Ухвала

від 19.04.2023 по справі 621/2968/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1123/23 Справа № 621/2968/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5 ,

розглянувши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , подану на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про усунення протиріч, що виникають при виконанні вироку,

встановила:

Оскаржуваною ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про усунення протиріч, що виникли при виконанні вироку Балаклійського райсуду Харківської області від 11.03.2020 року, а саме - про виключення із переліку майна, що підлягає конфіскації за цим вироком, належної на праві власності ОСОБА_6 квартири.

Підставою для такого рішення суд зазначив, що майно, належне ОСОБА_6 , було конфісковане за вироком суду на підставі, визначеній законом, у якості покарання за вчинений злочин. ОСОБА_6 засуджено за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, відтак, у відповідності до ч.2 ст.59 КК України, до нього було застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна і таке додаткове покарання не позбавляє дружину та малолітню дитину засудженого користуватись таким майном.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить про скасування ухвали суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання.

Посилається при цьому на вимоги ст.49 КВК України, ст.59 КК України, низку рішень ЄСПЛ, Додаток до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII та додає документальні підтвердження того, що має на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , де зареєстровані та проживають його дружина ОСОБА_7 та малолітній син, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням ОСОБА_6 , дослідивши зміст поданої ним апеляційної скарги та співставивши наведені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про усякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Як убачається із матеріалів справи, вироком Балаклійського райсуду Харківської області від 11.03.2020 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, із призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Балаклійського райсуду Харківської області від 07.08.2018 року (ч.3 ст.187 КК України), остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, із конфіскацією майна, що є його власністю.

Вирок набрав законної сили 02 листопада 2020 року (ухвала Харківського апеляційного суду від 02.11.2020 року про закриття апеляційного провадження, у зв`язку із відмовою учасників кримінального провадження від поданих апеляційних скарг).

Ухвалою Балаклійського райсуду Харківської області від 29.12.2021 року було відмовлено у задоволенні поданого засудженим ОСОБА_6 клопотання про усунення протиріч під час виконання вироку та виключення із переліку майна, що підлягає конфіскації, належного йому житла, де мешкає сім`я.

Зазначена ухвала була скасована Харківським апеляційним судом 07.02.2022 року, із призначенням нового судового розгляду клопотання засудженого.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.09.2022 року ( на підставі Розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану») було повторно відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 за аналогічними підставами, наведеними в ухвалі Балаклійського райсуду Харківської області від 29.12.2021 року.

Ст.49 КВК України визначає (ч.1), що конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, у тому числі, його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери, інші цінності на рахунках чи вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Ч.2 ст.49 КВК України зазначає про заборону конфісковувати майно, яке належить засудженому на праві приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Ст.59 КК України визначає, що перелік майна, яке не підлягає конфіскації, визначається законом України. Тобто, законодавець у даному випадку відсилає до спеціального закону, тобто, у даному випадку, до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII. Додаток до зазначеного Закону наводить перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення, зокрема, на належне на праві власності майно, необхідне для особи, членів його сім`ї, які перебувають на його утриманні.

Додані апелянтом документи свідчать про те, що засуджений ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено даними Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2013 року.

На утриманні ОСОБА_6 перебуває його дружина ОСОБА_7 та їх малолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сім`я Горобцових постійно мешкає у зазначеному вище житлі, зареєстровані там (довідка Слобожанської селищної ради від 03.12.2021 року), а ОСОБА_7 , крім того, визнана рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області № 356 від 17.12.2019 року особою, яка відповідальна за збереження житла ОСОБА_6 за названою адресою.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення та формально перелічивши зміст низки нормативних актів, тим не менш, перелічені у клопотанні засудженого ОСОБА_6 обставини не з`ясував і не зазначив в ухвалі жодного, належним чином умотивованого, висновку по наведеним у клопотанні фактам, що свідчить про невідповідність ухвали суду вимогам законності та обґрунтованості.

Згідно із п.4 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має, зокрема, право, на скасування вироку чи ухвали суду та ухвалення нової ухвали.

На підставі вищенаведеного, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.09.2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_6 та виключити із переліку майна, яке підлягає конфіскації на підставі вироку суду, належне йому на праві власності житло.

На підставі викладеного, керуючись ст.405, п.4 ч.1 ст.407,418,419,537 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про усунення протиріч під час виконання вироку суду, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_6 і виключити із переліку майна, що підлягає конфіскації на підставі вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020 року, належне на праві приватної власності ОСОБА_6 житло - квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3