Постанова

від 09.05.2023 по справі 420/2026/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/2026/20Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Фінансового управління Ізмаїльської міської ради та Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року (суддя Цховребова М.Г., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.12.2022) по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2020 року ДП "ІЗМ МТП" звернулося до адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради та ГУ ДПС в Одеській області, у якому просило:

- визнати протиправними дії Фінансового управління щодо непогодження висновків ГУДПС від 04.02.2020 року №0018574EV/1502 та №0018577EV/1502;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області повторно подати до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради висновки на виконання заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- зобов`язати Фінансове управління Ізмаїльської міської ради погодити висновки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року адміністративний позов підприємства задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області, не заперечуючи проти повернення позивачу коштів, акцентує увагу на неможливості виконання рішення суду у зв`язку з тим, що 2021 року були змінені банківські рахунки, а тому контролюючий орган технічно не зможе повернути та опрацювати дані кошти в електронній системі по старим заявкам платника податків.

При цьому, заявляючи прохання про скасування рішення суду першої інстанції, ГУДПС не наводить жодного обґрунтування та зазначення того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі або невірного застосування норм права, наявність яких є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

В апеляційної скарги Фінансове управління Ізмаїльської міської ради, в обґрунтування доводів про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, звертає увагу на невідповідність сум, зазначених ГУ ДПС в Одеській області у висновках, і сум, зазначених ДП "ІЗМ МТП" до повернення. З погляду апелянта, зазначене свідчить про недостатність доказів і, відповідно, про необґрунтованість рішення суду.

Також апелянт вважає, що враховуючи, що ГУ ДПС в Одеській області повторно не подано, а тільки зобов`язано подати до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради висновки на заяву позивача від 17.01.2020 року вих. №19/350-20 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то вимога щодо погодження Фінансовим управлінням ще неподаних висновків є передчасною, направлена на превентивний захист порушеного права позивача, що не відповідає положенням статті 2 КАС України.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційні скарги відповідачів, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, відзиву на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданих скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП "ІЗМ МТП" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

У червні 2018 року ДП "ІМТП" звернулось до ДФС України зі зверненням щодо надання індивідуальної податкової консультації зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Після отримання індивідуальної податкової консультації ДФС від 17.07.2018 року №3149/6/99-99-12-02-03-15/ІПК "Про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки", ДП "ІМТП" у липні 2018 року подало уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якими зменшено донораховану річну суму податку.

У січні 2020 року ДП "ІМТП" звернулося до ГУ ДФС в Одеській області із заявою, у якій зазначив, що у зв`язку із коригуванням зобов`язання з податку на нерухоме майно за період з січня по грудень 2018 року на підставі індивідуальної податкової консультації від 17.07.2018 №3149/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, у підприємства виникла переплата: податку нежитлового фонду по м. Ізмаїл у розмірі 1 100 627,54 грн. та 963,99 грн. житлового фонду по м. Ізмаїл, суми яких просить повернути на поточний рахунок підприємства.

Листом від 18.02.2020 року №2297/10/15-32-52-07 ГУ ДПС в Одеській області повідомило заявника, що контролюючим органом на виконання листа підприємства були сформовані висновки №0018574ЕV/1502 у сумі 1 100 627,54 грн., та №0018577ЕV/1502 у сумі 963,99 грн., які в електронному вигляді надано для погодження до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради Одеської області. Але 12 лютого 2020 року висновки було повернуто без погодження у зв`язку з тим, що Ізмаїльською міською радою подано позовну заяву до суду про визнання противоправною та скасування індивідуальної податкової консультації "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" ДФС України від 17.07.2018 №3149/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/, наданої ДП "ІМТП". Після закінчення всіх судових розглядів та прийняття рішень по суті з вищезазначеного питання, буде розглянуто можливість подальшого погодження висновку по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт щодо повернення помилково та /або надміру сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".

Не погоджуючись з діями Фінансового управління Ізмаїльської міської ради щодо непогодження висновків податкового органу, ДП "ІМТП" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції погодився з доводами позивача про протиправність дії Фінансового управління Ізмаїльської міської ради щодо непогодження висновків ГУ ДПС в Одеській області від 04.02.2020 року №0018574EV/1502 та №0018577EV/1502.

З метою поновлення порушеного права суд зобов`язав ГУ ДПС в Одеській області повторно подати до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради висновки на заяву ДП "ІМТП", зобов`язав Фінансове управління її погодити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 ПК України, згідно якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п.43.1).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п.43.3).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п.43.4).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.43.5).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п.43.6).

На виконання статті 43 ПК України було розроблено та наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 затверджено Порядок про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок №787, у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно абзацу першого пункту 5 розділу І цього Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до абзацу третього пункту 5 розділу І Порядку №787 у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341.

Пунктом 9 розділу І Порядку № 787 визначено, що у випадках повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання, для подальшої передачі до органів Казначейства відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1 Розділу V Порядку №60 за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім випадків повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації), територіальний орган ДПС формує електронний висновок з накладанням кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та кваліфікованої електронної печатки такого територіального органу ДПС у термін, визначений абзацом п`ятим пункту 8 розділу IІІ цього Порядку.

Відповідний місцевий фінансовий орган не пізніше 15:00 другого робочого дня, наступного за днем отримання доступу до електронного висновку та/або електронного повідомлення, погоджує такий електронний висновок та/або електронне повідомлення шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи та кваліфікованої електронної печатки такого місцевого фінансового органу (п.2 Розділу ІV Порядку № 60).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що повернення надмірно зарахованих до місцевого бюджету коштів здійснюється лише після погодження з відповідними місцевими фінансовими органами. При цьому, чинним законодавством не передбачено підстав для не погодження відповідними місцевими фінансовими органами повернення надмірно зарахованих до місцевого бюджету коштів.

Колегія суддів нагадує, що відповідно до частини другою статті 19 Конституції України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Нормами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, Фінансове управління Ізмаїльської міської ради ні у відзиві на позов ні у апеляційній скарзі не навела жодної норми права, яким воно керувалося під час відмову у погоджені висновків податкового органу. Також апелянт не спромігся навести обставини, існування яких унеможливило у відповідності до вимог Порядку №787 та Порядку №60, погодити висновки податкового органу.

Колегія суддів вважає безпідставне посилання Фінансового управління Ізмаїльської міської ради у листі від 11.02.2020 №2-122/47 (т. 1 а.с. 102), адресованому в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області, про не погодження електронних висновків №0018574ЕV/1502, №0018577ЕV/1502 від 04.02.2020 по ДП "ІМТП" з підстав звернення до суду про скасування індивідуальної податкової консультації, оскільки, по-перше, як зазналося вище, у Управління відсутні такі повноваження. По-друге, ще 2 квітня 2019 року набуло законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі №420/5464/18, яким було відмовлено у задоволенні позову Ізмаїльської міської ради до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації №3149/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 17.07.2018 року "Про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки".

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про протиправність дії Фінансового управління щодо непогодження висновків ГУ ДПС в Одеській області від 04.02.2020 року №0018574EV/1502 та №0018577EV/1502 про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань, які у свою чергу порушили право позивача на отримання ним надміру сплачених до бюджету сум грошових зобов`язань.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту прав позивача колегія суддів зазначає, що згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Метою адміністративного судочинства у силу приписів частини першої статті 2 КАС України є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський Суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством. Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» у теорії права та на практиці.

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника. Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Слід зазначити, що "ефективний засіб правового захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав і забезпечення їхньої примусової реалізації, не відповідає положенням Конвенції та, відповідно, завданню адміністративного судочинства.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області повторно подати до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради висновки про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; та зобов`язання Фінансове управління погодити їх.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ГУДПС та Фінансового управління не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду чи давали підстави вважати інакше. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи т

Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Фінансового управління Ізмаїльської міської ради та Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов