ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
09 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/21096/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року (головуючий суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі
за позовом Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство Артамонова Федора Герасимовича (далі Позивач) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2022 року №7600332/21939951;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2022 року №7600331/21939951;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича № 1 від 23.09.2022 року днем її фактичного подання;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича № 2 від 04.10.2022 року днем її фактичного подання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року заяву Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича (код ЄДРПОУ- 21939951) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3500,00 грн.
Стягнуто на користь Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича (код ЄДРПОУ- 21939951) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ- 43005393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3500,00 грн.
Додаткове рішення суду обґрунтовано тим, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання та враховуючи заперечення відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складності справи.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач, із посиланням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо співмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу не було належним чином враховано, що в акті надання правової допомоги послуги виділені у п. 1 повністю охоплюються п. 2, тому зазначення додаткових окремих витрат на них не є співмірним. Водночас, практика розгляду подібних справ, що сформована Верховним Судом та судами апеляційної інстанції та типовість предмету спору надає можливість для значного скорочення часу при складанні/подані позовних заяв з подібних категорій справ. Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 12 КАС України дана справа відноситься до справ незначної складності, тому Відповідач вважає необґрунтованими та непропорційними вказані в акті суми витрат на правничу допомогу. Поряд із зазначеним, Відповідач наголошує на тому, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, і стягнення з нього визначених представником Позивача витрат, сума яких є значною та необґрунтованою Позивачем, призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення діяльності органу, який реалізує державну податку політику.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною ж першою статті 138 КАС України передбачено встановлення судом розміру витрат, пов`язаних, зокрема, з підготовкою справи до розгляду, на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
В той же час, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у даній справі адміністративний позов задоволено.
09 лютого 2023 року Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, представником позивача надано до суду копію Договору укладеного між Адвокатським об`єднанням «Пантеон.» (Виконавець) та ФГ Артамонова Федора Герасимовича про надання правничої допомоги №15/12-22 від 15.12.2022, Додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №15/12-22 від 15.12.2022, копію рахунку № 26-12-1 від 26.12.2022, копію платіжної інструкції №1368 від 26.12.2022, копію акта наданих послуг від 06.02.2023.
Додатковою угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №15/12-22 від 15.12.2022, сторони визначили перелік послуг та їх вартість, які у повній мірі відповідають положенням акта виконаних послуг від 06.02.2023 (т. 2, а.с. 13).
Так, відповідно до акта виконаних послуг від 06.02.2023 Адвокатське об`єднання «Пантеон.» надало юридичні послуги Фермерському господарству Артамонова Федора Герасимовича за договором про надання правничої допомоги №15/12-22 від 15.12.2022 та додаткової угоди №1 від 26.12.2022 до договору про надання правничої допомоги №15/12-22 від 15.12.2022, а саме:
- вивчення порушеного Клієнтом питання, ознайомлення з первинними документами. Проведення аналізу нормативно-правової бази. Проведення огляду, аналізу та узагальнення судової практики у справах, що за предметом співпадають зі справою, дорученою Клієнтом, кількість годин 3, вартість 3000 грн;
- підготовка та подання позовної заяви (разом з додатками) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним, скасування рішень від 10.11.2022 №7600332/21939951, від 10.11.2022 №7600331/21939951 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні Фермерського господарства Артамонова Федора Герасимовича №1 від 23.09.2022, №2 від 04.10.2022, днем їх фактичного подання, а також представництво інтересів позивача у суді першої інстанції - Дніпропетровському окружному адміністративному суді, у т.ч. подача всіх необхідних процесуальних документів, кількість годин 7, вартість 7000 грн (т. 2, а.с. 17).
Суд апеляційної інстанції враховує, що Відповідач в апеляційній скарзі наводить загальні посилання на не співмірність заявленого Позивачем до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням правових позицій Верховного Суду та положень КАС України щодо віднесення даної справи до справі незначної складності. У той же час Відповідач не зазначає будь-яких конкретних заперечень щодо співмірності заявлених витрат, виходячи з критеріїв визначених у ст.ст. 134, 139 КАС України, та не наводить доводів щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, яка б, на його думку, в межах спірних правовідносин була обґрунтованою та співмірною.
Щодо посилань Відповідача на його фінансування з державного бюджету та негативний вплив стягнення за рахунок останнього заявлених Позивачем до відшкодування судових витрат, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, які склались у нього на поточний день (зокрема недостатність фінансування, здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, довготривала процедура виділення коштів, тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо відшкодування судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Отже, враховуючи заперечення Відповідача щодо стягнення судових витрат, складність справи, ціну позову та значення справи для сторони, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у тому числі і розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, керуючись засадою розумності у визначенні розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 02 березня 2023 року підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року у справі №160/21096/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддяВ.В. Мельник
суддяС.В. Сафронова
суддяД.В. Чепурнов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2023 |
Оприлюднено | 11.05.2023 |
Номер документу | 110739403 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні