Постанова

від 09.05.2023 по справі 336/2480/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/2480/23

Провадження № 3/336/1627/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м.Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вільнянського ВП №2 Запорізького РУП ГУНП України в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою (згідно протоколу): АДРЕСА_1

за статтею 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2023 об 11.30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння вчинив сварку з громадянкою ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресою нецензурною лайкою та розбив скло у вікні її будинку, чим прошив громадський порядок і спокій громадян., за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.

В судове засідання правопорушник не з`явився, викликався до суду шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення часу, дати та місця розгляду справи, так і за допомогою направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, а також постановою судді від 18.04.2023 оголошено примусовий привід ОСОБА_1 , який працівниками поліції виконан не був.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності особи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57) суд зазначив, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Вище вказані дії суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст.38 КУпАП, оскільки строк накладення адміністративного стягнення у відношенні нього за протоколом серії ВАВ №051319 від 05.03.2023 спливає 05.06.2023, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, підтверджується:

-протоколом проадміністративні правопорушеннясерії ВАВ№051319від 05.03.2023року,в якихвірно кваліфікованота зафіксованофакт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП;

- даними рапорту чергового Сергія Деркача від 05.03.2023;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення або таке, що готується від 05.03.2023;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 05.03.2023 відповідно до яких ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

З суб`єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Так, ОСОБА_1 умисно порушив громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України, є повністю доведеною.

Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, що передбачено санкцією статті.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 34-35, 40-1, ст.173, 245, 251, 252, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого статтею173КУпАП інакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафув розмірітрьох неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що становить51гривень 00копійок. (Отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл. 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, Код банку отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу адміністративний штраф).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: Н.С. Звєздова