Постанова

від 24.04.2023 по справі 920/60/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2023 р. Справа№ 920/60/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Грицина В.В.,

від відповідача - Сафронов М.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 про зупинення провадження у справі №920/60/23 (суддя - Заєць С.В., повний текст складено - 23.02.2023) за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг" про стягнення 462800 грн 61 коп.

ВСТАНОВИВ наступне.

Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось із позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг" про стягнення 462 800 грн 61 коп., з яких: 293208 грн 10 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 73 904 грн 36 коп. пені, 13584 грн 27 коп. 3% річних, 82103 грн 88 коп. інфляційних нарахувань, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №385 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 27.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 зупинено провадження у справі №920/60/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/782/21.

Суд дійшов висновку, що оскільки плата за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, заявлена позивачем до стягнення, нарахована останнім на підставі Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4, тоді як у межах справи № 480/782/21 Сумським окружним адміністративним судом розглядається позовна вимога про визнання протиправним та нечинним вказаного рішення, є підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №480/782/21, в якій суд встановлює обставини, що можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення щодо Правил № 4.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу №920/60/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на сьогоднішній день є рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 по справі №480/3175/19, яким було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 №4 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми». Апелянт також зазначає, що згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову та відкриття провадження у справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апелянта, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

В судовому засіданні представник апелянта - позивача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відтак, застосовуючи наведену правову норму, за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.

При цьому пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі №917/514/19.

Апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі вимоги про 462 800 грн 61 коп., з яких: 293208 грн 10 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 73 904 грн 36 коп. пені, 13584 грн 27 коп. 3% річних, 82103 грн 88 коп. інфляційних нарахувань.

Як вбачається з підстав позову, наведених у позовній заяві, вони ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №385 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 27.12.2019 стосовно скиду стічних вод з понаднормованим забрудненням.

В той же час, у провадженні Сумського окружного адміністративного суду знаходиться справа №480/782/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради та Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, про визнання протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення №4 від 15.01.2019 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми".

Позовні вимоги у справі №480/782/21 мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" є споживачем послуг, які надає Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення №2889 від 01.04.2019. Відповідно до п. 4.2.15 вказаного договору споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках, оплачувати рахунки за скид січних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод. На думку позивача, вказане рішення порушує майнові права та охоронювані законом інтереси всіх суб`єктів господарювання міста Суми, у тому числі позивача, ставлячи їх наперед у невигідне становище відносно виробника послуг та покладаючи на суб`єктів господарювання непередбачуваний, додатковий майновий тягар.

В оскаржуваній ухвалі суд дійшов висновку, що рішення у справі № 480/782/21 може вплинути на оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення щодо Правил № 4.

В той же час, у даному конкретному випадку судом першої інстанції не вмотивовано, які саме обставини, котрі будуть встановлені у справі №480/782/21, можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі, з огляду на те, що позов вмотивовано саме порушенням договірних зобов`язань, укладених між сторонами у справі.

Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Питання чинності чи нечинності рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №4 від 15.01.2019 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми", яке вирішується адміністративним судом у справі № 480/782/21, не може бути тією об`єктивною обставиною, яка зумовлює неможливість розгляду справи про стягнення суми договірної плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у даному випадку, так як суд не позбавлений права та можливості оцінити обставини (факти) на підставі поданих сторонами доказів, які є предметом даного спору, з огляду на відповідне чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини.

Крім того, колегія суддів враховує ч. 4 ст. 150 КАС України, яка передбачає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як вбачається із ЄДР судових рішень, відповідні заходи забезпечення позову не застосовувались в межах справи №480/782/21. Про зазначені обставини також було зазначено представник позивача у судовому засіданні, які не були спростовані присутнім представником відповідача.

Тобто, розгляд адміністративним судом справи №480/782/21 не зупинив дію рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4, яким затверджені місцеві Правила № 4.

Крім того, ч 2 ст. 265 КАС України передбачає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з огляду на викладене вище, розглядаючи позов про стягнення договірної плати за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, суд у будь-якому випадку зобов`язаний дослідити питання щодо обґрунтованості розміру відповідної плати згідно норм чинного законодавства України, а саме надати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Встановлення іншим судом чинності чи нечинності рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №4 від 15.01.2019 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми", жодним чином не унеможливлює встановлення відповідних обставин щодо розміру заборгованості у даній справі.

Тобто, постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд не врахував приписів ст.227 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких господарський суд зупиняє провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином розгляд справи №480/782/21 унеможливлює розгляд даного спору, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору, та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі.

Таким чином, висновок господарського суду про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до вирішення справи №480/782/21 є таким, що зроблений з порушенням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Частина 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах №910/5425/18, від 20.06.2019 у справі №910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18.

Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в цій справі, суд порушив право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене вище, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду Сумської області.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі №920/60/23 скасувати.

3. Матеріали справи №920/60/23 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено: 02.05.2023 року

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

О.М. Гаврилюк