Рішення

від 05.04.2023 по справі 930/1679/22

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1679/22

Провадження № 2/930/104/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"ЗАОЧНЕ"

05.04.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Науменка С.М.,

з участю секретаря - Андрущак Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Немирівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток 1» про стягнення боргу за договором купівлі-продажу,-

Встановив:

У вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Росток-1» про стягнення боргу за договором купівлі-продажу.

Позов мотивовано тим, що між ним та ТОВ «Росток-1» був укладений Договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця насіння кукурудзи урожаю 2020 року характеристики якого, кількість та вартість, а також строки поставки визначалися сторонами а покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно оплачувати.

ОСОБА_1 як продавець 12 січня 2021 року згідно акту прийому передачі здійснив поставку товару (насіння кукурудзи, в кількості 81,560 тон.) покупцю на загальну суму 525246,40 грн.

Таким чином, свої зобов`язання стосовно поставки на адресу покупця товару зазначеного в акті виконано в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за поставлений товар в строк до 1 лютого 2021 року.

З часу здійснення поставок відповідачем не виконані умови договору та не здійснено з ним розрахунку за поставлений ним товар. У зв`язку з чим він не отримав грошові кошти в розмірі 525246,40 грн.

Ухвалою судді від 12.09.2022 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді від 03.02.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити, а також не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «Росток-1», в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки представника відповідача, повідомленого належним чином, беручи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні її обставини, на яких ґрунтується позов, визначившись із суттю та характером спірних правовідносин, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Згідно ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно із ч.1ст.655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1ст.656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

За правилами частин 1, 2ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Законодавцем окремо не регламентовано форму договору - купівлі продажу зерна насіння кукурудзи.

Разом із цим, згідно із пунктом 2 ч.1ст.208 ЦК Україниу письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першоюстатті 206 цього Кодексу.

Частиною1ст.207 ЦК Україниурегульовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За ч.2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясування судом фактичних обставин справи здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбаченихстаттею 89 ЦПК України, щодо відсутності заздалегідь встановленої сили доказів та оцінки кожного доказу окремо та в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому.

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За частиною 2ст.78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2ст.89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 11 лютого 2022 року у справі №947/22756/19 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Згідно зіст.11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із приписами ч.1 ст.662, ст.663, ч.1 ст.664 ЦК Українипродавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Разом із цим, відповідно до вимог ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач на виконання вимог договору купівлі-продажу від 12.01.2021 року передав відповідачу 81560 кг. зерна кукурудзи на загальну суму 525256.4 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару від 12.01.2021 року. Згідно пункту 5.1 вказаного договору, відповідач мав розрахуватися за поставлений товар до 08 лютого 2021 року, однак кошти не були перераховані позивачу, натомість, представники відповідача ухиляються від контактів з позивачем, на його усні та письмові звернення не відповідають.

Таким чином, на користь позивача із відповідача підлягають стягненню в якості боргу за договором купівлі - продажу зерна кукурудзи грошові кошти в сумі 525246,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із наступного.

За змістом п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правиламист.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 надав:

- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000099 від 19.10.2016 року, видане адвокату Нечепуренку Г.І.;

-квитанцію до прибуткового касового ордера від 07.09.2022 року, згідно із якою ОСОБА_1 сплатив адвокату Нечепуренко Г.І. на підставі договору про надання правової допомоги 5000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного суд вважає, що із ТОВ «Росток-1» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 5000 (п`ять тисячі) грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст.2-7,10,133,141,205,207,258,259,263,268,279,280-282, 655,692ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Росток-1» про стягнення боргу за договором купівлі-продажу - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток 1» код ЄДРПОУ 43644141 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 16.12.2021 органом № 0527, РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 525246,40 грн., в якості боргу за договором купівлі-продажу № 1 від 12 січня 2021 року, про продаж кукурудзи урожаю 2020 року, об`ємом 81,560 тон.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток -1» ЄДРПОУ 43644141 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 16.12.2021 органом № 0527, РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росток -1», 22846, с. Сокілець, вул. Коцюбинського, 13а, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43644141.

Повний текст рішення складено 14.04.2023 року.

Суддя: