Рішення

від 02.05.2023 по справі 918/182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/182/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 21560045) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" (вул. Грушевського , 31, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35604, код ЄДРПОУ 43137114) про стягнення 34 343 грн 65 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Кучер Олена Михайлівна;

- від відповідача: Затинний Сергій Сергійович.

ВСТАНОВИВ:

21.02.2023 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Акціонерного товариства "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" про стягнення 34 343 грн 65 коп. (з яких: 33 171 грн 13 коп. - основний борг, 189 грн 40 коп. - 3 % річних, 983 грн 12 коп. - інфляційні втрати).

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Укрпошта" зазначає, що Комунальне підприємство "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" не виконувало свої зобов`язання за Договором № 25-756 від 05.06.2018 про надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами в частині повного та своєчасного проведення розрахунків за період з січня 2019 по лютий 2020 року. Позивач вважає, що саме відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" зобов`язаний сплатити заборгованість за Комунальне підприємство "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик", адже є його правонаступником.

Ухвалою від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/182/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначити на 21.03.2023.

16.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач вказує, що не є правонаступником Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик", позаяк ще не перебрало на себе його прав та обов`язків. Оскільки відповідний запис про це відсутній у єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, процес припинення Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" триває, а позивач мав та є можливість задовольнити свої вимоги, як кредитор, шляхом пред`явлення відповідних вимог у спосіб, передбачений законом, до Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". Передавальний акт на затвердження Дубенської міської ради не складався і не передавався.

Відповідач зазначає, що заборгованість виникла за Договором та підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг за період з червня 2018 до лютого 2020 року, водночас дані акти підписані навіть після ухвалення рішення Дубенської міської ради № 4230 від 08.11.2019 про припинення Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". При цьому на всіх актах присутній підпис саме директора Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик", а не голови з припинення Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". Таким чином це вказує на те, що про існування наведених актів Товариству з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" нічого не відомо, так само як і про наявність заборгованості з приводу таки х актів. Натомість Комунальне підприємство "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" продовжує існувати та здійснювати власну господарську діяльність. Тому воно не позбавлене можливості нести відповідальність за свої зобов`язання й мати відповідні права та обов`язки учасника справи, виступати в суді позивачем та відповідачем. Поряд з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог та пропуском (спливом) строку позовної давності.

Ухвалою від 21.03.2023 оголошено перерву у судовому засіданні на 04.04.2023.

27.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Акціонерне товариство "Укрпошта" зазначає, що на підставі рішення Дубенської міської ради № 4001 від 13.09.2019 між відповідачем та Дубенської міською радою укладено договір оренди про взяття в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". Згідно з п. 1.3., 1.6 даного договору дебіторська та кредиторська заборгованість передаються орендареві (Товариству з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно") в користування як правонаступнику; орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". Позивач зазначає, що передавши все своє майно правонаступнику та перебуваючи у стані припинення юридична особа, що припиняється, не здійснює господарську діяльність і не має можливості погашати існуючу заборгованість. В обгрунування своєї правової позиції позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, від 30.06.2020 у справі № 2645957/17 (провадження № 14-37-цс20), Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц. Позивач стверджує, що безпідставними є твердження відповідача про те, що йому нічого не було відомо про існуючу заборгованість за Договором № 25-756 від 05.06.2018, а під час усних переговорів з відповідачем було досягнуто домовленості про погашення існуючої заборгованості на підставі укладеного договору.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, позивач акцентує увагу, що просить стягнути заборгованість в межах трьох років, що передують поданню позову. Строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за конкретний період часу є триваючим правопорушенням та починає свій перебіг з початку цього періоду та обмежується трьох річним строком. Позивач зазначає, що останній Акт приймання-передачі підписаний 29.02.2020, а з урахуванням п. 3.2. Договору замовник зобов`язаний оплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця; отже кінцевий строк сплати заборгованості за договором є 20.03.2020. Позивач вказує, що починаючи з березня 2020 року запровадження карантину та поширення в Україні COVID-19 значно ускладнювало, а деколи і унеможливлювало виконання позивачем здійснення процесуальних дій у встановлені строки. Крім того, обставини пов`язані із воєнним станом, військовими діями на території України, зокрема, переїзд значної кількості працівників в безпечні регіони, перебування їх у довготривалих відпусках без збереження заробітної плати, багаточасові повітряні тривоги, планові і непланові відключення електроенергії, в тому числі місцезнаходження позивача значно ускладнювали та унеможливлювали виконання позивачем здійснення процесуальних дій в встановлені строки. Всі ці події загальновідомі, незалежні від волі позивача та значно ускладнювали дотримання процесуальних строків. З огляду на викладене позивач просить суд визнати поважними причини пропущення строків позовної давності у разі їх пропущення.

30.03.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У даній заяві по суті спору відповідач вказує, що самого факту укладення 01.10.2019 між ним та Дубенською міською радою договору оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" недостатньо як підстави для стягнення заборгованості за Договором № 25-756 від 05.06.2018 про надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами. Акти приймання-передачі наданих послуг № 1661 за листопад 2019, № 1840 за грудень 2019, № 103 за січень 2020 року та № 296 за лютий 2020 року складалися та підписувалися навіть після ухвалення рішення Дубенської міської ради № 4230 від 08.11.2019 про припинення Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". Окрім того, відповідач акцентує увагу, що позивач мав можливість заявити свої вимоги як кредитор до Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" як суб`єкта що розпочав процедуру припинення у строк, вказаний у рішенні Дубенської міської ради № 4230 від 08.11.2019 - двохмісячний строк з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик".

Додатково відповідач звертає увагу на Акт приймання-передачі основних засобів цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" від 01.10.2019 із якого як вказує відповідач вбачається що Дубенська міська рада не передавала для Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" дебіторську і кредиторську заборгованість Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик". Разом з тим, відповідач як орендар іще не приєднав до свого майна Комунальне підприємство "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" в установленому порядку. Оскільки з цього приводу учасниками відповідача рішення не приймалося. Відтак відповідач не є правонаступником Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" та ще не перебрало від нього прав і обов`язків. Також відповідач стверджує, що судова практика на яку покликається відповідач не заслуговує на увагу господарського суду, оскільки стосується зовсім інших правовідносин. При цьому у договорі від 05.06.2018 не було замінено замовника у зобов`язанні, а саме не було замінено Комунальне підприємство "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно".

31.03.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме наказ № 400 від 27.04.2022 "Про затвердження Інструкції про заходи безпеки під час загрози авіаційного нальоту та артилерійського (мінометного) обстрілу; Інструкцію про заходи безпеки під час загрози авіаційного нальоту та артилерійського (мінометного) обстрілу; листки непрацездатності ОСОБА_1 у період з 13.08.2020 до 14.08.2020, з 15.10.2020 до 29.10.2020, з 19.04.2021 до 05.05.2021, з 06.05.2021 до 07.05.2021, з 29.09.2021 до 01.10.2021; з 02.10.2021 до 05.10.2021, з 06.10.2021 до 08.10.2021, з 09.10.2021 до 13.10.2021, з 02.02.2022 до 07.02.2022, з 08.02.2022 до 11.02.2022, з 30.01.2023 до 06.02.2023; скріншот бухгалтерської програми із розділом "лікарняні"; лист АТ "Укрпошта" до ДТЕК "Київські електромережі" № 111.017.004-06/2 від 22.03.2023 про надання інформації щодо кількості і тривалості відключень електроенергії в м. Київ у період з 24.02.2022 по 24.02.2023; лист АТ "Укрпошта" до Київської міської військової адміністрації № 111.017.004-06/1 від 22.03.2023 про надання інформації щодо кількості і тривалості відключень електроенергії в м. Київ у період з 24.02.2022 по 24.02.2023 і кількості і тривалості повітряних тривог у м. Київ з 24.02.2022 по 24.02.2023; наказ АТ "Укрпошта" № 879 від 02.09.2020 про вжиття заходів з протидії COVID-19 в АТ "Укрпошта".

Ухвалою від 04.04.2023 розгляд справи відкладено на 18.04.2023.

10.04.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: супровідних листів АТ "Укрпошта" до КП "ЦЖЕО "Житловик" та до ТОВ "Житловик-Дубно" про направлення для підписання примірників акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору № 25-756 від 05.06.2018 за період з 01.10.2019, з 01.112019 до 30.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 до 31.01.2020, з 01.02.2020 до 29.02.2020. Уданих листах АТ "Укрпошта" серед іншого у зв`язку із укладення договору оренди від 01.10.2019 просить ТОВ "Житловик-Дубно" укласти додаткову угоду про заміну замовника з КП "ЦЖЕО "Житловик" на ТОВ "Житловик-Дубно".

Також позивачем 10.04.2023 до матеріалів справи долучено Договір № 25-207 від 06.03.2020 про надання послуг з формування та передачі електронних реєстрів прийнятих платежів, укладений між АТ "Укрпошта " та ТОВ "Житловик-Дубно. Позивач також долучив витяги з наказів № 616/в від 11.03.2022 про надання щорічної відпустки ОСОБА_2 у період з 14.03.2022 до 18.03.2022, № 674/в від 18.03.2022 про надання щорічної відпустки ОСОБА_2 у період з 28.03.2022 до 01.04.2022, № 6762/в від 30.03.2022 про надання щорічної відпустки ОСОБА_2 у період з 04.04.2022 до 08.04.2022, № 815/в від 05.04.2022 про надання щорічної відпустки ОСОБА_2 у період з 11.04.2022 до 24.04.2022; витяг з наказу № 922/в від 20.04.2022 про надання щорічної відпустки ОСОБА_2 у період з 25.04.2022 по 31.05.2022; витяг з наказу № 1130/в від 31.05.2022 про надання щорічної відпустки ОСОБА_2 у період з 01.06.2022 по 10.06.2022; наказ (розпорядження) № 692/к від 06.06.2022 про припинення трудового договору контракту із ОСОБА_2 із 13.06.2022.

18.04.2023 від позивача надійшли письмові пояснення про застосування строку позовної давності до позовних вимог. У поданих поясненнях представник позивача Кучер О.М. вказує, що враховуючи що період з дати початку карантину 13.03.2020 по день, який передує дню вступу в силу Закону № 731-ІХ (16.07.2020) налічує 127 днів (4 міс. і 5 днів), то строки позовної давності мають бути продовжені на 127 днів з дня порушення відповідачем свого зобов`язання. Відтак представник позивача вважає, що строки позовної давності сплинули:

- за актом № 109 від 31.01.2019 - 30.06.2022;

- за актом № б/н від 28.02.2019 - 30.07.2022;

- за актом № б/н від 31.03.2019 - 30.08.2019;

- за актом № 584 від 31.04.2019 - 30.09.2022;

- за актом № 737 від 30.05.2019 - 30.10.2022;

- за актом № 899 від 30.06.2019 - 30.11.2022;

- за актом № 1060 від 30.07.2019 - 30.12.2022;

- за актом № 1165 від 31.08.2019 - 30.01.2023.

Водночас представник позивача просить суд врахувати заяви позивача щодо визнання поважності причини пропуску строку позовної давності вказані у відповіді на відзив та в позові зважаючи на докази, подані позивачем.

Крім того, як вказує представник позивача строки позовної давності за актами № 1364 від 30.09.2019, № б/н від 31.10.2019, № 1661 від 30.11.2019, № 1840 від 31.12.2019, № 103 від 31.01.2020, № 296 від 29.02.2020 - не сплинули.

Ухвалою від 18.04.2023 розгляд справи відкладено на 25.04.2023.

25.04.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: лист-відповідь Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з додатками скерований для Рівненської дирекції АТ "Укрпошта" № 191 від 24.04.2023; копія конверту із відбитком штемпелю відділення поштового зв`язку.

У судовому засіданні 24.05.20232 оголошено перерву до 02.05.2023.

У судове засіданні 02.05.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, які навели свої доводи та заперечення, підтримали заяви по суті спору та свої письмові пояснення.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 ГПК України, при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

05.06.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» (далі- виконавець), Комунальним підприємством «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» (далі- замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкософт» (далі-Товариство) був укладений трьохсторонній договір № 25-756 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами (далі - Договір).

Пунктами 1.1 та 1.2. Договору передбачено, що: предметом Договору є надання виконавцем послуг замовнику з формування та передачі інформації за прийнятими від платників платежами на користь Замовника у строки та у порядку, визначені цим Договором, а замовник зобов`язується своєчасно оплатити послуги виконавця. Товариством зобов`язується забезпечувати ведення та обслуговування загальної бази даних по обробці платежів за комунальні послуги.

Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець зобов`язаний:

-2.1.1. виконавець забезпечує передачу інформації за прийнятими на користь замовника платежами у вигляді електронних реєстрів прийнятих платежів, що сформовані на суми перерахованих платежів та експортує дані реєстри в програмне забезпечення Товариства.

2.1.2. забезпечити доведення змісту цього Договору до відповідальних осіб, які безпосередньо здійснюють приймання платежів та формування і передачу інформації за прийнятими платежами.

2.1.3 До 7 числа кожного місяця, наступного за звітним, готувати Акт приймання-передачі наданих послуг за формою, що наведена у додатку № 2, та передавати його на підпис Замовнику.

Відповідно до п. 2.2. Договору замовник зобов`язаний:

2.2.1 забезпечувати платників рахунками для здійснення платежів через об`єкти поштового зв`язку виконавця та ознайомлювати платників з правилами їх оформлення;

2.2.2. проводити систематичний контроль повноти та правильності переданої інформації за прийнятими платежами та її відповідності сумі перерахованих грошових коштів на рахунок замовника, і повідомляти виконавця про виявлені помилки чи розбіжності протягом робочих днів з дати надходження коштів на рахунок замовника;

- 2.2.3. до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, підписати Акт, наданих виконавцем, та повернути примірник виконавця за зворотною адресою. А у разі наявності претензій до інформації, викладеної в Акті - надавати мотивовану відмову від підписання Акту із зазначенням виявлених недоліків.

У відповідності до п. 3.2. Договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником щомісяця 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць, але не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Згідно з п. 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представники сторін і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх грошових зобов`язань сторонами.

Починаючи з 21 грудня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» змінило тип акціонерного товариства з публічного акціонерного товариства на акціонерне товариство і стало називатися: Акціонерне товариство «Укрпошта».

Також, відповідно до п.1.2 Положення про Рівненську дирекцію акціонерного товариства «Укрпошта», код ЄДРПОУ 22565760, затвердженого наказом генерального директора AT «Укрпошта» від 05.12.2019 № 1187 «Філія-Рівненська дирекція AT «Укрпошта» діє в структурі Товариства відповідно до наказів Українського об`єднання поштового зв`язку - від 24.06.1998 № 202 «Про реорганізацію державних підприємств поштового зв`язку» та від 02.11.1998 № 370 «Про реорганізацію державних підприємств поштового зв`язку»; ПАТ «Укрпошта» від 01.03.2017 №220 «Про організаційні заходи, пов`язані з утворенням публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та AT «Укрпошта» від 27.12.2018 №1484 «Про організаційні заходи, пов`язані зі зміною типу акціонерного товариства» і здійснює свою діяльність на території Рівненської області».

02.03.2019 внесено зміни до договору № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами шляхом укладення додаткової угоди № 1. Відповідно до додаткової угоди № 1 змінено найменування Публічне Акціонерне Товариством "Укрпошта" за договором на Акціонерне товариством "Укрпошта" у відповідних відмінках, а також змінено реквізити. Інші умови договору залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

30.09.2019 внесено зміни до договору № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами шляхом укладення додаткової угоди № 2. Відповідно до додаткової угоди № 2 змінено реквізити замовника та виконавця.

06.03.2023 між сторонами укладено Додатку угоду № 3 до договору № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами. Відповідно до Додаткової угоди № 3 сторони дійшли до взаємної згоди розірвати Договір з 10.03.2020. Додаткова угода № 3 набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору.

Судом встановлено, що за період з 2018 до 2020 року виконавець (позивач) надав, а замовник (Комунальне підприємство «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик») прийняв послуги на підставі договору № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами, на загальну суму 44 777 грн 77 коп., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається із Акту звірки розрахунків за період з 01.01.2017 від 15.02.2023, який підписаний головним бухгалтером позивача та виконавцем (а відтак акт носить інформаційний характер), замовник Комунальне підприємство «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» оплатило надані йому послуги за договором № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами, частково. Із Акту вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв послуги на загальну суму 44 777 грн 77 коп. Водночас оплачено було послуги на суму 11 606 грн 64 коп.

Судом встановлено, що 01.10.2019 між Дубенською міською радою (далі-«Орендодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловик-Дубно» (далі-«Орендар») укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» Дубенської міської ради (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» Дубенської міської ради (ЄДРПОУ 36744239), місцезнаходження якого: Україна, Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, 31 (далі-Комплекс)...» (п. 1.1. Договору оренди);

- дебіторська та кредиторська заборгованість, передаються Орендареві в користування, як правонаступнику (п.1.3. Договору оренди);

- після укладання цього Договору Орендар приєднує до свого майна КП ЦЖЕО «Житловик» в установленому порядку (п. 1.5 Договору оренди);

- орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків КП ЦЖЕО «Житловик» (1.6. Договору оренди);

- самостійно розподіляти доходи, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально-культурних заходів тощо) (п.6.4. Договору оренди);

- цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з « 01» жовтня 2019 р. до « 01» вересня 2022 р. включно та підлягає продовженню на строк 5 років до « 01» жовтня 2024 р. шляхом укладання договору оренди з нотаріальним посвідченням (після оформлення права власності на Комплекс) (п. 10.1. Договору оренди);

- Умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до повного виконання зобов`язань» (п. 10.2. Договору оренди).

01.10.2019 між Дубенською міською радою та ТОВ "Житловик Дубно" підписано акт приймання-передачі основних засобів цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик".

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у справі ТОВ «Житловик-Дубно» для керівника Рівненської дирекції AT «Укрпошта» надіслано лист №33 від 21.10.2019, у якому доводить до відома Рівненської дирекції AT «Укрпошта» інформацію про:

- те, що на підставі рішення Дубенської міської ради № 4001 від 13.09.2019, ТОВ «Житловик-Дубно» (ЄДРПОУ 43137114) було підписано договір оренди з Дубенською міською радою про взяття в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства ЦЖЕО «Житловик» Дубенської міської ради (ЄДРПОУ 36744239);

- те, що відповідно до умов договору, дебіторська та кредиторська заборгованість, передаються ТОВ «Житловик Дубно»;

- те, що ТОВ «Житловик Дубно» виступає правонаступником усіх прав та обов`язків КП ЦЖЕО «Житловик»;

- про використання реквізитів ТОВ «Житловик Дубно» для проведення розрахунків.

При цьому, 08.11.2019 року рішенням Дубенської міської ради Рівненської області за №4230 вирішено припинити комунальне підприємство «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик» Лубенської міської ради шляхом його реорганізації через приєднання до ТОВ «Житловик-Дубно». Утворено комісію з припинення комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик» Лубенської міської ради. Встановлено двохмісячний строк з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення комунального підприємства «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» Лубенської міської ради для пред`явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Голові комісії з припинення доручено письмово повідомити державного реєстратора про прийняте рішення щодо припинення комунального підприємства та після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами подати на затвердження міської ради передавальний акт.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик» Дубенської міської ради перебуває в стані припинення.

З метою досудового врегулювання спору позивачем неодноразово були направлені відповідачу претензії від 20.05.2022 № 1, від 03.10.2022 №00101/89 на суму 33 171 грн. 13 коп. Дані претензії Відповідач залишив без реагування та задоволення.

Відповідач вказує, що не є правонаступником Комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик», оскільки із Акту приймання-передачі основних засобів цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик», що підписаний 01.10.2019 між Дубенською міською радою та ТОВ «Житловик-Дубно» вбачається те, що Дубенська міська рада не передавала ТОВ «Житловик-Дубно» дебіторську та кредиторську заборгованість КП ЦЖЕО «Житловик». Передавальний акт на затвердження міської ради, як те передбачено рішенням Дубенської міської ради та приписами ст. 107 ЦК України не складався та не передавався.

Згідно з нормами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 510 Цивільного кодексу України встановлено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Крім того ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або, ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено що злиття, приєднання, поділ та, перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч. 5. ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-ІУ від 15.05.2003 приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до положень ст. ст. 91, 92, 96, 104 ЦК України та ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа, що реорганізується (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) відповідає за своїми майновими зобов`язаннями самостійно до моменту припинення і переходу майна, прав і обов`язків до правонаступників в результаті реорганізації.

Згідно з нормами ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з положеннями ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не містить запису про припинення - вказаний реєстр містить відомості що юридична особа перебуває в процесі припинення.

У частині 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних" осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.

Разом з тим, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

У постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 917/436/21 встановлено, що зважаючи на те, що положеннями спи ст. 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №2922/817/18.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" є єдино можливим правонаступником Комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик", а тому з огляду на викладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що відповідач є правонаступником Комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик» за зобов`язаннями, що виникли за Договором № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами.

При цьому суд враховує, що згідно з Акту приймання-передачі основних засобів цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" від 01.10.2019 усе майно Комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" було передано для відповідача. Ані законодавством, ані Договором оренди перехід прав і обов`язків до правонаступника не пов`язаний із моментом державної реєстрації припинення підприємства чиї права та обов`язки перейшли правонаступнику.

Крім того, суд зазначає, що не відповідає дійсності твердження відповідача, викладене у відзиві про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" не було нічого відомо про заборгованість, яка виникла за Договором № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами. Так, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Житловик-Дубно» для керівника Рівненської дирекції AT «Укрпошта» надіслано лист № 33 від 21.10.2019, у якому доводить до відома Рівненської дирекції AT «Укрпошта» інформацію про те, що на підставі рішення Дубенської міської ради № 4001 від 13.09.2019, ТОВ «Житловик-Дубно» було підписано договір оренди з Дубенською міською радою про взяття в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства ЦЖЕО «Житловик» Дубенської міської ради (ЄДРПОУ 36744239); те, що відповідно до умов договору, дебіторська та кредиторська заборгованість, передаються ТОВ «Житловик Дубно» те, що ТОВ «Житловик Дубно» виступає правонаступником усіх прав та обов`язків КП ЦЖЕО «Житловик»; про використання реквізитів ТОВ «Житловик Дубно» для проведення розрахунків. Також як встановлено судом, усі акти приймання-передачі наданих послуг за Договором № 25-756 від 05.06.2018 на загальну суму 44 777 грн 77 коп. підписані зі сторони замовника КП ЦЖЕО «Житловик» директором Березовським П.П. Водночас також директором ТОВ "Житловик-Дубно" Березовським П.П. підписано від імені ТОВ "Житловик-Дубно" лист № 33 від 31.10.2019.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" є єдино можливим правонаступником Комунального підприємства «Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик", а відтак даний позов правомірно пред`явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно".

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Досліджуючи докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

За період з 2018 до 2020 року виконавець (позивач) надав, а замовник (Комунальне підприємство «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик») прийняв послуги на підставі договору № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами, на загальну суму 44 777 грн 77 коп., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, а саме:

- № 572 від 30.06.2018 (за період з 01.06.2018 до 30.06.2018) у розмірі 779 грн 97 коп. (строк оплати до 20.07.2018 включно);

- № 683 від 31.07.2018 (за період з 01.07.2018 до 31.07.2018) у розмірі 1 826 грн 66 коп. (строк оплати до 20.08.2018 включно);

- № 769 від 31.08.2018 (за період з 01.08.2018 до 31.08.2018) у розмірі 1 223 грн 80 коп. (строк оплати до 20.09.2018 включно);

- № 973 від 29.09.2018 (за період з 01.09.2018 до 30.09.2018) у розмірі 1 219 грн 43 коп. (строк оплати до 22.10.2018 включно з урахуванням того, що останній день оплати 20.10.2018 припадає на суботу, вихідний день та переноситься на перший після нього робочий день - 22.10.2018);

- № Б/Н від 31.10.2018 (за період з 01.10.2018 до 31.10.2018) у розмірі 1 011 грн 53 коп. (строк оплати до 20.11.2018 включно);

- № 1261 від 30.11.2018 (за період з 01.11.2018 до 30.11.2018) у розмірі 1 121 грн 46 коп. (строк оплати до 20.12.2018 включно);

- № Б/Н від 31.12.2018 (за період з 01.12.2018 до 31.12.2018) у розмірі 1 222 грн 26 коп. (строк оплати до 21.01.2019 включно з урахуванням того, що останній день оплати 20.01.2019 припадає на неділю, вихідний день та переноситься на перший після нього робочий день - 21.01.2019);

- № 109 від 31.01.2019 (за період з 01.01.2019 до 31.01.2019) у розмірі 1 565 грн 57 коп. (строк оплати до 20.02.2019 включно);

- № Б/Н від 28.02.2019 (за період з 01.02.2019 до 28.02.2019) у розмірі 1230 грн 49 коп. (строк оплати до 20.03.2019 включно);

- № 391 від 31.03.2023 (за період з 31.03.2019 до 31.03.2019 у розмірі 1853 грн 18 коп. (строк оплати до 22.04.2019 включно з урахуванням того, що останній день оплати 20.04.2019 припадає на суботу, вихідний день та переноситься на перший після нього робочий день - 22.04.2019);

- № 584 від 30.04.2019 (за період з 01.04.2019 до 30.04.2019) у розмірі 2 233 грн 54 коп. (строк оплати до 20.05.2019 включно);

- № 737 від 31.05.2019 (за період з 01.05.2019 до 31.05.2019) у розмірі 2 649 грн 93 коп. (строк оплати до 20.06.2019 включно);

- № 899 від 30.06.2019 (за період з 01.06.2019 до 30.06.2019) у розмірі 2 712 грн 18 коп. (строк оплати до 22.07.2019 включно з урахуванням того, що останній день оплати 20.07.2019 припадає на суботу, вихідний день та переноситься на перший після нього робочий день - 22.07.2019);

- № 1060 від 31.07.2019 (за період з 01.07.2019 до 31.07.2019) у розмірі 2 594 грн 63 коп. (строк оплати до 20.08.2019 включно);

- № 1165 від 31.08.2019 (за період з 01.08.2019 до 31.08.2019) у розмірі 2 392 грн 36 коп. (строк оплати до 20.09.2019 включно);

- № 1364 від 30.09.2019 (за період з 01.09.2019 до 30.09.2019) у розмірі 2 567 грн 95 коп. (строк оплати до 21.10.2019 включно з урахуванням того, що останній день оплати 20.10.2019 припадає на неділю, вихідний день та переноситься на перший після нього робочий день - 21.10.2019);

- № Б/Н від 31.10.2019 (за період з 01.10.2019 до 31.10.2019) у розмірі 2 662 грн 26 коп. (строк оплати до 20.11.2019 включно);

- № 1661 від 30.11.2019 (за період з 01.11.2019 до 30.11.2019) у розмірі 2 772 грн 92 коп. (строк оплати до 20.12.2019 включно);

- № 1840 від 31.12.2019 (за період з 01.12.2019 до 30.12.2019) у розмірі 3 264 грн 16 коп. (строк оплати до 20.01.2020 включно);

- № 103 від 31.01.2020 (за період з 01.01.2020 до 31.01.2020) у розмірі 3 023 грн 32 коп. (строк оплати до 20.02.2020 включно);

- № 296 від 29.02.2020 (за період з 01.02.2020 до 29..02.2020) у розмірі 2 173 грн 98 коп. (строк оплати до 20.03.2020 включно).

Як вбачається із Акту звірки розрахунків за період з 01.01.2017 від 15.02.2023, який підписаний головним бухгалтером позивача та виконавцем (а відтак акт носить інформаційний характер), замовник Комунальне підприємство «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» оплатило надані йому послуги за договором № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами, частково. Із Акту вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв послуги на загальну суму 44 777 грн 77 коп. Водночас оплачено було послуги на суму 11 606 грн 64 коп.

Із огляду на викладене, судом встановлено, що заборгованість за Договором № 25-756 від 05.06.2018 на надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами, складає 33 171 грн 13 коп., яка почала формуватися із 20.02.2019 з урахуванням того, що станом на 30.01.2019 за Комунальним підприємством «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» існувала переплата за актом № 109 від 31.01.2019 у розмірі 475 грн 34 коп.

Відтак як встановлено судом, заборгованість за Актом № 109 від 31.01.2019 (за період з 01.01.2019 до 31.01.2019) становить 1 090 грн 23 коп., яка не сплачена і починаючи з 31.01.2019 Комунальне підприємство «Центральна житлово- експлуатаційна організація «Житловик» взагалі припинило здійснювати оплати за Договором. З огляду на викладене у сукупності, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення 33 171 грн 13 коп. основного боргу є обґрунтованими.

Крім того, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 189 грн 40 коп. - 3 % річних та 983 грн 12 коп. - інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом перевірено розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 21.03.2020 до 13.02.2023 на суму 2 173 грн 98 коп. за Актом № 296 від 29.02.2020 на суму 2 173 грн 98 коп.) та встановлено, що останні не є арифметично вірними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних становить 189 грн 26 коп., а інфляційних втрат - 1 008 грн 37 коп.

Водночас позивач просить суд стягнути з відповідача менше інфляційних втрат, аніж виходить із обґрунтованого розрахунку. Тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у межах, які заявлено позивачем.

Щодо заяви позивача про поновлення строку позовної давності, - господарський суд відмовляє у її задоволенні з огляду на наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд підкреслює, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. Відтак суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про поновлення строку позовної давності.

Водночас, за змістом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин.

Як вбачається із відзиву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, серед іншого, за пропуском строку позовної давності.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (ст. 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (надалі - Закон № 731-IX).

Цим законом було внесено зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв`язку з карантином.

Фактично Законом № 731-IX було скасовано дію положень щодо автоматичного продовження/поновлення процесуальних строків, пов`язаного з дією карантину, а питання продовження/поновлення процесуальних строків знову регулюються у такий самий спосіб, як і до внесення змін пов`язаних з карантином.

Враховуючи, що період з дати початку карантину (12.03.2020) по день, який передує дню вступу в силу Закону № 731-IX (16.07.2020) налічує 127 днів (4 міс. і 5 днів), то строки позовної давності мають рахуватися наступним чином 3 роки + 127 днів.

Оскільки заборгованість за Договором почала формуватися із 21.02.2019 (за актом № 109 від 31.01.2019 у сумі 1 090 грн 23 коп., то строк позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу мав би сплинути 21.02.2022 + 127 днів 30.06.2022 (у зв`язку із нормами про карантин).

І так далі за актом № б/н від 28.02.2019 строк позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу мав би сплинути 20.03.2022 + 127 днів; за актом № Б/Н від 28.02.2019 - 20.03.2022 + 127 днів; за актом № 391 від 31.03.2023 - 22.04.2022 + 127 днів; № 584 від 30.04.2019 - 20.05.2022 + 127 днів; № 737 від 31.05.2019 - до 20.06.2019 + 127 днів; № 899 від 30.06.2019 - 22.07.2022 + 127 днів; № 1060 від 31.07.2019 - 20.08.2022 + 127 днів; № 1165 від 31.08.2019 - 20.09.2022 + 127 днів. Тобто строк позовної давності враховуючи норми про продовження строку позовної давності про карантин сплинули б 30.01.2023.

Однак строк, визначений ст. 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX.

24.02.2022 року Президент України Володимир Зеленський, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", підписав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України 07.02.2023 року № 2915-IX, на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року N 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року N 2500-IX, та Указом від 7 листопада 2022 року N 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року N 2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Тобто воєнний ста в Україні діє до 18 серпня 2023 року.

Враховуючи, що з позовною заявою позивач звернувся до суду 21.02.2023, враховуючи що заборгованість почала формуватися з 21.02.2019, враховуючи норми Законів України від 30.03.2020 № 540-IX та від15.03.2022 № 2120-IX - то строк позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 33 171 грн 13 коп. не сплинув. З огляду на викладене суд не досліджує докази та аргументи, наведені позивачем в обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності.

Таким чином, вимога відповідача про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строків позовної давності є безпідставною.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочину в господарській діяльності та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем як правонаступником Комунального підприємства "Центральна житлово-експлуатаційна організація "Житловик" зобов`язань, що виникли за Договором № 25-756 від 05.06.2018 про надання послуг з формування та передачі інформації за прийнятими платежами в частині повного та своєчасного проведення розрахунків за період з січня 2019 по лютий 2020 року, - порушило інтереси позивача, відтак останній правомірно звернувся до суду з даним позовом.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 34 343 грн 65 коп. (з яких: 33 171 грн 13 коп. - основний борг, 189 грн 40 коп. - 3 % річних, 983 грн 12 коп. - інфляційні втрати).

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом спору у даній справі при поданні позовної заяви є стягнення з відповідача 34 343 грн 65 коп.

Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 34 343 грн 65 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 684 грн 00 коп.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 111387 від 20.02.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" про стягнення 34 343 грн 65 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" (вул. Грушевського, 31, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35604, код ЄДРПОУ 43137114) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 21560045) 34 343 (тридцять чотири тисячі триста сорок три) грн 65 коп. (з яких: 33 171 (тридцять три тисячі сто сімдесят одна) грн 13 коп. основний борг, 1008 (одна тисяч вісім) грн 37 коп. інфляційні втрати, 189 (сто вісімдесят дев`ять) грн 26 коп. 3 % річних).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Дубно" (вул. Грушевського , 31, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35604, код ЄДРПОУ 43137114) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 21560045) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2023.

Суддя Романюк Ю.Г.