Постанова

від 10.05.2023 по справі 932/3885/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3670/23 Справа № 932/3885/22 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ТРЕВЕЛ» про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ТРЕВЕЛ» про стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що ним, на прохання його колишньої дружини, перераховано відповідачу кошти у сумі 27 663,00 грн.

З огляду на те, що між ним або між його колишньою дружиною та відповідачем не було укладено жодного правочину, позивач вважав за необхідне, з підстав визначених ч.1-2 ст.1212 ЦК України, звернутися до суду з даним позовом.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ТОВ «СИГМА ТРЕВЕЛ» безпідставно одержані кошти у розмірі 27 663,00 грн, а також вирішити питання судових витрат.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ТРЕВЕЛ» про стягнення безпідставно збережених коштів - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію квитанції №0.0.24491646529.1 від 08.0.2022 в якій зазначено: платник - ОСОБА_1 ; отримувач - ТОВ «СИГМА ТРЕВЕЛ»; назва послуги - 26007050246092; призначення платежу - за туристичні послуги згідно рахунку №33/08 від 08.02.2022 за ОСОБА_2 , платник ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а саме, про наявність підстав для застосування ст.1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 4 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звертаючись до суду із позовом про повернення коштів, позивач посилався на ст.1212 ЦК України, зазначав, що вказані кошти були набуті відповідачем безпідставно.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої, другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013року у справі № 6-88цс13, від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14 та від 03 червня 2015 року у справі № 6-100цс15 та узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 752/13368/15-ц, висновки у яких, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд має враховувати при застосуванні і виборі норм права до спірних правовідносин.

Позивачем не доведено, що відповідачем спірні кошти отримано у заборонений законодавством спосіб та не свідчить про отримання відповідачем даних коштів без достатніх правових підстав.

Позивачем не доведено, що між ОСОБА_2 та відповідачем були відсутні будь-які належно оформлені договірні зобов`язаня.

Крім того, на виконання ухвали апеляційного суду відповідачем надано платіжне доручення № @2PL550834 від 08 лютого 2022 року про перерахування позивачем коштів відповідачу за туристичні послуги згідно рахунку №33/08 від 08.02.2022 за ОСОБА_2 ; платіжне доручення № 4330 від 09 лютого 2022 року про перерахування відповідачем коштів туристичній компанії Анекс-Тур.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а саме, про наявність підстав для застосування ст.1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з`ясував обставини по справі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2022 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: