Рішення

від 01.05.2023 по справі 385/373/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/373/23

Провадження № 2/385/195/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Волошина М.Г.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ФГ «Валіна» Медведчук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Валіна» в особі директора Медведчук Тетяни Олексіївни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ФГ «Валіна» в особі директора Медведчук Т.О. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право власності він є власником земельної ділянки розміром 2 га, для ведення особистого селянського господарства. Дана земельна ділянка з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043 знаходиться на території Заваллівської територіальної громади (раніше Сальківської селищної ради), Голованівського (раніше Гайворонського) району, Кіровоградської області.

26.12.2014 року ним було видано довіреність його матері ОСОБА_3 , де він уповноважував її бути його представником по питанню державної реєстрації його права власності на зазначену земельну ділянку. Довіреність була посвідчена секретарем виконкому на той час Сальківської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області та зареєстрована в реєстрі за №88. У відповідності до даного доручення, мати займалась зазначеним питанням від його імені, в його інтересах, саме по оформленню його права власності на згадувану земельну ділянку.

09.08.2016 року ним було видано ще одну довіреність його матері ОСОБА_3 бути його представником для вирішення будь-яких питань, що стосуються відносно нього. Дана довіреність була посвідчена знову ж таки секретарем виконкому Сальківської селищної ради та зареєстрована в реєстрі за №22.

Довіреність матері ним було видано в зв`язку з тим, що у той період він перебував у зоні АТО, отримав поранення, лікувався, виїздив у м. Харків на роботу, тривалий час був відсутній по місцю свого проживання. Довіреність була видана матері на всяк випадок, що б у разі його відсутності вдома, вона могла вирішувати окремі питання від його імені.

Отримавши у власність вище згадувану земельну ділянку, він матері говорив про те, що свою земельну ділянку передавати в оренду ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_5 , не бажає. Причиною тому було те, що ОСОБА_4 не належним чином використовують земельні ділянки які орендували, мало платили орендної плати в порівнянні з іншими орендарями.

У 2016 році перебуваючи тимчасово вдома, він дізнався про те, що належна йому земельна ділянка в оренді у ОСОБА_4 .

У вересні 2022 року позивач вирішив ознайомитись із договором оренди своєї земельної ділянки, з його умовами, строком його дії. Взявши цей договір, він побачив, що там відсутня дата укладення договору. Крім того, у договорі та акті приймання - передачі земельної ділянки зазначено його прізвище, ім`я та по-батькові, але підпис в наявності не його, а іншої особи. Даний договір він не підписував. Позивач знає, що це підпис його матері, але у згадуваному договорі та акті приймання-передачі земельної ділянки, відсутня інформація щодо ймовірного його представника (матері), яка могла діяти в його інтересах, відсутнє її прізвище, підстави для її підпису. Позивач попереджав мати, що не бажає передавати в оренду ОСОБА_4 свою земельну ділянку. Крім того, мати не мала права підписувати даний договір, враховуючи те, що у виданій їй згадуваній довіреності від 26.12.2014 року, він уповноважував її тільки на вирішення питання реєстрації свого права власності на земельну ділянку.

На грудень 2016 року у матері була інша довіреність від 09.08.2016 року на представництво інтересів позивача, але яких конкретно не зазначено.

При відсутності у довіреності чітких юридичних дій, як вимагає закон, мати не маючи на те відповідних повноважень, не мала права підписувати договір.

Відповідно до згадуваного договору оренди від 31.12.2016 року, де ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки позивача, відсутнє право орендаря на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду.

Позивач зазначає, що ніякої згоди на суборенду нікому не надавав ні в усній, ні в письмовій формі. Таким чином, всі три договори укладені з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

При зазначених обставинах, порушеннях які були допущені при укладені договорів, позивач вважає, що відповідачі зобов`язані повернути належну йому земельну ділянку. На даний час, він є власником земельної ділянки, але як власник не може користуватись та розпоряджатись своєю земельною ділянкою, оскільки нею незаконно користуються і розпоряджаються відповідачі.

Мати позивача не мала жодного права і повноважень на підписання цих договорів, і це відповідачам було добре відомо.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд усунути йому перешкоди у здійсненні права користування своєю земельною ділянкою з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, що розташована на території Завалівської територіальної громади (раніше Сальківської селищної ради), Голованівського ( раніше Гайворонського) району, Кіровоградської області, шляхом зобов`язання відповідачів повернути йому зазначену земельну ділянку; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, вчиненого 19.04.2017 року державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко А.М., номер запису про інше речове право: 20111669, на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.12.2016 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, суборенди з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, вчиненого 23.01.2019 року державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко А.М., номер запису про інше речове право: 30019076, на підставі договору суборенди оренди земельної ділянки від 14.06.2018 року між орендарем ОСОБА_2 та суборендарем ФГ «Валіна»; судові витрати стягнути з відповідачів.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

04.04.2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з додатками. В якому відповідач вказує, що договір оренди землі укладений сторонами 31 грудня 2016 року, земельна ділянка площею 2,0 га, передана в оренду відповідачу - ОСОБА_2 терміном на 10 років до 31 грудня 2026 року.

При цьому позивач зазначає, що систематично отримував орендну плату. відповідач надає суду розписки позивача про отримання орендної плати включно за 2017-2022 pоки. Тобто, позивач виконував взяті зобов`язання по умовам договору, та у вказаних розписках зазначав, що претензій він не має. А тому посилання позивача, що він не бажав укладати договір, просив його розірвати не відповідає дійсності та спростовується наданими відповідачем доказами. Оскільки сторони належним чином виконали взяті зобов`язання, тому правочин не може бути нікчемним за визначенням.

Договір укладений безпосередньо з ОСОБА_1 , який і підписав зазначений договір. Відповідачем заявляється вимога про застосування строку позовної давності.

Відповідачем сплачена орендна плата за 2017-2022 p. p. в повному обсязі, а тому заборгованості по орендній платі не має.

Таким чином, позивачем не доведено порушення його права з боку Відповідача. Відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить застосувати строки позовної давності.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 вказав, що спірний договір оренди землі та дозвіл на укладання договору суборенди він не підписував, а його мати не мала на це повноважень.

Відповідач ОСОБА_2 та представника відповідача ФГ «Валіна» Медведчук Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в задоволенні позову відмовити повністю. Вказали, що дійсно спірні договори оренди землі позивач ОСОБА_1 особисто не підписував. Такі договори, від його імені підписала матір ОСОБА_3 , котра діяла на підставі довіреності посвідченої органом місцевого самоврядування. Позивач за позовом вчасно отримував орендну плату. Підстав для розірвання договору не має.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу,дослідивши матеріалисправи,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги,об`єктивнооцінивши докази,які маютьюридичне значеннядля розглядусправи івирішення спорупо суті,враховуючи вимогист.6Європейської конвенціїз правлюдини таосновоположних свобод,згідно якоїкожен маєправо насправедливий іпублічний розглядйого справиупродовж розумногостроку незалежнимі безстороннімсудом,встановленим законом,який вирішитьспір щодойого правта обов`язків,суд вважає,що справуслід вирішитив межахнаявних письмовихдоказів,які містятьсяу матеріалахсправи тана підставіпояснень учасниківпроцесу. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.01.2015 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, кадастровий номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, що розташована на території Сальківської селищної ради, Гайворонського району, Кіровоградської області (а.с. 10).

Довіреністю від 09.08.2016 року, яка засвідчена секретарем Сальківської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області Москальчук Т.І., зареєстрована в реєстрі за № 22, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бути його представником в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої незалежності при вирішенні будь-яких питань, що його стосуються (а.с. 12).

31.12.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,0 га. Кадастровий номер 3521155600:02:000:2043. Договір укладено терміном на 10 років (а.с.13-15).

14.06.2018 року між ОСОБА_2 та ФГ «Валіна» укладено договір суборенди земельної ділянки. Відповідно до п. 1 Договору Орендар, на підставі договору оренди, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,0 га. В суборенду передається земельна ділянка загальною площею 2,0 га. Кадастровий номер 3521155600:02:000:2043 (п. 2 Договору). Договір укладено суборенди терміном на строк дії договору оренди починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки (п.7 Договору) (а.с.16-18).

Згідно копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права номер запису про інше речове право: 20111669; дата та час державної реєстрації 19.04.2017; підстава виникнення іншого речового права: Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий, 31.12.2016, видавник: Орендодавець ОСОБА_1 Орендар ОСОБА_2 . Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с.21).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна номер запису про інше речове право: 30019076; дата та час державної реєстрації 23.01.2019; підстава для державної реєстрації: договір суборенди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий14.06.2018, видавник: Орендар Медведчук Олександр Семенович Суборендар Фермерське господарство «Валіна»; згода на суборенду серія та номер б/н, виданий 14.06.2018, видавник: Орендодавець ОСОБА_1 . Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, суборенда (а.с.22-23).

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджував, що він особисто не підписував Договір оренди земельної ділянки від 31.12.2016 року укладеного з ОСОБА_2 та згоду на суборенду від 14.06.2018 року. Відповідачі по справі, ОСОБА_2 та представник ФГ «Валіна», в судовому засіданні також вказали, що позивач ОСОБА_1 не підписував зазначені угоди, а такі були підписані ОСОБА_3 , котра мала повноваження відповідно Довіреності від 09.08.2016 року.

Отже, суду необхідно встановити, чи мала право (повноваження) ОСОБА_3 на підписання спірного договору та згоди на суборенду від 14.06.2018 року від імені позивача ОСОБА_1 .. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 239 правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 244 ЦК України Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до абзацу четвертого ч. 3 статті 245 ЦК України довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 не мала права (повноважень) представляти інтереси позивача ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 09.08.2016 року посвідченої уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, на право розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043. Крім того, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 , бути його представником в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої незалежності. Разом з тим, договір оренди земельної ділянки укладено з фізичною особою, що також суперечить повноваженням зазначених у довіреності.

Отже, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки від 31.12.2016 року не підписувався та не укладався, а ОСОБА_3 не була наділена повноваженнями на підписання спірних договорів.

За змістом статті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»- договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до ч. 4 статті 8 Закону України «Про оренду землі» - у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд вважає, що спірний договір позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджував, а відповідач протилежного не спростував.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 704/360/18 (провадження № 61-396св21) зазначено, що: «реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою… Отже, реєстрація права оренди ТОВ «Міжлісся» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію)…»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21, пункт 98) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка розгдядається, встановлено, що реєстрація права оренди відповідача порушує права позивача.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди, права суборенди на земельну ділянку, за відповідачами, заявлена вимога про скасування таких державних реєстрацій спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 23.01.2023 року справа №656/242/19).

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ОСОБА_2 та права суборенди за ФГ «Валіна» на підставі угод, які позивачем не укладались, заявлені ним позовні вимоги про скасування державної реєстрації таких угод опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Відповідачем ОСОБА_2 заявлено про сплив позовної давності для звернення до суду позивачем.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачем заявлено негаторний позов, суд дійшов висновку що позовна давність не застосовується.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Валіна» в особі директора Медведчук Тетяни Олексіївни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування своєю земельною ділянкою з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, що розташована на території Заваллівської територіальної громади, Голованівського району, Кіровоградської області, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 таФермерського господарства«Валіна» повернути ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, вчиненого 19.04.2017 року державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко Анною Миколаївною, номер запису про інше речове право: 20111669, на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.12.2016 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 .

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, суборенди з кадастровим номером 3521155600:02:000:2043, площею 2,00 га, вчиненого 23.01.2019 року державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко Анною Миколаївною, номер запису про інше речове право: 30019076, на підставі договору суборенди оренди земельної ділянки від 14.06.2018 року між орендарем ОСОБА_2 та суборендарем ФГ «Валіна».

Стягнути з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Валіна» на користь ОСОБА_1 з кожного по 1610 грн. 40 коп. судових витрат зі сплати судового збору та по 5032 грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 10.05.2023 року.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 01.05.2023