Рішення

від 04.05.2023 по справі 918/1137/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1137/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури (вул. Івана Франка, 10, м. Дубно, 35600) в інтересах держави в особі Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (вул. Заводська, 1-Б, смт. Смига, Дубенський р-н, Рівненська область, 35623, код ЄДРПОУ 04385931) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (вул. Котляревського, 18, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990932), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області (вул. Відінська, 12, Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) про стягнення 575 085 грн 60 коп.

у судове засідання з`явилися представники:

- від прокуратури: Гарбарук В.А.;

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: не з`явився;

- від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

30.12.2022 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смизької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Рівненській області про стягнення 575 085 грн 60 коп.

Ухвалою від 04.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1137/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 31.01.2023.

31.01.2023 від позивача Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

31.03.2023 від Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області надійшли пояснення, у яких третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підтверджує наявність боргу зазначеного в позовній заяві та водночас повідомляє, що станом на 27.01.2023 за даними інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління ДПС у Рівненській області згідно інтегрованої картки платника Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Прикарпатзахідтранс» (ЄДРПОУ 13990932) в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з орендної плати збільшено недоїмку за період нарахувань по січень 2023 року, податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб складає 632 594 грн 16 коп.

Ухвалою від 31.01.2023 відкладено підготовче засідання на 14.02.2023.

13.02.2023 від позивача Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою від 14.02.2023 продовжено за ініціативою суду процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів до 04.04.2023. Відкладено підготовче засідання на 07.03.2023.

Ухвалою від 07.03.2023 закрито підготовче провадження у справі № 918/1137/22. Призначено справу № 918//1137/22 до судового розгляду по суті на 04.04.2023.

Ухвалою від 04.04.2023 розгляд справи відкладено на 25.04.2023.

Ухвалою від 25.04.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/1137/22 по суті на 04.05.2023.

04.05.2023 судом встановлено, що позивач, відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на офіційну електронну адресу позивача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ухвали від 25.04.2023.

Відповідно до ч.ч. 6 та 7 ст. 6 ГПК України: "Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (вул. Котляревського, 18, м. Рівне, 33028) повернувся конверт із ухвалою від 25.04.2023 із зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", трек-номер відправлення 3301312502365.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Інформація про зміну адреси місця знаходження відповідача чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду його справи, до суду не надходила.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 25.04.2023 є "адресат відсутній за вказаною адресою", відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином 18.04.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та зважаючи на наявність вказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення даного судового засідання без представників позивача, відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі від 04.01.2023 (трек-номер 3301312331447) вважається врученою відповідачу 19.01.2023 належним чином. Відтак строк на подання відповідачем відзиву сплинув 03.02.2023.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні прокурор наполягав на задоволення позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що Дубенською окружною прокуратурою, з метою встановлення підстав для захисту інтересів держави у сфері земельних відносин опрацьовано інформацію Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області щодо суб`єктів господарювання, що юридично пов`язані з російською федерацією та республікою білорусь та здійснюють плату за землю, яка перебуває у них на праві користування, оренди та/або у власності. При цьому встановлено невиконання відповідачем перед позивачем зобов`язань за договорами оренди землі № 82 від 01.11.2007 та № б/н від 13.03.2009 в частині повного та своєчасного проведення розрахунків у вигляді сплати орендних платежів. Відповідно до розрахунку Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області за період з лютого по листопад 2022 включно заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" становить 575 085 грн 60 коп., яку прокурор і просить стягнути.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 ГПК України, при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокурора, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2022 вбачається, що в межах Смизької територіальної громади Дубенського району Рівненської області зареєстровано право комунальної власності на 6 земельних ділянок, що надані ТОВ «Прикарпатзахідтранс» у користування на умовах оренди. (том 1, а.с. 18 - 29).

01.11.2007 між Дубенською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Прикарпатзахідтранс» Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (код ЄДРПОУ - 13990932) (орендар), укладено договір оренди землі № 82 (далі - Договір № 82).

Договір зареєстрований у Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії ЦДЗК при Держкомземі України у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.12.2007.

Відповідно до умов Договору № 82 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування 2 земельні ділянки загальною площею 12,1519 га:

- ділянка № 1 з кадастровим номером 5621689500:17:001:0003, площею 12,0974 га,

- ділянка № 2 з кадастровим номером 5621689500:17:001:0004, площею 0,0545 га під наземними спорудами магістрального нафтопроводу за рахунок земель, що знаходились в постійномукористуванніПрикарпатського управління «Прикарпаттранснафтопродукт» - дочірньому підприємству Південно-Західного підприємства магістральних нафтопроводів концерну «Роснафтопродукт» на території колишньої Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Про передачу Орендареві вказаної в Договорі № 82 земельної ділянки в оренду свідчить акт приймання-передачі об`єкта оренди від 17.12.2007.

Згідно з п. 5 Договору № 82 нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2 790 246,00 грн.

Відповідно до п. 8 Договору № 82 його укладено на 49 років.

Пунктом 9 Договору № 82 передбачено, що орендна плата за користування об`єктом оренди вноситься орендарем у формі грошової орендної в сумі 139 512,00 грн. в рік за всю земельну ділянку.

Крім цього, п.п. 10, 13 Договору № 82 передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.п. 11, 12 Договору № 82 орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах до 01 числа кожного місяця впродовж року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Також як вбачається із матеріалів справи, 12.03.2009 між Дубенською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Прикарпатзахідтранс» Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (код ЄДРПОУ - 13990932) (орендар), укладено договір оренди землі № б/н (далі - Договір № б/н).

Відповідно до умов Договору № б/н ДП «Прикарпатзахідтранс» (код ЄДРПОУ - 13990932) надано в оренду 4 земельні ділянки загальною площею 15,3803 га, а саме:

- ділянка № 1 з кадастровим номером 5621655900:02:008:0007, площею 14,8973 га;

- ділянка № 2 з кадастровим номером 5621655900:02:013:0002, площею 0,0909 га;

- ділянка № 3 з кадастровимномером 5621655900:02:013:0008,площею 0,3286 га;

- ділянка № 4 з кадастровим номером 5621655900:02:008:0009, площею 0,0635 га під наземними спорудами магістрального нафтопроводу за рахунок земель, що знаходились в постійному користуванні Прикарпатського управління «Прикарпаттранснафтопродукт» - дочірньому підприємству Південно-Західного підприємства магістральних нафтопроводів концерну «Роснафтопродукт» на території колишньої Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Договір зареєстрований у Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії ЦДЗК при Держкомземі України у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2009.

Про передачу Орендареві вказаної в Договорі № б/н земельної ділянки в оренду свідчить акт приймання-передачі об`єкта оренди від 01.04.2009.

Згідно пункту 5 Договору № б/н нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3 648 071,00 грн.

Відповідно до пункту 8 Договору № б/н його укладено на 49 років.

Пунктом 9 Договору № б/н передбачено, що орендна плата за користування об`єктом оренди вноситься орендарем у формі грошової орендної в сумі 146 042,04 грн. в рік за всю земельну ділянку

Крім цього, п.п. 10, 13 Договору № б/н передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.п. 11, 12 Договору № б/н орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах до 01 числа кожного місяця впродовж року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Приписами п. 28 Договору № 82 та Договору № б/н серед іншого, визначено право Орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи дочірнім підприємством «Прикарпатзахідтранс» Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів змінено найменування на дочірнє підприємство «Прикарпатзахідтранс» та змінено організаційно-правову форму на товариство з обмеженою відповідальністю.

Водночас, як вказує прокурор ТОВ «Прикарпатзахідтранс» взяті на себе згідно з Договорами № 82 та № б/н зобов`язання в частині сплати орендних платежів у строки, порядку та розмірах, визначених договором, належним чином не виконує.

Відповідно до розрахунку Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року включно заборгованість ТОВ «Прикарпатзахідтранс» становить 575 085,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У відповідності до ст. 13 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 24 Законом України «Про оренду землі» серед прав орендодавця визначено право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Нормою пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, поряд із земельним податком, є формою плати за землю.

Базою оподаткування, відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Таким чином, системний аналіз норм земельного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні з земельним податком (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК).

За змістом ч. 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20).

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є, зокрема, землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно з п.п. 288.1 - 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п. 288.1 ст. 288 ПК України).

При цьому розмір та умови внесення орендної плати також встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку. З огляду на викладене Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а не як позивача.

Згідно із ч. 5 ст. 5 Закону України „Про оцінку земель" та ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України „Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем, всупереч умовам договорів оренди та вищевказаним положенням законодавства, сплата орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 10 місяців 2022 року (у розмірі 57 508 грн 56 коп. за 1 місяць) не здійснювалось, при цьому дана бездіяльність носить системний характер та свідчить про порушення істотних умов договору, а тому наявні підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості у розмірі 575 085 грн 60 коп.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є стягнення орендної плати за договором.

Конституція України (ст. 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. (ст. 79 ЗК України).

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням земельними ділянками комунальної власності становлять суспільний, публічний інтерес.

Суспільним, публічним інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Згідно з ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Як вбачається із ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюю відповідні ради.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. (ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах, є Смизька селищна рада.

Як вбачається із матеріалів справи, Дубенською окружною прокуратурою, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 11.11.2022 скеровано лист до Смизької селищної, ради про наявні підстави для захисту інтересів держави, як уповноваженого державою органу здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, шляхом вжиття заходів у судовому порядку - пред`явлення позовної заяви до ТОВ «Прикарпатзахідтранс» про стягнення збитків.

Разом з тим, Смизька селищна рада, отримавши інформацію про порушення інтересів держави у сфері земельних відносин та маючи визначені Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідні повноваження для їх захисту, належних заходів до усунення порушень не вжила, з позовом про стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок до суду не зверталася.

Отже, як встановлено судом, незважаючи на те, що саме Смизька селищна рада, зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, жодних заходів для стягнення заборгованості з орендної плати вжито не було.

Таким чином, невжиття Смизькою селищною радою заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати порушують права територіальної громади щодо можливості ефективно володіти та розпоряджатися спірними земельними ділянками, отримувати орендну плату за їх використання.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" орендної плати за період з лютого по листопад 2022 року за двома договорами оренди землі № 82 та № б/н.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відтак судовий збір у розмірі 8 626 грн 28 коп. (сплачений згідно з платіжним дорученням № 2081 від 20.12.2022) покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області про стягнення 575 085 грн 60 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (вул. Котляревського, 18, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (вул. Заводська, 1-Б, смт. Смига, Дубенський р-н, Рівненська область, 35623, код ЄДРПОУ 04385931) 575 085 (п`ятсот сімдесят п`ять тисяч вісімдесят п`ять) грн 60 коп. за договорами оренди землі № 82 від 01.11.2022 та № б/н від 12.03.2009.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (вул. Котляревського, 18, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 8 626 (вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн 28 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 09.05.2023.

Суддя Романюк Ю.Г.