Рішення

від 04.05.2023 по справі 906/305/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/305/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьмін Д.Л.- адвокат, ордер серія АМ №1047030 від 24.02.2023

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Будмонтаж"

до Акціонерного товариства "Укртелеком"

про стягнення 58 377,82грн.

Приватне підприємство "Будмонтаж" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 58 377,82грн, з яких: 42 831,60грн основного боргу, 3 021,68грн пені, 1 397,60грн 3% річних та 11 126,94грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06.04.2023.

Ухвалою суду від 06.04.2023 підготовче засідання відкладено на 21.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/305/23 до судового розгляду по суті на 04.05.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 04.05.2023 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити в частині стягнення 3 021,68грн пені, 1 397,60грн 3% річних та 11 126,94грн інфляційних втрат. Підтвердив, що АТ "Укртелеком" було здійснено погашення заборгованості в сумі 42 831,60грн у зв`язку з чим просив закрити провадження у цій справі за відсутністю предмета спору. Також просив здійснювати розгляд заяви про відшкодування судових витрат після прийняття рішення.

Відповідач свого представника в судове засідання 04.05.2023 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - під розписку (а.с.60).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2021 між Акціонерним товариством "Укртелеком" (замовник/відповідач) та Приватним підприємством "Будмонтаж" (виконавець/позивач) укладено договір підряду №15-01/597/21 (далі-договір) (а.с.7-10).

У відповідності до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується за замовленнями Замовника якісно та в строк виконувати роботи, визначені у Додатку №1 до Договору (надалі - Роботи), а Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується їх приймати та оплачувати.

Згідно з пунктом 1.3 договору, перелік Робіт, виконання яких може замовлятися за цим Договором, вказано у Додатку №1 до Договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість Робіт вказана у прайс-листі, що міститься у Додатку №1 до Договору, та включає в себе всі можливі додаткові витрати, що можуть виникнути у Підрядника під час виконання Робіт. Загальна вартість усіх Робіт за Договором складається з загальної вартості 55 100 грн. 00 коп. (п`ятдесят п`ять тисяч сто грн. 00 коп.) без ПДВ, ПДВ 20% - 11 020 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч двадцять грн. 00 коп.), сума 66 120 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч сто двадцять грн. 00 коп.) з ПДВ.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 року, а у частині невиконаних на дату закінчення строку дії Договору зобов`язань - до закінчення їх виконання (пункт 5.1 договору).

Судом встановлено, що до договору підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 між сторонами було підписано Додаток №1 - Прайс-лист (а.с.9); Додаток №2 - Замовлення №3 до договору підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 (а.с.9 на звороті -10).

В Додатку 2 до договору підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 сторонами було погоджено: перелік, обсяг та вартість виконаних робіт; місце виконання робіт: м.Бердичів, вул. Одеська, 66; термін виконання робіт: грудень 2021 року; умови розрахунків: аванс в розмірі 100% від кошторисної вартості матеріалів та обладнання сплачується Замовником протягом 9 календарних днів з дати отримання оригіналу рахунку-фактури; остаточний платіж в розмірі 100% вартості виконаних робіт замовник сплачує протягом 30 (тридцяти) календарних днів після виконання робіт, згідно підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 підписані замовником та оригіналу рахунку-фактури.

Договір підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 та Додатки до нього підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 в частині оплати виконаних робіт, просив стягнути з відповідача 42 831,60грн основного боргу, 3 021,68грн пені, 1 397,60грн 3% річних та 11 126,94грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За умовами пункту 2.6 договору, факт виконання Робіт Підрядником та прийняття таких Робіт Замовником за цим Договором підтверджується актом приймання-передачі виконаних Робіт (надалі - Акт).

Підрядник протягом двох робочих днів з моменту закінчення виконання Робіт за відповідним Замовленням (якщо інша періодичність приймання Робіт та складання Актів не визначена Сторонами в Замовленні) зобов`язаний скласти у двох примірниках, підписати та передати на підпис Замовнику Акт разом з рахунком на оплату. Замовник протягом 10 робочих днів з дати отримання належним чином оформленого Акта зобов`язаний підписати його, та повернути один примірник Підряднику, або у цей же строк надати Підряднику письмову мотивовану відмову від підписання Акту у випадку, якщо Роботи не виконані, виконані неналежним чином, або якщо Акт оформлений некоректно. Після внесення відповідних змін у Акт та/або виконання Підрядником вимог Замовника, що викладені у письмовій мотивованій відмові від підписання Акту, процедура приймання виконаних Робіт повторюється і здійснюється у такому ж порядку.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 було виконано будівельні роботи, на загальну суму 66 120,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 24.12.2021 року, Актом №13 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 24.12.2021 (а.с.19-23).

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами пункту 3.6 договору сторони погодили, що оплата робіт здійснюється замовником в два етапи:

- аванс в розмірі 100% від кошторисної вартості матеріалів та обладнання сплачується Замовником протягом 9 календарних днів з дати отримання оригіналу рахунку-фактури;

- остаточний платіж в розмірі 100% вартості виконаних робіт замовник сплачує протягом 30 (тридцяти) календарних днів після виконання робіт, згідно підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 підписані замовником та оригіналу рахунку-фактури.

В Додатку 2 до договору підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021 сторонами було погоджено аналогічні умови розрахунків.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідачем на виконання умов договору №15-01/597/21 від 14.09.2021 було здійснено 29.09.2021 проплату у вигляді авансу в сумі 23 288,40грн.

В порушення умови договору, відповідач не здійснив розрахунків за виконані будівельні роботи на загальну суму 42 831,60грн (66 120,00грн-23 288,40грн) у визначений сторонами у договорі строк.

Позивач звертався до відповідача з листом №4 від 03.08.2022, в якому просив перевірити та підписати акти звірки розрахунків та повідомляв про наявну заборгованість в сумі 42 831,60грн (а.с.11). На вказаному листі міститься відмітка про його отримання 09.08.2022 керівником АТ ВПБ Цісінською М.М.

В подальшому, позивач звертався до відповідача з претензією №5 від 20.10.2022, в якій просив протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати заборгованість у розмірі 42 831,60грн на рахунок позивача (а.с.18). На вказаному листі міститься відмітка про його отримання 26.10.2022 Руденко М.В. Однак, відповідач відповіді на претензію позивача не надав, борг не погасив.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з цим, з наданих АТ "Укртелеком" документів вбачається, що після відкриття провадження у справі АТ "Укртелеком" було здійснено погашення заборгованості в сумі 42 831,60грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1162 від 13.04.2023 (а.с.57).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини в їх сукупності, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 42 831,60грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3 021,68грн пені, 1 397,60грн 3% річних та 11 126,94грн інфляційних втрат.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У пункті 4.1 договору сторонами погоджено, що у разі прострочення оплати, Замовник на вимогу Підрядника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченої суми за увесь час прострочення. Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не застосовується за прострочення сплати авансових платежів (якщо такі передбачені Договором).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за прострочення виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню в сумі 3 021,68грн за період з 24.01.2022 по 23.07.2022 (розрахунок а.с.2-3).

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 11 126,94грн, а також 3% річних в сумі 1 397,60грн (розрахунок, а.с. 2).

Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що такі нарахування проведені у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому вимоги позивача про їх стягнення з відповідача є правомірними.

Відповідач у клопотанні №102/20 від 18.04.2023 зазначає, що на сьогоднішній день в країні об`явлений військовий стан та триває військова агресія зі сторони російської федерації. Вказує, що АТ "Укртелеком" як підприємство понесло значні втрати та збитки. Зазначає, що станом на сьогоднішній день суттєво зменшилась абонентська база, майже не отримується дохід у Східних та Південних областях, а також значні збитки по Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Житомирській областях. Повідомляє, що на підприємстві відбулися значні скорочення працівників. Вказує, що у відповідача існує значна заборгованість абонентів та користувачів в тому числі і по пільговій категорії населення (заборгованість з надані телекомпослуги по Житомирській області пільговій категорії населення складає значну суму, яка не відшкодовується). Посилаючись на наведені обставини відповідач просить зменшити розмір інфляційні втрати до 2 000,00грн, 3 % річних до 100,00грн, пеню до 1000,00грн.

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача про зменшення зазначених сум вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо наведених підстав для зменшення заявлених до стягнення сум пені, інфляційних та 3% річних.

Згідно положень ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

Господарський суд, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення пені, враховує фінансовий стан відповідача, зокрема те, що у зв`язку з військовою агресією суттєво зменшилась абонентська база - майже не отримується дохід у Східних та Південних областях; користувачами несвоєчасно проводяться розрахунки за надані телекомунікаційні послуги, в тому числі і по пільговій категорії населення (стягнення заборгованості здійснюється в судовому порядку - у провадженні Господарського суду на розгляді перебуває ряд справ). При цьому, суд також приймає до уваги, що відповідач в повному обсязі у добровільному порядку сплатив заборгованість перед позивачем за договором підряду №15-01/597/21 від 14.09.2021, що свідчить про високий ступінь виконання зобов`язання, а також те, що відповідач не ухиляється від виконання свого обов`язку за договором.

Крім цього, судом враховується, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року.

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Проаналізувавши наведені представником відповідача доводи в обґрунтування клопотання про зменшення пені суд виходить з того, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, статус відповідача, який має важливе значення у забезпеченні абонентів регіону телекомунікаційними послугами, а також те, що сума основного боргу відповідачем сплачена в повному обсязі, суд вважає можливим зменшити розмір пені до 1 000,00грн. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2 021,68грн суд відмовляє.

З огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, це є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Водночас, визначені ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні підлягають стягненню з відповідача в заявлених сумах: 1 397,60грн 3% річних та 11 126,94грн інфляційних втрат з огляду на таке.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

При цьому суд зазначає, що інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями, нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. З урахуванням цього підстави для зменшення нарахованих відповідачеві відсотків річних та інфляційних втрат відсутні.

Суд враховує, що у даному випадку нарахування та стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов`язання від несплаченої суми боргу, а також певної частини пені, у повній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов договору та майнові втрати від знецінення грошових коштів, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням зменшення розміру пені до 1000,00грн, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1 000,00грн пені, 1 397,60грн 3% річних та 11 126,94грн інфляційних втрат. Провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 42 831,60грн підлягає закриттю. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі №906/305/23 в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 42 831,60грн.

3. Зменшити розмір пені до 1 000,00 грн.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) на користь Приватного підприємства "Будмонтаж" (12401, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Будівельників, буд. 23; ідентифікаційний код 30350695):

- 1 000,00грн пені,

- 1 397,60грн 3% річних,

- 11 126,94грн інфляційних втрат,

- 2 684,00грн витрат по сплаті судового збору.

5. В частині позовних вимог про стягнення 2 021,68грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.05.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.) та на та на ел. пошту: marudenko@ukrtelecom.ua

3 - відповідачу (рек.).