Рішення

від 01.05.2023 по справі 161/8439/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8439/22

Провадження № 2/161/620/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Борсук К.П.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейті авто», про визнання правочинів недійними, визнання права власності та витребування спадкового майна,

В СТ АН ОВ ИВ:

04 липня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» (далі відповідач-1, ТОВ «Панхім-Інвест»), ОСОБА_2 (далі відповідач-2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі відповідач-3, ОСОБА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейті авто» (далі третя особа), про визнання правочинів недійними, визнання права власності та витребування спадкового майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 (далі спадкодавець). Іншими спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, є відповідач-2 (син спадкодавця), відповідач-3 (дружина спадкодавця). Також, в користь позивача від спадщини відмовився ще один спадкоємець першої черги ОСОБА_5 (син спадкодавця), а в користь відповідача-2 відмовилася від спадщини ОСОБА_6 (матір спадкодавця).

За життя спадкодавцю належав транспортний засіб ГАЗ 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був незаконно відчужений на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2020 року, тобто, коли вже спадкодавець помер.

Посилаючись на недійсність вищенаведеного правочину, позивач просить суд:

1) визнати недійсним договір комісії від 26 грудня 2020 року №191/4966 та акт технічного стану транспортного засобу, або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №б/н від 26 грудня 2020 року;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №191/4966 від 26 грудня 2020 року укладений між ТОВ «Джейті Авто» та ТОВ «Панхім-Інвест»;

3) визнати недійсним акт огляду реалізованого транспортного засобу від 26 грудня 2020 року №7762/20/000242;

4) скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , за ТОВ «Панхім-Інвест»;

5) визнати позивача власником 2/5 частки транспортного засобу марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ;

6) витребувати із незаконного володіння ТОВ «Панхім-Інвест» транспортний засіб марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в користь позивача.

Відповідач-3 у письмовому відзиві позовні вимоги заперечила посилаючись на те, що спірний автомобіль належав їй та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності (а.с.194-196).

Інші відповідачі письмових відзивів на позов не подали.

Третя особа письмових пояснень на позов не подала.

В судове засідання сторони не прибули.

При цьому, до суду надійшли заяви представника відповідача-1, представника відповідача-2 з проханням слухати справу за їх відсутності.

Представник відповідача-1 у заяві від 01.05.2023 вказав, що позовні вимоги не підтримує.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 (далі спадкодавець) (а.с.13).

Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, є позивач (син спадкодавця), відповідач-2 (син спадкодавця), відповідач-3 (дружина спадкодавця) (а.с.14-15, 20-23).

Також, в користь позивача від спадщини відмовився ще один спадкоємець першої черги ОСОБА_5 (син спадкодавця), а в користь відповідача-2 відмовилася від спадщини ОСОБА_6 (матір спадкодавця) (а.с.19, 24).

Тому, з наведеного слідує, що оскільки спадкоємців першої черги за законом було п`ятеро, однак деякі з них відмовилася від свого права на спадкування на користь інших спадкоємців, розподіл часток позивача, відповідача-2 та відповідача-3 у праві на спадщину становить 2/5, 2/5 та 1/5 часток відповідно.

Згідно з листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області від 23 лютого 2022 року станом на 15 жовтня 2020 року за спадкодавцем був зареєстрований транспортний засіб марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (далі спірний автомобіль) (а.с.25).

Спірний автомобіль був набутий під час шлюбу спадкодавця та відповідача-3, адже шлюб між ними існував, починаючи з 18 жовтня 1990 року та до смерті спадкодавця (а.с.196).

Вказаний транспортний засіб 29 грудня 2020 року був перереєстрований на ТОВ «Панхім-Інвест». Підставою для цього слугував договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 грудня 2020 року, який укладений між ТОВ «Джейті Авто» (комісіонер) та ТОВ «Панхім-Інвест» (покупець).

В свою чергу комісіонер діяв на підставі договору комісії від 26 грудня 2020 року, який нібито укладений з спадкодавцем того ж дня (а.с.26-39).

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

В першу чергу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними актів технічного стану транспортного засобу, а також акту огляду реалізованого транспортного засобу, оскільки вказані документи не є правочинами, а тому визнані недійсними не можуть бути (а.с.29-35).

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору комісії від 26 грудня 2020 року, який підписаний між ТОВ «Джейті-Авто» та нібито від імені спадкодавця ОСОБА_4 , суд також відмовляє у її задоволенні, адже з матеріалів справи слідує, що він підписаний від імені особи, яка на той момент померла, тобто він є неукладеним та не несе жодних правових наслідків.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (постанова Великої Палати Верховного суду від 26 жовтня 2022 року №227/3760/19-ц).

Тому, суд у мотивувальній частині цього рішення викладає відповідний висновок про неукладеність спірного договору комісії від 26 грудня 2020 року під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним.

Далі, переходячи до позовних вимог про визнання недійсним договору-купівлі продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на спадкове майно, суд вважає, що такі способи захисту порушеного права не є ефективними у даному випадку, виходячи з такого.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У пункті 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12.

У пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у цивільній справі №334/3161/17 викладена правова позиція, відповідно до якої, за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження №12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших.

Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до розглядуваної ситуації, суд зауважує, що фактично позивач оспорює факт вибуття належного йому спадкового майна, яке він належним чином прийняв, та яке, за змістом ч.5 ст.1268 ЦК України, належить йому з часу відкриття спадщини.

Таке вибуття відбулося вже після відкриття спадщини, а саме - на підставі договору комісії транспортного засобу, який не був укладений, що встановлено судом у цьому рішенні.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є вимоги не про визнання права власності на спадкове майно (ст.392 ЦК України), а вимога про його витребування з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України).

Так само є неефективними та взаємосуперечними з віндикаційним позовом є вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації на нього, адже задоволення віндикаційного позову виключає задоволення позову про визнання правочинів недійсними, бо в такому випадку виникає одночасно обов`язок незаконного володільця повернути майно за недійсним правочином (реституція), так і обов`язок повернути його належному власнику (віндикація).

Обрання позивачем невірного та неефективного способу захисту порушеного права є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та скасування його державної реєстрації, і далі розглядає по суті лише вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Переходячи до позовних вимог про витребування спірного автомобіль від відповідача-1, суд зазначає, що оскільки такий автомобіль вибув із співвласності позивача поза його волею, на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, він може бути витребуваний з чужого незаконного володіння відповідача-1, тобто, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а спосіб захисту порушеного права в даному випадку буде ефективним, бо призведе до фактично поновлення спадкових прав позивача

Але позивач не вправі витребувати автомобіль вцілому, як фактично заявлено у позові, бо він є власником лише частки на нього, а інші співвласники (спадкоємці) з позовними вимогами до суду не зверталися.

При цьому, заявлена позивачем частка у спірному автомобілі у 2/5 є завищеною, бо до складу спадщини у даному випадку увійшло лише 1/2 частки спірного автомобіля, оскільки такий перебував у спільній сумісній власності подружжя спадкодавця та відповідача-3. Тому, інша 1/2 частки належитть відповідачу-3, як іншому з подружжя, та до складу спадщини не входить.

Враховуючи встановлений судом склад спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, а також їх частки у спадщині з врахуванням відмов від права на спадщину інших спадкоємців, позивачу в даному випадку належить не 2/5 частки спірного автомобіля, а 2/5 від 1/2 частки, що становить 1/5 частки. Тому, суд задовольняє позовні вимоги частково та витребовує з чужоного незаконного володіння відповідача-1 1/5 частки спірного автомобіля. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, як безпідставних.

У зв`язку з частковим задоволенням позову лише до відповідача-1, з нього на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн., який був сплачений при зверненні до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» на користь ОСОБА_1 1/5 (одну п`яту) частку транспортного засобу марки ГАЗ 3307, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот девяносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачами у справі є:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест», Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 17, код ЄДРПОУ 34051922;

2) ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

3) ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейті Авто», Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 150, код ЄДРПОУ 42302608.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк