Рішення

від 04.05.2023 по справі 902/148/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"04" травня 2023 р. Cправа № 902/148/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "Лемешівка-Агро", вул. Академічна, 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 38309199

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин", вул. Д. Нечая, 7, м. Вінниця, 21001, код - 30804187

про стягнення 124 830,65 грн

за участю: представника відповідача адвоката Семенчук О.А., посвідчення № 712 від 15.08.2018 року

В С Т А Н О В И В :

02.02.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 02.02.2023 року) Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" про стягнення 124 830,65 грн заборгованості за Договором поставки зерна майбутнього врожаю № 3 від 19.02.2021 року.

Ухвалою суду від 07.02.2023 року відкрито провадження у справі № 902/148/23, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

10.04.2023 року у справі № 902/148/23 прийнято рішення відповідно до якого позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" на користь Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" 111 515,58 грн - інфляційних втрат та 13 232,88 грн - 3% річних.

Відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" 82,19 грн - 3% річних.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 20.04.2023 року.

Встановлено сторонам строк протягом п`яти днів з дати отримання судового рішення на подачі доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень відносно судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, 20.04.2023 року судове засідання з приводу розподілу судових витрат не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року повідомлено учасників справи, що судове засідання з приводу розподілу судових витрат у справі № 902/148/23 відбудеться 04.05.2023 року.

У судовому засіданні 04.05.2023 року прийняла участь представник відповідача, яка підтримала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Позивач правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання без його участі.

У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено провести судове засідання за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та які становлять у загальній сумі 22 684,00 грн, з яких судовий збір 2 684 ,00 грн та витрати на правову допомогу 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 27.01.2023 року між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Руденко та партнери» (Об`єднання) та Фермерським господарством «Лемешівка-Агро» (Клієнт) укладено договір надання правової допомоги № 001/23.

Відповідно п. 1.1 Договору, Об`єднання приймає на себе зобов`язання з: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Вінницької області, у Північно-західному апеляційному господарському суді під час здійснення господарського судочинства по справі за позовом до ТОВ «Вінниця млин» про стягнення коштів за прострочення виконання зобов`язань (справа № 902/148/23).

За змістом п. 2.4 Договору Клієнт має наступні обов`язки перед об`єднання:

оплатити об`єднанню гонорар-в розмірі та порядку, визначеному в додатку № 1 до Договору;

відшкодувати об`єднанню всі понесені фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення, зазначеного в п. 1.1. Договору, в порядку, визначеному в додатку N° 1 до Договору;

видати об`єднання довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених Договором (у випадку необхідності);

повідомити об`єднання про всі фактичні обставини, які стосуються виконання доручення, зазначеного в п. 1.1. Договору, та надати йому всі необхідні для належного виконання цього доручення документи (речі), які є в нього у наявності;

сприяти об`єднанню у виконанні ним доручення, зазначеного в п. 1.1. даного Договору.

Клієнт зобов`язаний оплатити послуги об`єднання по виконанню доручення, зазначеного в п. 1.1. Договору сплативши на його користь гонорар. Розмір гонорару, порядок його визначення і сплати визначений в додатку № 1 до даного Договору (п. 4.1 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного сторонами взятих на себе згідно її змісту зобов`язань (п. 5.1 Договору).

Також, до договору № 001/23 від 27.01.2023 року між сторонами підписано Додаток № 1 за змістом якого сторонами погоджено розмір та оплати гонорару.

За виконання доручення, зазначеного в п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 001/23 від « 27» січня 2023 року Клієнт сплачує на користь Об`єднання гонорар, який обчислюється наступним шляхом: Фіксована сума гонорару становить 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Клієнт зобов`язаний сплатити суму гонорару авансовим платежем.

Гонорар переходить повністю у власність Об`єднання з моменту виконання прийнятого доручення.

В ході виконання доручення Об`єднання має право частково списувати гонорар у свою власність, виходячи з об`єму виконаної роботи.

Доказами виконання Об`єднання є будь-яким чином зафіксовані дані про. його виконання (покази свідків, матеріальні носії, файлові дані з комп`ютеру) (п.п. 1.1-1.5 Додатку).

При цьому, 27.01.2023 року між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Руденко та партнери» (Об`єднання) та адвокатом Руденком Олегом Сергійовичем укладено договір передоручення.

Відповідно п. 1.1 Договору Адвокатське об`єднання "Руденко та партнери»передоручає відповідно до договору про надання правової допомоги № 001/23 від 27.01.2023 р., а адвокат Руденко О.С. приймає передоручення з надання правової допомоги ФГ "Лемешівка Агро" підчас розгляду справи № 902/148/23 у Господарському суді Вінницької області за позовом ФГ "Лемешівка Агро" до ТОВ "Вінниця млин".

Правова допомога включає у себе виконання всіх необхідних дій, пов`язаних з веденням справи в суді, включаючи підготовку документів, участь у засіданнях суду, аналіз матеріалів справи та інше (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги № 001/23 від 27.01.2023 року, Додаток № 1 до договору № 001/23 від 27.01.2023 року, договір передоручення від 27.01.2023 року, платіжну інструкцію № 40 від 31.01.2023 року на суму 20 000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги на суму 20 000,00 грн від 02.03.2023 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Обов`язок доказування розміру понесених витрат, в силу вимог ст. ст. 73, 77-80 ГПК України, покладено на відповідача.

Судом встановлено, що згідно п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № 001/23 від 27.01.2023 року Об`єднання приймає на себе зобов`язання із надання щонайменше п`яти видів правничої допомоги, а саме:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань,

- правовий супровід діяльності клієнта;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Вінницької області;

- представництво інтересів Клієнта у Північно-західному апеляційному господарському суді під час здійснення господарського судочинства по. справі за позовом до ТОВ «Вінниця млин» про стягнення коштів за прострочення виконання зобов`язань (справа № 902/148/ 23).

При цьому судом встановлено, що обсяг послуг з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта виходить за межі предмету представництва по справі № 902/148/23, оскільки розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

Наведені види правничої допомоги не обмежуються послугами виключно у межах справи № 902/148/23 та стосуються інших видів господарської діяльності Фермерського господарства "Лемешівка-Агро".

Крім того, не підлягають відшкодування витрати з надання правничої допомоги у формі представництво інтересів Клієнта у Північно-західному апеляційному господарському суді, оскільки провадження здійснювалось судом першої інстанції.

Також суд зауважує, що розхмір витрат на професійну правничу допомогу відносно ціни позову (124 830,65 грн) становить 16%, що є надмірним з огляду на предмет спору, котрий стосується арифметичного нарахування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке підтверджено судовим рішенням у іншій господарській справі.

Зазначене у своїй сукупності, на думку суду є підставою для зменшення витрат позивача понесених на професійну правову допомогу на 50% до 10 000,00 грн, які підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 993,42 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 006,58 (10 000,00 грн + 6,58 грн) слід залишити за позивачем.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на відповідача суд покладає судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 682,23 грн. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,77 слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" (вул. Д. Нечая, 7, м. Вінниця, 21001, код - 30804187) на користь Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" (вул. Академічна, 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 38309199) 2 682,23 грн - судових витрат зі сплати судового збору, 9 993,42 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,77 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 006,58 грн - залишити за позивачем.

3. Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

4. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: позивачу - murafarm@ukr.net, представнику позивача адвокату Руденку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику відповідача Семенчук О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 08.05.2023 року.

Суддя Р.В. Міліціанов

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Академічна, 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)

3 - відповідачу (вул. Д. Нечая, 7, м. Вінниця, 21001)