Рішення

від 12.04.2023 по справі 466/1879/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1879/23

Провадження № 2/466/1149/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

«05» квітня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючої судді Білінської Г.Б.

за участю: секретаря Філевич У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, в якій просить визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1941 року народження, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 , становить 1/2 частки; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.02.2022.

Згідно вищевказаного заповіту померла ОСОБА_3 заповіла, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і, взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, належатиме її внукові ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно, про що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я., була відкрита та заведена спадкова справа №69515801 від 27.07.2022 (номер у Спадковому реєстрі нотаріуса - 21/2022), що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69587925.

Спадщина складається з 23/100 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 20 грудня 2010 року.

03 січня 2023 року в Спадковому реєстрі було зареєстровано видачу свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №71088285, виданим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я.

04 січня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №40 (спадкова справа № 21/2022), згідно якого спадкоємцем спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , а саме: 23/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , є позивач.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №319559319 від 04.01.2023 за позивачем на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано 23/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що становить 94.5 кв.м. та складається з трьох житлових кімнат, кухні, двох коридорів, ванної кімнати, туалету та двох підвалів. До вказано частини житлового будинку належить господарські будівлі та споруди: гараж площею 31,3 кв.м., два сараї площею відповідно 14.1 кв.м. та 9.23 кв.м.

Крім того, до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯД № 462038 від 22.05.2007, виданого Львівським міським управлінням земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на праві постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.07.438.00958 кн.01-5.

Як вбачається з вищевказаного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 462038 від 22.05.2007 співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 (спільна власність без визначення часток) є: померла ОСОБА_3 та громадянка ОСОБА_2 .

На підставі державного акту на право власності на дану земельну ділянку, як спадкоємець всього майна померлої, звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу, Шемечко І.Я. з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку вищезазначеної земельної ділянки.

Однак, листом від 04.01.2023 за № 01/02-14 нотаріусом Шемечко І.Я. йому було відмовлено, з тих підстав, що частки співвласників вищевказаної земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, є невизначеними, та нотаріусом неможливо встановити склад спадкового майна, а саме: яка частка земельної ділянки належала померлій ОСОБА_3 на день її смерті, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки. Нотаріусом рекомендовано позивачу, як спадкоємцю всього майна вирішити дане питання в судовому порядку.

Відтак, зважаючи, що договору про поділ земельної ділянки, що є спільною сумісною власністю за життя його померлої бабусі ОСОБА_3 укладено не було та неможливості визначити конкретного розміру спадкового майна і отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки просить визначити за померлою 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнати за позивачем право власності на неї.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилась, подали до суду заяви про визнання позову, у яких проти задоволення позовних вимог не заперечили та просили слухання справи проводити без їх участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина за заповітом на усе належне їй майно. До складу спадкового майна входить частина земельної ділянки, площею 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, що по АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та померлій ОСОБА_3 .

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69587925 від 27.02.2022 приватним нотаріусом Шемочко І.Я. відкрито та зареєстровано спадкову справу.

Після відкриття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я., з метою прийняття спадщини.

З відповіді приватного нотаріуса Шемочко І.Я. № 01/02-14 від 04.01.2023, вбачається, що згідно ст. 69 Закону України «Про нотаріат» від 22.09.1993 та п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріусу неможливо встановити склад спадкового майна, а саме: частку земельної ділянки, яка належала померлій, на яку має бути видано свідоцтво про право на спадщину. Відтак, рекомендовано позивачу вирішити дане питання у судовому порядку.

Відповідно до п. 4.14, 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 «При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє: склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику по справам про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємця, який прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають із ст. 370 ЦК України, де передбачається, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду та правовідносини, що випливають з права на спадкування.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Оскільки при спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яке відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід права та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відтак, наявні у матеріалах справи докази дають підстави вважати та фактично доводять, що спадкодавцю належить 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,1000 га., для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, яка розташована по АДРЕСА_1 , а відтак - право спадкоємця за заповітом успадкувати вказане майно.

Однак, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину і видачі свідоцтва про право на спадщину, а лише наявна рекомендація щодо вирішення питання про визначення частки земельної ділянки, яка належала померлій, для можливості встановлення складу спадкового майна, у суду відсутні підстави для визнання права власності на земельну ділянку за позивачем.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 223, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 357, 1216, 1218 ЦК України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити частково.

Визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1941 року народження, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137200:08:008:0042, цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2 частки.

У решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено та підписано 12.04.2023.

Суддя Г. Б. Білінська