Ухвала

від 08.05.2023 по справі 201/4295/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 травня 2023 року

м. Київ

справа № 201/4295/22

провадження № 61-5501ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Добринь Ярослав Олексійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», товариства з обмеженою відповідальністю

«Ім Компані», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» (далі - АТ «СК «Мега-Гарант»), товариства з обмеженою відповідальністю «Ім Компані» (далі -

ТОВ «Ім Компані»), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути із АТ «СК «Країна» страхове відшкодування у загальному розмірі 28 924,57 грн; із АТ «СК «Мега-Гарант» страхове відшкодування у розмірі 90 040, 28 грн; солідарно із ТОВ «Ім Компані» та ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 6 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у загальному розмірі 28 924,57 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5 312,06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 312,41 грн.

Стягнуто з АТ «СК «Мега-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 90 040, 28 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5312,06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 312,41 грн.

Стягнуто з ТОВ «Ім Компані» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 3 000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5 312,06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 312,41 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 3 000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5 312,06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 312,41 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ «СК «Країна» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року в частині стягнення з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у загальному розмірі 28 924,57 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5312,06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 312, 41 грн - скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «СК «Країна» про стягнення страхового відшкодування відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «Країна» судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в сумі 1 874, 46 грн.

11 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Добринь Я. О. подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у цивільній справі № 201/4295/22.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у справі № 201/4295/22 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже справа № 201/4295/22 є малозначною в силу закону.

Заявник вважав, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не встановлено фундаментального значення результатів вирішення справи для формування єдиної правозастосовчої практики.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Добринь Ярослав Олексійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі № 201/4295/22.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта