Ухвала

від 09.05.2023 по справі 910/9630/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"09" травня 2023 р. Справа№ 910/9630/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 (суддя Мандриченко О.В., повний текст складено - 02.03.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.06.2019 №38-р/тк.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №910/9630/19, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 зі справи № 910/9630/19.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.06.2019 №38-р/тк задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9630/19.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 27.03.2023 надійшли витребувані матеріали справи №910/9630/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для подання заяви, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

При цьому, приймаючи вказану ухвалу апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом 16.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Отже, у такому випадку двадцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення повинен обчислюватися з дати складання його повного тексту.

Повний текст рішення було складено судом - 02.03.2021, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 22.03.2021.

Згідно відмітки Північного апеляційного господарського суду про одержання, апеляційна скарга була подана апелянтом 06.03.2023, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, майже на 2 роки.

Заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, послався, на те, що скаржник не був учасником справи; оскаржуване рішення ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" отримало 01.03.2023, на підтвердження чого надало копію заяви з відміткою про отримання в суді першої інстанції судового рішення у даній справі.

Стосовно вказаних доводів колегією суддів було вказано, що апелянт зазначаючи про отримання ним судового рішення лише 01.03.2023, не навів жодних доводів та не надав доказів щодо неможливості бути обізнаним, як учасник справи, по якій Антимонопольним комітетом України було прийнято оскаржуване в межах даної судової справи рішення, з судовим провадженням у даній справі та рішеннями судів трьох інстанцій.

Так, апеляційним судом було враховано наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (апелянт у даній справі) 19 липня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.08.2019 №38-р/тк у справі №108/60/50-рп/к (вказане рішення Антимонопольного комітету України є предметом оскарження у даній справі №910/9630/19).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/9637/19 відкрито провадження за вказаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 залучено до участі у справі №910/9637/19 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" (вказана особа є позивачем у даній справі).

При розгляді вказаної справи №910/9637/19 Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" було заявлено клопотання про зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/9630/19.

Отже, в межах справи №910/9637/19 (по якій ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" виступало позивачем) Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс", як третьою особою (позивач по даній справі), заявлялося клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/9630/19.

Розгляд вказаного клопотання відображено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/9637/19.

З наведеного слідує, що ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (як учасник справи №910/9637/19, по якій Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" заявлялося клопотання про зупинення до розгляду даної справи) ще у березні 2020 року було обізнано про наявність в провадженні Господарського суду міста Києва цієї справи №910/9630/19.

Окрім наведеного, колегією суддів враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс", оскаржуючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції по даній справі, надіслало 05.03.2021 примірник апеляційної скарги на адресу ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.3, а.с.155).

Крім цього, примірник касаційної скарги на рішення суду у даній справі також було направлено позивачем 15.08.2022 на адресу ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.4, а.с. 69).

До того ж, відзив на касаційну скаргу було направлено Антимонопольним комітетом України 14.10.2022 на адресу ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.4, а.с. 122).

Наведені 3 направлення також свідчать про повідомлення заявника даної апеляційної скарги щодо наявності цієї справи №910/9630/19 починаючи з березня 2021 року.

З огляду на наведене, причини зазначені скаржником в обґрунтування пропуску строку на подання апеляційної скарги, не були визнані судом поважними.

Враховуючи вказані обставини, апеляційним судом було залишено апеляційну скаргу без руху з наданням при цьому скаржнику строку на подання заяви з іншими підставами для поновлення строку.

В межах встановленого судом десятиденного строку скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19.

Вказана заява не містить інших підстав для поновлення строку, окрім тих, які були вказані скаржником в його попередній заяві та оцінку яким суд апеляційної інстанції вже надав в ухвалі від 30.03.2023 у даній справі.

Так, скаржник повторно вказав, що він не був учасником справи, а оскаржуване рішення ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" отримало 01.03.2023, на підтвердження чого надало копію заяви з відміткою про отримання в суді першої інстанції судового рішення у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

При цьому, Суд зазначає, що незалучення особи до участі у справі не є поважною причиною для поновлення строку на оскарження судового рішення та відкриття провадження у справі, оскільки скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі.

Разом із цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, із посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі, ймовірно, не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06.

Водночас, право на поновлення строку оскарження реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які скаржником не обґрунтовано.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що апелянт не міг не знати як про наявність судового провадження у даній справі, так і про прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, апеляційний суд виходить з того, що необхідність перегляду судового рішення, яке вже було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, колегією суддів відмовляється у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19.

2. Надіслати скаржнику копію цієї ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

3. Матеріали справи №910/9630/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана суддями (враховуючи перебування суддів Пономаренко Є.Ю. та Руденко М.А. у відпустці з 10.04.2023 по 23.04.2023, судді Кропивної Л.В. у відпустці з 03.04.2023 по 28.04.2023 та на лікарняному з 02.05.2023 по 08.05.2023): 09.05.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко