Рішення

від 10.05.2023 по справі 681/69/23

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/69/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Горгулько Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Понінківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

В січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Понінківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, яка складається з земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 6,49 в умовних кадастрових гектарах в КСП «Надія», що знаходиться на території Понінківської селищної ради с.Лодзянівка Шепетівського району Хмельницької області. Померлою, 17.02.1993 був складений заповіт на ім`я батька позивача ОСОБА_3 , яким вона заповіла йому усе належне їй майно. Але батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після звернення до нотаріуса їй було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини. Просить задовольнити її вимоги та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини. Вказує, що незадоволення її прохання зумовить перехід права власності на спадкове майно до держави.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала та пояснила, що у її покійної баби було 4 дітей, які повмирали раніше неї, але їхні діти живі. До справи цих осіб не залучала, так як вважала, що лише вона має право на спадкування, оскільки баба склала заповіт лише на її батька. Після смерті баби у 2003 році похованням займалися позивач з своєю матір`ю, а документи на цей пай вони віддали двоюрідній сестрі позивача, так як у них уже був пай, тому цей вирішили щоб був для сестри. Однак та 19 років не оформляла його і позивач вирішила оформити на себе.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Заяв, заперечень, клопотань не подав, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення та доводи позивача, перевіривши матеріали та дослідивши обставини справи, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першоїп`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтями 12331235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першоютретьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього ж кодексу не подасть заяви про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщин з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи із змісту наведених норм закону, слід визнати, що, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщин з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_2 після смерті якої відкрилась спадщина.

17.02.1993 ОСОБА_2 склала заповіт яким усе своє майно заповіла для батька позивача - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час смерті ОСОБА_2 з нею ніхто не проживав, що підтверджується довідкою Понінківської селищної ради №1435 від 28.12.2021.

Хто прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 у позовній заяві не вказується та не вдалося встановити таке під час судового розгляду.

Позивач, як встановлено у справі, на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем ОСОБА_2 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у встановлений законом строк не зверталася. Однак, одразу після похорону ОСОБА_2 , віддала сертифікат на право на земельну частку (пай) для своєї двоюрідної сестри для того, щоб та оформила право власності на цей пай на себе.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику про спадкування, суд, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно ґрунтуватися на тому, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, обставини, на які позивач посилається про причини неприйняття спадщини та пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із заявою не є такими, що свідчать про їх поважність.

Неоформлення сестрою протягом 19 років права на цей пай та можливість переходу його у державну власність, якою обґрунтовує свої вимоги, не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини у розумінні положень ст. 1272 ЦК України.

З огляду на викладене та ненадання позивачем безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268,1269,1270,1272 ЦК України, ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України ,

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 доПонінківської селищноїради провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає у АДРЕСА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Понінківська селищна рада, код ЄДРПОУ 43929401, місце знаходження: вул.Перемоги, 51, смт.Понінка Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30511.

Суддя Полонського

районного суду: Н.Горгулько