Постанова

від 09.05.2023 по справі 808/3811/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № 808/3811/16

касаційне провадження № К/9901/35683/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 (суддя - Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Юрко І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Аргос" до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Аргос" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 №0000121702.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач стверджує, що у спірний період (червень 2014 року) не здійснював перерахування грошових коштів за товар ніяким фізичним особам, відтак, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення Товариством вимог пунктів 18.1, 18.2 статті 18, підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є необґрунтованими, помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 28.01.2016 № 0000121702.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що в силу положень пункту 177.8 статті 177 ПК України позивач не є податковим агентом відносно сум доходів, виплачених на користь фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує про не утримання, не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів, виплачених позивачем фізичним особам-підприємцям.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.05.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.05.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання податкового та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2013 по 30.06.2015, про що складено акт від 18.12.2015 №14/08-26-17-02/ 38943733 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:

пунктів 18.1, 18.2 статті 18, підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, пункту 177.10 статті 177 ПК України, в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15651,40 грн;

підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 розділу ІІІ наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку».

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 №0000121702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20074,25 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 15651,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4422,85 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб слугував висновок контролюючого органу, що Товариством у червні 2014 року сплачено за придбаний товар фізичній особі суму 93500,00 грн, проте у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку (1-ДФ) не відображено виплату грошових коштів, а документи, які підтверджують державну реєстрацію фізичної особи-підприємця в органах виконавчої влади на момент перевірки не були надані, в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 15651,40 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.

За приписами пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Статтею 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171); особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є (пункт 171.2 статті 171): а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 18.1, 18.2 статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 176.2 статті 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 177.8 статті 177 ПК України час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Послідовний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що у разі надання фізичною особою-підприємцем копії документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності, податок на доходи фізичних осіб податковим агентом не утримується.

Ураховуючи, що судовими інстанціями встановлено здійснення позивачем господарських взаємовідносин з фізичним особами-підприємцями, на рахунок яких позивач сплачував грошові кошти, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача обов`язку нараховувати і сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з таких доходів, оскільки зазначені суб`єкти господарювання зобов`язані самостійно сплачують податки і збори за результатами своєї підприємницької діяльності і позивач не може бути податковим агентом відносно таких суб`єктів господарювання.

Доводи скаржника, які повторюють висновок акту перевірки, про відсутність документів, які підтверджують державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців в органах виконавчої влади на момент перевірки, що призвело до порушення податкового законодавства в частині не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб в сум 15651,40 грн, спростовані наявними в матеріалах справи відомостями про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно взаємовідносин позивача із зазначеними вище суб`єктами господарювання, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова