Постанова

від 28.04.2023 по справі 904/272/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/272/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - А.М. Демидова, судді: І.П. Ходаківська, С.В. Владимиренко) від 08.12.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ"

до 1) Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

2) Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди: сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 184 897 грн 37 коп.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 25.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" (далі - Позивач) подало позов про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (далі - Відповідач-2) на користь Позивача 156 028 грн 00 коп. збитків, 3 770 грн 32 коп. 3 % річних, 11086 грн 23 коп. інфляційних втрат та 14 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

1.2. Позов обґрунтований завданням Позивачу збитків на спірну суму ухваленням Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області (правонаступник - Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, далі - Відповдіач-1)) незаконної постанови про накладення на Позивача штрафу, що була скасована рішенням суду, що набрало законної сили, а також збитків у межах спірної суми примусовим виконанням вказаної постанови Відповідача-1.

1.3. 28.06.2022 Господарський суд міста Києва вирішив позов задовольнити частково: стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача 156 028 грн 00 коп. шкоди та 7 000 витрат з оплати послуг адвоката; в іншій частині позовних вимог до Відповідача-1 відмовити, а в позові до Відповідача-2 відмовити, розподіливши судові витрати між сторонами.

1.4. 01.08.2022 Відповідач-1, не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого суду, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. 07.09.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив: залишити без руху апеляційну скаргу Відповідача-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022, надати Відповідачу-1 строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги (з відповідним обґрунтуванням та доказами), а також роз`яснити Відповідачу-1 наслідки невиконання вказаних вимог суду.

2.2. 08.12.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити Відповідачу-1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022.

2.3. Судове рішення мотивовано неусуненням скаржником у встановлений судом в ухвалі від 07.09.2022 термін недоліків апеляційної скарги, поданої Відповідачем-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022, на необхідність усунення яких вказав апеляційний суд у зазначеній ухвалі. При цьому апеляційний суд виходив з обставин своєчасної доставки судом на електронну адресу скаржника ухвали від 07.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 07.09.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив: залишити без руху апеляційну скаргу Відповідача-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022, надати Відповідачу-1 строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги (з відповідним обґрунтуванням та доказами), а також роз`яснити Відповідачу-1 наслідки невиконання вказаних вимог суду.

3.2. 09.09.2022 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 надіслано на електронну адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (04dp@dsp.gov.ua), зазначену ним в апеляційній скарзі.

Копію зазначеної ухвали доставлено скаржнику 09.09.2022, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти про відправлення документа, отже, враховуючи дату отримання вказаної ухвали, останнім днем строку, встановленим Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області для усунення недоліків апеляційної скарги, є 19.09.2022.

3.3. Станом на 08.12.2022 недоліки, зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 904/272/22, скаржником не усунуто.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 10.01.2023 Відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 та зобов`язати цей апеляційний суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу Відповідача-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Відповідача-1 в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд безпідставно відмовив Відповідачу-1 у відкритті провадження за апеляційною скаргою на рішення місцевого суду з підстав неусунення Відповідачем-1 недоліків апеляційної скарги, про які йшлося в ухвалі від 07.09.2022 про залишення її без руху, безпідставно врахувавши надіслання цієї ухвали Відповідачу-1 на його електронну адресу, що є порушенням положень частини одинадцятої статті 242 ГПК України, оскільки розгляд цієї справи здійснювався місцевим судом за матеріалами в паперовій формі (і оскаржуване рішення місцевого суду, і ухвала апеляційного суду від 08.12.2022 надсилались Відповідачу-1 в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо способів забезпечення права учасника знати про суд та про презумпцію обізнаності учасника про справу

6.1. За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною четвертою цієї статті ГПК України передбачено: якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За приписом в пункті 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

6.2. За змістом наведених норм, з урахуванням положень статті 174 ГПК України, апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо).

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20.

6.3. Згідно приписами частин п`ятої, сьомої статті 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Положення частини одинадцятої цієї статті ГПК України визначають, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, положення частини п`ятої, пункту 2 частини шостої та інші положення частини шостої статті 242 ГПК України передбачають, що:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;

- днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

- якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

6.4. За змістом наведених положень статей 6, 242 та частин другої, четвертої статті 174, пункту 4 частини першої статті 261, частини третьої статті 262 ГПК України (пункти 6.1, 6.3) ключовим для здійснення такої процесуальної дії як повернення апеляційної скарги без розгляду, відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з не усуненням недоліків, які встановлені ухвалою про залишення без руху, є встановлення факту вручення відповідної ухвали, а не спосіб її надсилання.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

6.5. Крім цього, щодо застосування наведених норм Суд також зазначає, що:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;

- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;

- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

6.6. Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів;

Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

6.7. У справі, що розглядається, Відповідач-1 подав неналежно оформлену апеляційну скаргу, яку апеляційний суд відповідно до викладених вище процесуальних норм ухвалою від 07.09.2022 залишив без руху та надав Відповідачу-1 строк для усунення недоліків, надавши суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги (з відповідним обґрунтуванням та доказами) (пункт 3.1 цієї постанови), які, однак, станом на 08.12.2022 скаржник не усунув (пункт 3.3).

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана Відповідачем-1, тому останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду апеляційної інстанції, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї апеляційної скарги.

Крім того скаржник безпосередньо зазначив в апеляційній скарзі у власних реквізитах електронну пошту - 04dp@dsp.gov.ua, що також зазначена в реквізитах на власному бланку, на якому Відповідач-1 оформив апеляційну скаргу.

6.8. Отже, повідомивши суду, як один із своїх засобів зв`язку електронну пошту, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної апеляційної скарги, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації .

Суд також виходить з того, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, а тому відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Крім цього Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

6.9. Крім цього Суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

6.10. Щодо відповідних відомостей в матеріалах цієї справи стосовно Відповідча-1 Суд виходить із такого.

Попри обмежені повноваження касаційного суду при розгляді справи (здійсненні перегляду у касаційному порядку судових рішень), що визначені, зокрема нормами частин першої, другої статті 300 ГПК України (на підставі встановлених фактичних обставин справи, без права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним тощо), разом з цим суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18 (пункт 7.15), в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 (пункт 9.6) тощо.

6.11. З матеріалів справи вбачається, що в справі міститься складена та підписана секретарем судового засідання Олександром Котенко довідка від 09.09.2022 про доставку документа в електронному вигляді. Цією довідкою посвідчено, що ухвала від 07.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху надіслана одержувачу - Відповідачу-1 та відповідний документ доставлено до електронного кабінету 09.09.2022 о 12:13.

До вказаної довідки додані роздруківки з електронної скриньки секретаря судового засідання Олександра Котенка, з яких вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції має бути направлена трьом адресатам (всім учасникам у цій справі). Також ці роздруківки містять інформацію з відомостями щодо направлення/отримання/доставлення відповідних електронних листів з ухвалою від 07.09.2022 всім учасникам цієї справи, згідно з якими підтвердження направлення/отримання/доставлення такого листа є інформація щодо Позивача (двічі, оскільки за його заявою здійснено повторне надсилання ухвали від 07.09.2022 в електронному вигляді) та щодо Відповідача-1 на його електронну адресу, що була зазначена в апеляційній скарзі - 04dp@dsp.gov.ua (а.с. 145-148, 151-155). Інформацію, що здійснити доставку відповідного електронного листа не видалось за можливе, роздруківка містить лише щодо Відповідача-2 (а.с. 149-150), який не є заявником апеляційної скарги

Суд також враховує, що скаржник, вказуючи на порушення апеляційним судом частини одинадцятої статті 242 ГПК України при здійсненні направлення/вручення скаржнику апеляційним судом ухвали від 07.09.2022, між тим не зазначив, що вказана ухвала не була доставлена йому судом електронним листом 09.09.2022, не була вручена або він не був обізнаний зі змістом цієї ухвали з відповідного електронного листа, а тому і не спростував наведених та встановлених апеляційним судом обставин (пункт 3.2).

6.12. Отже апеляційний суд належним чином здійснив вручення скаржнику - Відповідачу-1 ухвали від 07.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху за правилами, передбаченими статтями 174, 242 ГПК України, а скаржник своїми аргументами в касаційній скарзі не спростував цей факт.

6.13. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини щодо надіслання та доставлення 09.09.2022 на зазначену в апеляційній скарзі електронну адресу Відповідача-1 ухвали апеляційного суду від 07.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху для усунення визначених судом її недоліків, які, однак, станом на 08.12.2022 скаржник не усунув (пункт 3.2), Суд погоджується з правильними та обґрунтованими висновками апеляційного суду, які зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, про наявність передбачених положеннями пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою Відповідача-1 на оскаржуване ним рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022.

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника - про порушення апеляційним судом при винесенні оскаржуваної ухвали положень частини одинадцятої статті 242 ГПК України щодо правил вручення/направлення судом учаснику справи ухвали (пункт 5.1).

А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки скаржник не довів порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції та не спростував його висновків.

6.14. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржуване ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

6.15. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 904/272/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк