Ухвала

від 08.05.2023 по справі 643/7992/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 травня 2023 року

м. Київ

справа № 643/7992/21

провадження № 51-2721 cк 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2023 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вироку апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів зазначеної статті.

Так, у касаційній скарзі, крім іншого, має бути зазначено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є:1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК.)

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Так, за змістом статті 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Однак, вказуючи у касаційній скарзі на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, засуджений ОСОБА_4 своїх тверджень належним чином не обґрунтовує та не наводить доводів щодо явної несправедливості призначеного йому покарання з огляду на положення ст. 414 КПК, які б можна було визнати беззаперечними підставами для скасування судового рішення на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак, засуджений в порушення п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК свою касаційну скаргу адресував у Верховний суд України.

За таких обставин необхідно залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2023 року щодо нього, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3