Рішення

від 04.05.2023 по справі 363/215/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" травня 2023 р. Справа № 363/215/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

4 травня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Дудник А.В.,

представник позивача адвоката Цикалевича В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВІРА-ГТП» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи. Процесуальні дії у справі.

10 січня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку та за підписом представника позивача адвоката Цикалевича В.М., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВІРА-ГТП» про розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників провадження та призначено до розгляду на 15:00 15 березня 2023 року.

Судове засідання, призначене на 15 березня 2023 року, не відбулося у зв`язку з довготривалою повітряною тривогою на території усієї України, в тому числі міста Києва та Київської області, а також з урахуванням розпорядження Голови Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. №1 від 15 серпня 2022 року, при цьому до суду прибув представник позивача адвокат Цикалевич В.М. Наступну дату розгляду справи визначено 4 травня 2023 року о 10:00, про що учасників провадження повідомлено судовими повістками про виклик до суду.

У призначене судове засідання з`явився представник позивача адвокат

Цикалевич В.М.

Представник відповідача до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив, із заявами/клопотаннями до суду не звертався.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, суд враховує відсутність заперечень у представника позивача, положення частини першої статті 223 ЦПК, а також, що відповідно до статей 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні письмові докази у справі, прийнявши заяву представника позивача про подання ним доказів щодо судових витрат у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України, без проведення судових дебатів у порядку, встановленому частиною восьмою статті 279 ЦПК України, суд видалився до нарадчої кімнати, з якої повернувшись, проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Обґрунтування позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 7 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ПП «Віра-ГПТ» підписано договір оренди належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 3221888000:27:088:1428, площею 0,4536 га, яка розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області. Договір укладено терміном на 10 років.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, за користування земельною ділянкою Орендар зобов`язується щороку сплачувати Орендодавцю орендну плату у грошовій чи натуральній (зерном, продукцією, тощо) або відробітковій (оранка городів, надання інших послуг, тощо) формі на суму 1000 гривень, але не менше 4% від вартості і нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

У відповідності до пункту 4.2 Договору, Орендар сплачує орендну плату за цим Договором не пізніше 31 грудня кожного року.

Окрім цього, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції (пункт 4.4 Договору).

4 листопада 2022 року позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою сплатити орендну плату за Договором за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням індексу інфляції, однак станом на день звернення з позовом до суду, відповідачем не сплачено будь-якого розміру орендної плати за вказані роки.

Після підписання договору оренди відбувався постійний і значний ріст тарифів, однак орендна плата, в зв`язку із цим ростом, всупереч пункту 4.4 Договору, орендарем не підіймалася.

Крім того, відповідно до офіційних даних Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель в 2020 та 2021 році збільшився на - 1,0. Тому з 2020 року Орендар повинен був сплачувати збільшену орендну плату на величину цього коефіцієнта, однак не виплатив будь-який її розмір.

Таким чином, умови Договору орендарем протягом 3 років систематично не виконувались, що в свою чергу приводить до порушення прав позивача як орендодавця.

Позивач, посилаючись на положення статей 181, 611, 651 ЦК України та статтю 141 ЗК України, просить суд розірвати достроково Договір оренди землі від 7 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВІРА-ГТП», щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221888000:27:088:1428, площею

0,4536 га, яка знаходиться на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, а також вирішити питання щодо судових витрат, зазначивши попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Щодо правової позиції учасників провадження.

Жодних заяв, клопотань, пояснень щодо позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій формі від відповідача на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмету спору.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши поясненняпредставника позивача,дослідивши матеріалисправи,повно івсебічно з`ясувавшиобставини справи,оцінивши доказина підтвердженнятаких обставину їхсукупності,судом встановлено, що 7 лютого 2017 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним підприємством «Віра ГПТ» (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 4).

Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах визначених даним Договором Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Земельна ділянка належить Орендодавцеві на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана 128236232218 (пункт 1.2 Договору).

Згідно із пунктами 2.1, 2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4536 га з кадастровим номером 3221888000:27:088:1428.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1000 гривень (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору , Договір укладений строком на 10 років.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за користування земельною ділянкою Орендар зобов`язується щороку сплачувати Орендодавцю орендну плату у грошовій чи натуральній (зерном, продукцією, тощо) або відробітковій (оранка городів, надання інших послуг, тощо) формі на суму 1000 гривень, але не менше 4% від вартості і нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Орендар сплачує орендну плоту за цим Договором не пізніше 31 грудня кожного року. Орендар за погодженням з Орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції (пункти 4.2, 4.4 Договору).

Згідно із пунктами 5.1, 5.2 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Згідно із пунктом 10.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктами 10.2, 10.4 Договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вни. Сторони звільняються від відповідальності за часткове, або повне невиконання зобов`язання за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком нездоланної сили, тобто подій, настання яких ні Орендар, ні Орендодавець неспроможні були передбачити і попередити (повені, землетруси, інші стихійні явища природи, тощо).

Згідно з Актом приймання-передачі в оренду земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_1 ) передав, а Орендар (ПП «Віра ГПТ») прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка передана Орендарем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3221888000:27:088:1428, яка знаходиться на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (а.с. 5).

Факт передачі ОСОБА_1 , як орендодавцем, земельної ділянки ПП «Віра-ГПТ», як орендарю, також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №85373512 від 19 квітня 2017 року (а.с. 6).

Таким чином ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором виконала в повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, ОСОБА_1

4 листопада 2022 року на адресу відповідача надіслала вимогу про сплату згідно умов Договору орендної плати за 2020, 2021 та 2022 роки, яка залишена відповідачем без уваги (а.с. 9).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.

Частина перша статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина перша статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина перша статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Пункти 1, 2, 3, 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин пов`язаних з орендою землі.

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина перша статті 2 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини третьої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на час укладання спірного договору) - істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря в тому числі і своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із статтею 31 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на час укладання спірного договору) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі» - на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Тобто, наведені положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно умов Договору оренди земельної ділянки від 7 лютого 20217 року, позивачу не сплачено відповідачем орендної плати за 2020, 2021 та 2022 роки.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати позивачу три роки поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди щодо виплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі №6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором строк.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови договору про оренду землі, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Висновок суду.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до переконання, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені нею у позовній заяві, наявність порушеного права позивача є очевидним, а отже підлягає захисту судом у спосіб, визначений законодавцем, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки, відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач, як особа з інвалідністю І групи звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Керуючись статтями 526, 610, 611, 626-628, 638, 651, 792 ЦК України, статтями 124, 141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», статтями 4, 12, 13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 274, 278-285, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВІРА-ГТП» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 7 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВІРА-ГТП», щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221888000:27:088:1428, площею 0,4536 га, яка знаходиться на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Стягнути з та Приватним підприємством «ВІРА-ГТП» в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 9 травня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «ВІРА-ГТП», код ЄДРПОУ 22207612, адреса: Київська обл., Рокитнінський р-н, с. Насташка.

Суддя О.П. Лукач