Рішення

від 09.05.2023 по справі 910/2570/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.05.2023Справа № 910/2570/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства «РВС БАНК» (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58)

до Приватного підприємства «Самтекс Дистрибуція» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 71)

про стягнення 206 928,16 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «РВС БАНК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Самтекс Дистрибуція» про стягнення 206 928,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем з орендної плати та відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою спожитих комунальних послуг у розмірі 141 155,60 грн відповідно до укладеного між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення від 12.06.2021. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 47 646,03 грн пені, 2 858,76 грн 3 % річних, 14 181,55 грн інфляційних збитків та 1 086,22 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 залишено позовну заяву Акціонерного товариства «РВС БАНК» без руху, встановлено позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

24.02.2023 через загальний відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «РВС БАНК» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/2570/23 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Станом на 07.04.2023 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з поверненням конверту з ухвалою про відкриття провадження до суду, для належного повідомлення відповідача, судом було повторно направлено ухвалу суду від 27.02.2023 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак остання, згідно з відомостей з сайту Укрпошти, була не вручена під час доставки з поміткою «інші причини».

Так, судом встановлено, що ухвала суду від 27.02.2022 була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

12.06.2021 між Акціонерним товариством «РВС БАНК» (надалі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Самтекс Дистрибуція» (надалі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві за плату на визначений в Договорі строк в користування (оренду) частину нежитлового загальною площею 238,92 (двісті тридцять вісім цілих дев`яносто дві сотих) кв. м., корисну площу складає приміщення №27 та площі загального користування коефіцієнт 1,1 (21,72 кв. м.) ідентифіковане в Додатку № 1 до цього Договору, розташоване на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17а (надалі Приміщення).

Приміщення вважається переданим в оренду з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення (п. 3.3 договору).

За умовами п. 5.2. розмір щомісячної орендної плати за цим Договором становить 16 724,40 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривень 40 копійок), з урахуванням податку на додану вартість, індексація орендної плати не здійснюється.

Внесення орендної плати здійснюється до 10 числа поточного місяця шляхом переказу грошових коштів у відповідній сумі на поточний рахунок Орендодавця (п. 5.3. договору).

Орендар щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним компенсує Орендодавцю витрати останнього на оплату ним спожитих Орендарем комунальних послуг та інших послуг (електропостачання, водопостачання, теплопостачання, водовідведення, експлуатаційні витрати), згідно показань лічильників і відповідних тарифів, пропорційно займаній площі. Оплата рахунків за комунальні послуги, телефонні переговори, Інтернет тощо за попередні періоди до дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі приміщення у оренду є обов`язком Орендодавця (п.5.5 договору).

Згідно з п. 5.7.1. Договору орендна плата може бути змінена Орендодавцем в односторонньому порядку у випадку змін законодавства, підвищення індексу інфляції та (або) девальвації національної валюти, тарифів на комунальні послуги, змін, пов`язаних з податковою політикою держави, тощо, внаслідок чого змінюється розмір орендної плати за цим договором. Орендодавець має право переглянути розмір орендної плати в односторонньому порядку, про що він повідомляє Орендаря за два тижні до настання дати, з якої застосовуватиметься новий розмір орендної плати.

Про зміну розміру орендної плати складається Додатковий договір, який направляється орендодавцем орендарю разом з відповідним повідомленням. Додатковий договір про зміну розміру орендної плати Орендар зобов`язаний підписати і направити Орендодавцю в строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання повідомлення та Додаткового договору про зміну розміру орендної плати.

У випадку, якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту вручення Орендарю Додаткового договору та повідомлення про зміну орендної плати, Орендодавець не отримав мотивованої відмови стосовно підписання Додаткового договору, то Додатковий договір вважається таким, що є укладений. В подальшому Орендар не має права при нарахуванні орендної плати посилатися на те, що він не був повідомлений про зміну розміру орендної плати.

Відповідно з п.5.9. договору для забезпечення виконання Орендарем зобов`язань по оплаті платежів, передбачених даним Договором, та/або відшкодуванню можливих будь-яких збитків, у тому числі, але не виключно, завданих Орендарем майну Орендодавця, Орендар сплачує Орендодавцю заставлений платіж у розмірі орендної плати за 1 (один) місяць, що складає 16 724,40 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривень 40 копійок), з урахуванням податку на додану вартість. У випадку виникнення заборгованостей Орендаря по будь-якому платежу, передбаченому умовами Договору, Орендодавець має право утримати цю заборгованість за рахунок заставного платежу, а останній зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення поповнити заставний платіж до попереднього розміру. При відсутності у Орендаря заборгованостей із зазначених зобов`язань, заставний платіж зараховується як орендна плата за останній місяць оренди. При цьому розмір орендної плати визначається згідно пункту 5.2. даного Договору.

У випадку збільшення розміру орендної плати до моменту настання останнього місяця оренди Орендар зобов`язаний поповнити заставний платіж на різницю, яка виникне у зв`язку з таким збільшенням, у строки та у порядку передбаченому для сплати орендної плати.

14 червня 2021 на виконання умов договору сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого Орендодавець передав Орендареві в користування (оренду) частину нежитлового загальною площею 238,92 (двісті тридцять вісім цілих дев`яносто дві сотих) кв. м., корисну площу складає приміщення №27 та площі загального користування коефіцієнт 1,1 (21,72 кв. м.) ідентифіковане в Додатку № 1 до цього Договору, розташоване на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17а (надалі Приміщення) для складських потреб.

20.07.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна від 12.06.2021 (надалі - додаткова угода), відповідно умов п. 1 сторони дійшли згоди збільшити площу приміщень, що передаються в оренду, на 75,7 кв. м. (приміщення № 28; 32; 33, першого поверху будівлі), в зв`язку з чим встановити площу нежилого приміщення, що передається в оренду за Договором оренди в розмірі 314,62 кв. м., в зв`язку з чим сторони виклали п.п.1.1. та 5.2. Договору в наступній редакції:

«Пункт 1.1 за цим договором Орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а саме - в оренду, частину нежитлового приміщення, площею 314,62 кв. м. (надалі - Майно або Приміщення або Об`єкт оренди). Майно знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17-А. Орендар зобов`язується прийняти від орендодавця Приміщення у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати орендодавцеві плату за оренду Приміщення в порядку і розмірі, визначених цим договором.»

«Пункт 5.2. Розмір щомісячної орендної плати за цим Договором становить 21 724,40 грн. (двадцять одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні 40 копійок) з урахуванням податку на додану вартість. Індексація орендної плати не здійснюється.»

Як вбачається з матеріалів справи додаткова угода № 1 від 20.07.2021 зі сторони відповідача не підписана, проте в силу пункту 5.9. Договору та наявних доказів часткової оплати орендних платежів така угода вважається укладеною.

29.04.2022 між сторонами будо укладено Додаткову угоду б/н до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди встановити розмір орендної плати за період з 01 травня 2022 по 31 травня 2022, в сумі 13 034,64 грн (тринадцять тисяч тридцять чотири гривни 64 копійки) у урахуванням ПДВ, судом встановлено що зі сторони відповідача додаткова угода б/н від 29.04.2022 не підписана, проте в силу пункту 5.9. Договору та з урахуванням Гарантійного листа №1 від 01.08.2022, вказана угода є укладеною.

23.06.2022 орендодавець та орендар уклали додаткову угоду б/н до договору, згідно якої сторони дійшли згоди з 01.07.2022 включити фактично спожиті комунальні послуги, окрім комунальних послуг з електропостачання, у вартість щомісячної орендної плати, у зв`язку з чим змінити вартість щомісячної орендної плати (п. 1.).

Додатковою угодою б/н від 23.06.2022 сторони внесли зміни у п.5.2. договору, виклавши пункт в наступній редакції: «Розмір щомісячної орендної плати за цим Договором становить 22 852,65 (двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 65 копійок), з урахуванням податку на додану вартість».

Додаткова угода б/н до договору від 23.06.2022 з боку відповідача не підписана, однак в силу пункту 5.9. Договору та з урахуванням Гарантійного листа №1 від 01.08.2022, суд приходить до висновку що така угода є укладеною.

Листом №1 від 07.07.2022 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення щодо дострокового розірвання Договору, зобов`язався у термін до 31 липня 2022 р. звільнити і підготовити орендоване приміщення для складського зберігання до передачі згідно з умовами Договору та підписати Акт прийому-передачі (повернення). Гарантував оплатити заборгованість: - за оренду приміщення з березня по червень 2022 р. у сумі 78 207,84 грн., - комунальні послуги з березня по червень 2022 р. у сумі 101 120,80 грн. в термін до 31 липня 2022 р. та просив зарахувати гарантійний платіж в сумі 16 724,40 грн в рахунок сплати приміщення за липень 2022 р., згідно Акту надання послуг №07/2022 від 31.07.2022 р. на суму 22 852,65 грн., різницю у сумі 6 128,25 грн. гарантував оплатити до 31.07.2022р.

Також відповідачем було направлено позивачу Гарантійний лист №1 від 01.08.2022, у якому зобов`язався оплатити заборгованість у розмірі 186 767,28 грн. за оренду приміщення та комунальних послуг, згідно з умовами Договору №б/н від 12.06.2021. Гарантував оплати всю наявну заборгованість: - за оренду приміщення з березня по червень 2022 р. у сумі 78 207,84 грн.; - за оренду приміщення за липень 2022 р. з урахуванням гарантійного платежу в сумі 16 724,40 грн. різницю у сумі 6 128,25 грн.; - комунальні послуги з березня по липень 2022 р. у сумі 102 431,20 грн. в термін до 02.09.2022 за наступним графіком оплат: 05.08.2022 - 38 000,00 грн.; 12.08.2022-38 000,00 грн.; 19.08.2022-38 000,00 грн.; 26.08.2022-38 000,00 грн.; 02.09.2022 - 34 467,28 грн.

Судом встановлено, що Гарантійним листом №1 від 01.08.2022 відповідач визнав заборгованість у розмір 186 767,28 грн., яка складається з вартості послуг, наданих з 01.03.2022 по 31.07.2022 з оренди нежитлового приміщення №27, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17а та спожитих комунальних послуг згідно:

- Акту наданих послуг № 03/2022 від 31.03.2022 року на суму 21 724,40 грн. (оренда);

- Акту наданих послуг № 04/2022 від 30.04.2022 року на суму 21 724,40 грн. (оренда);

- Акту наданих послуг № 05/2022 від 31.05.2022 року на суму 13 034,64 грн. (оренда);

- Акту наданих послуг № 06/2022 від 30.06.2022 року на суму 21 724,40 грн. (оренда);

- Акту наданих послуг № 07/2022 від 31.07.2022 року на суму 22 852,64 грн. (оренда);

- Акту наданих послуг № 03/2022 від 31.03.2022 року на суму 19 322,20 грн. (комунальні послуги);

- Акту наданих послуг № 04/2022 від 30.04.2022 року на суму 56 835,00 грн. (комунальні послуги);

- Акту наданих послуг № 05/2022 від 31.05.2022 року на суму 21 427,80 грн. (комунальні послуги);

- Акту наданих послуг № 06/2022 від 30.06.2022 року на суму 3 535,80 грн. (комунальні послуги);

- Акту наданих послуг № 07/2022 від 29.07.2022 року на суму 1 310,40 грн. (комунальні послуги).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було частково здійснено оплату орендних платежів та комунальних послуг у розмірі 45 611,68 грн., що підтверджуються виписками по особовому рахунку позивача за період з 01.08.2022 по 13.02.2023, а саме сплачено: 11.11.2022 - 5 000,00 грн., 18.11.2022 - 10 000,00 грн., 23.11.2022 - 5 000,00 грн., 29.12.2022 - 2 724,40 грн., 30.12.2022 - 2 852,64 грн., 17.01.2023 - 5 000,00 грн., 31.01.2023 - 10 000,00 грн., 08.02.2023 - 5034,64 грн. Так, позивач вказує, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати та відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою спожитих комунальних послуг у розмірі 141 155,60 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з вимогою вих. №1176/22 від 10.11.22 щодо повернення заборгованості у розмірі 186 767,29 грн. за договором, однак остання відповідно до витягу з сайту Укрпошти не була вручена під час доставки відповідачу.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором та гарантійним листом № 1 від 01.08.2022 не здійснив повну та своєчасну оплату орендної плати та відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою спожитих комунальних послуг, що стало наслідком виникнення у останнього в період з 01.03.2022 року по 31.07.2022 року боргу у розмірі 141 155,60 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 47 646,03 грн., 3% річних у розмірі 2 858,76 грн., інфляційні збитки в розмірі 14 181,55 грн. та штраф у розмірі 1 086,22 грн. згідно п.8.2.1. Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як встановлено судом, за Актом приймання-передачі приміщення від 14.06.2021 відповідачу було передано в користування (оренду) частину нежитлового приміщення, загальною площею 238,92 кв. м., корисну площу складає приміщення №27 та площі загального користування коефіцієнт 1,1 (21,72 кв. м.), розташоване на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17а для складських потреб.

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату до 10 числа поточного місяця шляхом переказу грошових коштів у відповідній сумі на поточний рахунок Орендодавця. Оплата вартості компенсації комунальних послуг та інших послуг (електропостачання, водопостачання, теплопостачання, водовідведення, експлуатаційні витрати), згідно показань лічильників і відповідних тарифів, пропорційно займаній площі здійснюється Орендарем щомісячно до 10 числа наступного за звітним Орендодавцю.

Додатковою угодою № 1 від 20.07.2021 року сторони дійшли згоди збільшити площу приміщень, що передається в оренду, на 75,7 кв. м. (приміщення № 28; 32; 33, першого поверху будівлі), в зв`язку з чим встановити площу нежилого приміщення, що передається в оренду за Договором оренди в розмірі 314,62 кв. м., в зв`язку з чим сторони виклали п.п.1.1. та 5.2. Договору в наступній редакції:

«Пункт 1.1 за цим договором Орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а саме - в оренду, частину нежитлового приміщення, площею 314,62 кв. м. (надалі - Майно або Приміщення або Об`єкт оренди). Майно знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17-А. Орендар зобов`язується прийняти від орендодавця Приміщення у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати орендодавцеві плату за оренду Приміщення в порядку і розмірі, визначених цим договором.»

«Пункт 5.2. Розмір щомісячної орендної плати за цим Договором становить 21 724,40 грн. (двадцять одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні 40 копійок) з урахуванням податку на додану вартість. Індексація орендної плати не здійснюється.»

Згідно з актами надання послуг, складеними позивачем, останнім надано послуги відповідачу за період з березня по липень 2022 оренди нежитлового приміщення на суму 101 060,48 грн. та комунальні послуги на суму 102 431,2 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем частково оплачено послуги з оренди та комунальні послуги, у розмірі 45 611,68 грн. Інша частина виставлених позивачем рахунків на загальну суму 141 155,60 грн. залишена орендарем без оплати.

Судом встановлено, що листом вих. №1176/22 від 10.11.2022 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення заборгованості за Договором.

Проте, доказів на підтвердження повної сплати відповідачем заборгованості з орендної плати та комунальних послуг у вищевказаному розмірі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги умови Договору, враховуючи Додаткові угоди №1 від 20.07.2021, б/н від 29.04.2022 та б/н від 23.06.2022 суд дійшов висновку, що орендна плата та оплата за комунальні послуги нараховані за період з березня по липень 2022 року, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у розмірі 141 155,60 грн. з відповідача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 858,76 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 181,55 грн., нараховані за період з 01.08.2022 по 15.02.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих послуг за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розмір 3% річних становить суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягає сума у заявленому позивачем розмірі, а саме 3% річних у розмірі 2 858,76 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 181,55 грн.

Що стосується нарахованої пені у розмірі 47 646,03 грн. та штрафу у розмірі 1 086,22 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання.

Орендар у разі прострочення внесення орендної плати сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов`язань (п. 8.2. договору).

Відповідно до п. 8.2.1. Договору у випадку прострочення сплати орендної плати, комунальних та/або експлуатаційних платежів за кожен відповідний місяць оренди, або інших платежів відповідно до умов цього Договору більше, ніж 10 календарних днів, Орендар, крім пені, додатково (за кожен місяць за який була про строчка) сплачує штраф у розмірі 5% від суми місячної орендної плати, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочки до моменту погашення заборгованості.

За умовами п. 8.6 Договору керуючись частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовується за цим Договором, складатиме 3 роки.

Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом пункту цього Договору.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з п. 8.6. Договору яким сторони дійшли згоди, що штрафні санкції нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом пункту 8.6. Договору, пеня нараховується протягом 3 років прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми пені та штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам Договору, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованість.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «РВС БАНК» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Самтекс Дистрибуція» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 71, ідентифікаційний код 38402792) на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 39849797) основну заборгованість у розмірі 141 155 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 2 858 грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 14 181 грн. 55 коп., пеню у розмірі 47 646 грн. 03 коп., штраф у розмірі 1 086 грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 3 104 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.05.2023

Суддя Л. Г. Пукшин