Постанова

від 09.05.2023 по справі 420/3991/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/3991/22Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року (суддя Левчук О.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 15.12.2022) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2022 року ГУ ДПС в Одеській області звернулося до адміністративного суду із позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку з фізичних осіб на суму 616 088,40 грн. на бюджетний рахунок UA768999980334199813000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Обґрунтовуючи подану скаргу апелянт посилався на наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості: встановлення факту сплати податкової заборгованості в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом апеляційної інстанції встановлено, 17 квітня 2007 року ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області за №2538000000002528 (Т. 1, а.с. 16).

За даними ГУ ДПС в Одеській області ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Доброславській державній податковій інспекції ГУ ДПС в Одеській області з 23.04.2007 року за №4415.

Відповідно до ITC ДПС фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку як землекористувач 16 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для індивідуального дачного будівництва.

Згідно Інформації з єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 земельних ділянок з кадастровими номерами: №5110137600:31:009:0036, загальною площею 536 кв.м; №5110137600:31:009:0037, загальною площею 985 кв.м; №5110137600:31:009:0038, загальною площею 995 кв.м; №5110137600:31:009:0040, загальною площею 964 кв.м; №5110137600:31:009:0034, загальною площею 995 кв.м; №5110137600:31:009:0043, загальною площею 806 кв.м; №5110137600:31:009:0035, загальною площею 918 кв.м; №5110137600:31:009:0046, загальною площею 806 кв.м; №5110137600:31:009:0044, загальною площею 394 кв.м; №5110137600:31:009:0039, загальною площею 866 кв.м; №5110137600:31:009:0041, загальною площею 943 кв.м; №5110137600:31:009:0045, загальною площею 887 кв.м; №5110137600:31:009:0047, загальною площею 923 кв.м; №5110137600:31:009:0033, загальною площею 996 кв.м; №5110137600:31:009:0049, загальною площею 936 кв.м; №5110137600:31:009:0048, загальною площею 825 кв.м.

Станом на 3 грудня 2018 року ОСОБА_1 мав 151 908,93 грн. податкового боргу, у зв`язку з чим 4 грудня 2018 року ГУ ДФС в Одеській області було сформовано та направлено йому податкову вимогу форми "Ф" №40539-51 (т. І а.с. 15).

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом станом на 14 грудня 2022 року становить 616 088,40 грн.

Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб виникла в результаті прийняття ГУ ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 21.08.2020 року:

- №242187-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 11986,33 грн.;

- №242202-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 18449,11 грн.;

- №242201-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 20931,35 грн.;

- №242200-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22273,10 грн.;

- №242199-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 20640,64 грн.;

- №242198-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 19835,59 грн.;

- №242197-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 21087,89 грн.;

- №242196-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 19365,97 грн.;

- №242195-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 8810,85 грн.;

- №242194-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 18024,22 грн.;

- №242193-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 20528,83 грн.;

- №242192-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 18024,22 грн.;

- №242191-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22250,74 грн.;

- №242190-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 21557,50 грн.;

- №242189-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22250,74 грн.;

- №242188-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22027,12 грн. (т.І а.с.36-38).

Та винесення податкових повідомлень-рішень від 02.04.2021 року:

- №1536162-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 21557,50 грн.;

- №1536161-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22027,10 грн.;

- №1536160-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 11986,30 грн.;

- №1536165-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 21087,90 грн.;

- №1536164-24-03-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 19366,00 грн.;

- №1536163-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22250,70 грн.;

- №1536168-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22273,10 грн.;

- №1536167-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 20640,60 грн.;

- №1536166-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 19835,60 грн.;

- №1536171-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22250,70 грн.;

- №1536170-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 18449,10 грн.;

- №1536169-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 20931,40 грн

- №1536173-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 20528,80 грн.;

- №1536172-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 18024,20 грн.;

- №1536175-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 8810,85 грн.;

- №1536174-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 18024,20 грн. (т.І а.с.29-34).

Податкові повідомлення рішення від 21.08.2020 року були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернуто податковому органу з підстав "адресат відсутній" (т. І, а.с. 35).

Податкові повідомлення рішення від 02.04.2021 року були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернуто податковому органу з підстав "за закінченням терміну зберігання" (т. І а.с.28).

Вважаючи, що визначена вищезгаданими ППР сума грошового зобов`язання набула статусу узгодженого, проте не сплачена у встановлені законодавством строки, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду з даним адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 616 088,40 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог податкового органу суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення направлялись не за місцем реєстрації відповідача та отримані ним не були, тому заявлена контролюючим органом сума заборгованості не може бути стягнута, оскільки вважається неузгодженою та не набула статусу податкового боргу.

Надаючи правову оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції до 23.05.2020) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пункт 58.3. статті 53 ПК України змінено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (набрав чинності з 23 травня 2020 року), а саме викладено в такій редакції: "Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу".

Приписами статті 42 ПК України встановлено, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу (пункт 42.1)

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2).

У відповідності із п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкову вимогу форми "Ф" від 04.12.2018 року №40539-51 направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання ОСОБА_1 відповідно до даних ДРФО: АДРЕСА_2 (т. І а.с. 16 звор., 18).

Ураховуючи, що рекомендоване відправлення 1 лютого 2019 року було вручено поштовим оператором за довіреністю Кутузі (т. І. а.с.15 звор.), колегія суддів, незважаючи на те, що 29 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_1 змінив адресу місцезнаходження на АДРЕСА_3 , дійшла висновку, що згадана податкова вимога була вручена ОСОБА_1 належним чином.

Також з матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 02.04.2021 року №1536162-2403-1553, №1536161-2403-1553, №1536160-2403-1553, №1536165-2403-1553, №1536164-24-03-1553, №1536163-2403-1553, №1536168-2403-1553, №1536167-2403-1553, №1536166-2403-1553, №1536171-2403-1553, №1536170-2403-1553, №1536169-2403-1553, №1536173-2403-1553, №1536172-2403-1553, №1536175-2403-1553, №1536174-2403-1553 направлялись ГУ ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків - АДРЕСА_3 , та були повернуті до податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання 1.06.2021" (т. І а.с. 28).

Отже, враховуючи правила, передбачені пунктом 42.5 статті 42 ПК України, згадані ППР вважаються врученими ОСОБА_1 1.06.2021.

Таким чином, грошове зобов`язання зі сплати земельного податку за 2021 рік, визначене контролюючим органом на підставі ППР від 02.04.2021 року на суму 308 044,20 грн., набуло статусу податкового боргу, тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про неузгодженість грошових зобов`язань, що визначені у згаданих ППР.

Між тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, податкові повідомлення-рішення від 21.08.2020 року №242187-5105-1554, №242202-5105-1554, №242201-5105-1554, №242200-5105-1554, №242199-5105-1554, №242198-5105-1554, №242197-5105-1554, №242196-5105-1554, №242195-5105-1554, №242194-5105-1554, №242193-5105-1554, №242192-5105-1554, №242191-5105-1554, №242190-5105-1554, №242189-5105-1554, №242188-5105-1554 направлялись ГУ ДПС в Одеській області на адресу: Миколаївська область, Очаківський район, с. Михайлівка, вул. Центральна, 13, тобто не за податковою адресою ФОП.

Доказів протилежного позивачем суду надано не було та будь-якої аргументації з цього приводу апеляційна скарга ГУДПС не містить.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначена зазначеними ППР від 21.08.2020 року сума податку на нерухоме майно за 2020 рік у розмірі 308 044,20 грн. не може вважатися узгодженим податковим зобов`язання, а відповідно і узгодженим податковим боргом, а тому позовні вимоги на цю суму задоволенню не підлягають.

Оскільки доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом першої інстанції стосовно неузгодженості податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно за 2021 рік знайшли своє підтвердження, що вплинуло на законність оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 308 044,20 грн. та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким адміністративний Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у розмірі 308 044,20 грн. (триста вісім тисяч сорок чотири грн. 20 коп.) на бюджетний рахунок UA768999980334199813000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса.

В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов