Постанова

від 09.05.2023 по справі 440/4287/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 р. Справа № 440/4287/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/4287/22

за позовом ОСОБА_1

до Голови Пирятинського районного суду Полтавської області Нагорної Наталії Володимирівни , Пирятинського районного суду Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Пирятинського районного суду Полтавської області, Голови Пирятинського районного суду Полтавської області Нагорної Наталії Володимирівни, в якій просив суд:

- визнати дії Пирятинського районного суду Полтавської області в особі голови суду, які виразилися у ненаданні документів згідно поданої заяви від 20.01.2022 протиправними;

- зобов`язати Пирятинський районний суд Полтавської області в особі голови суду надати документи згідно поданої заяви від 20.01.2022.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України Про доступ до публічної інформації, Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки 20.01.2022 ОСОБА_1 на адресу голови Пирятинського районного суду Полтавської області направив заяву про надання копії заяв та доданих до них документів присяжних Зиско В.М. і Білоус Т.Ф. від 11.01.2022 для ознайомлення, надання правової оцінки і приєднання до матеріалів кримінальної справи, яка є одночасно і запитом на отримання інформації. 04.02.2022 позивач отримав відповідь від 31.01.2022, до якої залучено копію наказу Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.01.2022 про увільнення від виконання обов`язків присяжних ОСОБА_2 і Білоус Т.Ф. без долучення копії заяв присяжних та додатків до цих заяв, та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі позивача, оскільки вважають їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, спірне рішення без змін.

Позивач надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вважає доводи зазначені у відзиві необґрунтованими та такими, що не спростовують обґрунтування апеляційної скарги, просить спірне рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Звертаючись до апеляційного суду з відповіддю на відзив на апеляційну скаргу, позивач одночасно заявив клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач до голови Пирятинського районного суду Полтавської області направив заяву від 20.01.2022 про надання копії заяв та доданих до них документів присяжних Зиско В.М. і Білоус Т.Ф. від 11.01.2022 для ознайомлення, надання правової оцінки і приєднання до матеріалів кримінальної справи, яка є одночасно і запитом на отримання інформації, в порядку Закону України "Про звернення громадян".

04.02.2022 позивач отримав відповідь від 31.01.2022, до якої залучено копію наказу Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.01.2022 про увільнення від виконання обов`язків присяжних ОСОБА_2 і Білоус Т.Ф. без долучення копії заяв присяжних та додатків до цих заяв. Повідомлено, що заяви про увільнення присяжних містять конфіденційну інформацію, тому надати їх копії немає законних підстав.

Позивач вважаючи свої права порушеними звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що нормативною підставою ненадання позивачеві копій заяв та доданих до них документів присяжних Зиско В.М. і Білоус Т.Ф. від 11.02.22 для ознайомлення, став той факт, що вказані заяви містять конфіденційну інформацію про фізичних осіб (присяжних). За таких підстав, суд вважає, що у спірному випадку ненадання відповідачем запитуваної інформації було заходом, пропорційним меті дотримання вимог Закону України «Про інформацію», зокрема, щодо розголошення інформації про фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Під владними управлінськими функціями, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування. При делегуванні повноважень відбувається наділення своїм повноваженням одним суб`єктом владних повноважень іншого суб`єкта.

Згідно пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єкт владних повноважень визначається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Позивач зазначає, що з 15.11.2021 Пирятинський районний суд Полтавської області за його участю, як сторони захисту в статусі обвинуваченого, розглядає кримінальне провадження.

З матеріалів справи, вбачається, що Пирятинським районним судом Полтавської області від 10.01.2022 за № 532/308/15-к/68/2022 здійснено виклик присяжних: ОСОБА_3 , Волик Ольгу Володимирівну, Білоус Тетяну Федорівну, Міщенко Якова Івановича, Зиско Віту Миколаївну, Кашкіну Ліну Володимирівну, Баглай Тетяну Миколаївну.

Зі змісту вищевказаного виклику вказаних осіб повідомлено, що 12.01.2022 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області, за адресою м. Пирятин, вул. Ярмаркова, 17 в залі судових засідань №1 за їх участі буде слухатись кримінальне провадження № 532/308/15-к, №1-кп/544/26/2022 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні примінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377 ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Позивач 20.01.2022 звернувся з заявою до голови Пирятинського районного суду Полтавської області про надання копії заяв та доданих до них документів присяжних Зиско В.М. і Білоус Т.Ф. від 11.01.2022 для ознайомлення, надання правової оцінки і приєднання до матеріалів кримінальної справи, яка є одночасно і запитом на отримання інформації, в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Також, зазначає, що після отримання листа від 31.01.2022, до якої долучено копію наказу Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.01.2022 про увільнення від виконання обов`язків присяжних ОСОБА_2 і Білоус Т.Ф. без долучення копії заяв присяжних та додатків до цих заяв порушує право на справедливий судовий розгляд, який становить значний інтерес для нього.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Визначення основних термінів Кримінального процесуального Кодексу України наведено у статті 3, зокрема:

головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи;

суд першої інстанції - місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом;

сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;

учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник;

учасники судового провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

Згідно вимог ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Підозрюваний, обвинувачений має право:

1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують; 2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення; 3) на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги; 4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання; 5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати; 6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання; 7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім`ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу; 8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; 9) брати участь у проведенні процесуальних дій; 10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу; 11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); 12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 13) заявляти відводи; 14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу; 15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; 16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом; 17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися; 18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Обвинувачений також має право: 1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; 2) збирати і подавати суду докази; 3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження; 4) виступати в судових дебатах; 5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; 6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення; 7) отримувати роз`яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді; 8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов`язана забезпечити адміністрація місця ув`язнення.

Підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам`ятка про його процесуальні права та обов`язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що обвинувачений є стороню кримінального провадження - з боку обвинувачення, має права та обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним Кодексом України.

Предметом оскарження в кримінальному процесі є рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.

Специфіка кримінальної процесуальної діяльності обумовлює особливий порядок провадження в суді присяжних, цей порядок регулюється параграфом 2 глави 30 КПК України, відповідно до якої кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ст. 75 КПК України, передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, згідно яких слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно із ст. 390 КПК України присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках: 1) у разі невиконання присяжним обов`язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу; 2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

Крім того, порядок кримінального провадження на території України, згідно КПК України, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Оскільки звернення позивача до суду обумовлено нездійсненням відповідачами передбачених КПК України процесуальних дій, у межах спірних правовідносин позивач і відповідачі діють як учасники кримінального провадження, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

У разі, якщо позивач вважає, що суд допустив порушення норм права під час розгляду його справи, він має можливість оскаржити ухвалені судові рішення у цій справі до судів вищих (апеляційної чи касаційної) інстанцій у порядку та з підстав, зокрема і з підстав незгоди з визначеним складом суду для розгляду заяв і клопотань у його справі, визначених у відповідному процесуальному законі.

Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення, якщо позивач вважатиме, що такі дії чи рішення призвели до порушення судом норм матеріального чи процесуального права, можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі 520/654/2020, котрі враховані в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України в ході розгляду даної справи.

Таким чином, колегія суддів зазначає про неможливість розгляду даних правовідносин в порядку адміністративного судочинства та приходить до висновку про закриття провадження в цій справі, оскільки вирішення даного спору має здійснюватися у порядку, визначеному КПК України.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, помилково розглянувши даний спір в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність частково задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 по справі №440/4287/22 - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пирятинського районного суду Полтавської області, Голови Пирятинського районного суду Полтавської області Нагорної Наталії Володимирівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич Я.В. П`янова