Ухвала

від 23.03.2023 по справі 757/4725/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4725/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2022, у кримінальному провадженні № 12022000000000918, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2023 адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 09.12.2022, у кримінальному провадженні № 12022000000000918.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухваою накладено арешт на посвідчення про підтвердження вищої категорії зі спеціальності «Онкохірургія» на ім`я ОСОБА_4 ; посвідчення №22/9 про підтвердження вищої категорії лікаря хірурга на ім`я ОСОБА_4 (в ухвалі про накладення арешту від 09.12.2022 зазначено як: посвідчення на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 )

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та відсутні законні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак адвокат вказує, що арешт підлягає скасуванню.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , підтримав клопотання, просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб які не з`явилися, на підставі наданих доказів.

Слідчий/прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, що у відповідності до ст. 174 КПК України не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які до нього долучено, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000918 від 19.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

У ході здійснення розслідування у кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких медичні працівники ТОВ «Медичний центр «Медгруп», код ЄДРПОУ 43862908 та ТОВ «ЕКСПЕРТУМ КЛІНІК», код ЄДРПОУ 44648393, які здійснюють свою діяльність під назвою ТОВ «EКСПЕРТУМ КЛІНІК», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60, «А», неналежно виконали свої професійні обов`язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинили тяжкі наслідки для хворого.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 09.12.2022 накладено арешт на:

- посвідчення на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 .

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2022, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається заявник, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12022000000000918 від 19.09.2022.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власників та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді від 28.02.2023 у справі №757/3321/23-к клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТУМ КЛІНІК" - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022000000000918 - залишено без задоволення.

У вище вказаному клопотанні до предмету розгляду також входило те майно на поверненні якого наполягає адвокат у даній скарзі.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2022, у кримінальному провадженні № 12022000000000918 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1