівниками даної кафедри (а.с.65,67).

Позивач вказує на те, що в подальшому відповідач не здійснив ніяких дій щодо подальшого повідомлення про інші вакантні посади у відповідача після 22.06.2022 року, включно до 31.08.2022 року.

Щодо сплати заробітної плати не в день звільнення, представник відповідача повідомив, що платіжне доручення на сплату розрахункових ОСОБА_1 були направлені в ГУДКСУ у Кіровоградській області 26.08.2022 року, проте казначейством кошти були сплачені 09.09.2022 року.

Суд поновлює позивачу пропущений строк на звернення до суду, враховуючи що позивач має право знати підставу свого звільнення, враховуючи,, що відповідь позивач отримала 13.10.2022 року , а в суд звернулася з позовною заявою 07.11.2022 року.

Заслухавши поясненнясторін,дослідивши матеріали справи,враховуючи,що вакантні посади, на які вказує позивач не передбачають іншогоспособу відбору, крімконкурсного відбору,та прощо їйбуло відомо,враховуючи рейтинги продуктивності праці позивача, суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 41, 55 Конституції України, ст.ст. 40, 42, 492, 235 КЗпП , ст. ст. 316,317, 319,321, 328,391 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви про поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на роботі в Центральноукраїнського національного технічного університету (код ЄДРПОУ 02070950) з дати звільнення на посаді доцента кафедри фінансів, банківської справи та страхування, стягнення з Центральноукраїнського національного технічного університету(код ЄДРПОУ 02070950) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, стягнення з Центральноукраїнського національного технічного університету(код ЄДРПОУ 02070950) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсябезпосередньо доКропивницького апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Центральноукраїнський національний технічний університет, код ЄДРПОУ 02070950, місце знаходження: пр. Університетський, 8, м. Кропивницький, 25031.

Повний текст рішення складено 08.05.2023 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда