Ухвала

від 23.03.2023 по справі 759/5569/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-др/759/55/23

ун. № 759/5569/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Багінської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гапон Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №759/5569/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курапрокс Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курапрокс Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення задоволено.

20.03.2023 року від представника позивача Гапон С.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, докази про які було додано представником позивача.

Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.03.2023 року від представника позивача Гапон С.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вказана норма пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини пропуску строку, в разі необхідності - з поданням відповідних доказів.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від особи, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав відповідач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання відповідачем процесуальних обов`язків.

У ст. 251 Цивільного кодексу України визначено поняття строку як певного періоду у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Поновлення процесуального строку - це відновлення з причин, які суд визнав поважними, втраченого зв`язку з пропуском установленого законом строку, права на вчинення процесуальної дії. Для розв`язання питання про поновлення процесуального строку дуже важливе значення має поважність причин, унаслідок якої він був пропущений. Поважною є причина, що об`єктивно унеможливлювала або ускладнювала вчинення певної процесуальної дії у визначений строк; зокрема, це може бути тимчасова непрацездатність, службове відрядження, стихійне лихо тощо.

Так, судом встановлено, що лише 20.03.2023 року такі докази були направлені, тобто поза межами строку, встановленого частиною восьмою ст. 141 ЦПК України. Крім того, представником позивача не зазначено поважні причини пропуску строку подання вказаних доказів. При цьому, доводи представника позивача про те, що рішення суду ухвалено 06.10.2022 року, а отримано представником позивача 13.03.2023 року, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, встановлений порядок подання стороною доказів понесення судових витрат відліковується з моменту ухвалення судом відповідного судового рішення, за умови подання стороною заяви про покладення судових витрат на іншу сторону, а не з моменту отримання стороною повного тексту рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року).

У відповідності до приписів статті 126 та абзацу третього частини восьмої статті 141 Кодексу, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За таких обставин, у зв`язку із неподанням представником позивача відповідних доказів протягом встановленого строку та тим, що не було наведено поважних причин пропуску, суд залишає заяву про ухвалення додаткового рішення щодо питання судових витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.

Керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гапон Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №759/5569/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курапрокс Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення- залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Суддя О.М. Журибеда