Справа № 354/1101/22
Провадження № 33/4808/272/23
Категорія ст.172-7 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.
Суддя-доповідач Васильєв
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю прокурора Гринишин Л.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника адвоката Тиніва І.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Тиніва І.Д. на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, приватного підприємця, депутата Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, а також стягнуто 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору,-
в с т а н о в и в :
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів. Правопорушення вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_1 , будучи обраною, відповідно до рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №1-1/2020 від 10 грудня 2020 року, депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання та, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи в приватних інтересах, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», будучи присутньою 24.06.2021 на засіданні одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, достовірно знаючи, що у п.2 рішення №176-11/2021 «Про продаж у власність земельних ділянок» буде розглядатись питання щодо продажу у власність ТзОВ «Черемшина», в якому ОСОБА_1 являється однією із засновників та уповноваженою особою, частка власності якої становить 1,4493%, земельної ділянки площею 0,0111 га для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури(для обслуговування сувенірного ринку) по вул. Петраша в м. Яремче, прийняла участь у голосуванні та проголосувала «ЗА» прийняття вказаного рішення Яремчанською міською радою Івано-Франківської області, в умовах реального конфлікту інтересів.
Окрім цього, ОСОБА_1 , будучи обраною, відповідно до рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №1-1/2020 від 10 грудня 2020 року, депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання та, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи в приватних інтересах, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», будучи присутньою 24.06.2021 на засіданні одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, достовірно знаючи, що у п.4 рішення №176-11/2021 «Про продаж у власність земельних ділянок» буде розглядатись питання щодо продажу у власність ТзОВ «Черемшина», в якому ОСОБА_1 являється однією із засновників та уповноваженою особою, частка власності якої становить 1,4493%, земельної ділянки площею 0,0592 га для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури(для обслуговування сувенірного ринку) по вул. Петраша в м. Яремче, прийняла участь у голосуванні та проголосувала «ЗА» прийняття вказаного рішення Яремчанською міською радою Івано-Франківської області, в умовах реального конфлікту інтересів.
Також, ОСОБА_1 , будучи обраною, відповідно до рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №1-1/2020 від 10 грудня 2020 року, депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання та, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи в приватних інтересах, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», будучи присутньою 24.06.2021 на засіданні одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, достовірно знаючи, що у п.6 рішення №176-11/2021 «Про продаж у власність земельних ділянок» буде розглядатись питання щодо продажу у власність ТзОВ «Черемшина», в якому ОСОБА_1 являється однією із засновників та уповноваженою особою, частка власності якої становить 1,4493%, земельної ділянки площею 0,0954 га для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (для обслуговування сувенірного ринку) по вул. Петраша в м. Яремче, прийняла участь у голосуванні та проголосувала «ЗА» прийняття вказаного рішення Яремчанською міською радою Івано-Франківської області, в умовах реального конфлікту інтересів.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 її захисник адвокат Тинів І.Д. подав апеляційну скаргу. Вважає постанову суду першої інстанції такою, що ухвалена за відсутності складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а розгляд справи носив упереджений характер з обвинувальним ухилом без врахування доводів особи щодо її невинуватості в інкримінованому правопорушенні. На переконання апелянта, суд першої інстанції порушив фундаментальні принципи судового провадження у справах про адміністративні правопорушення, які мають здійснюватися не інакше, як на підставі належно оформленого протоколу.
Зазначає, що у відношенні ОСОБА_1 протиправно складено три протоколи про адміністративне правопорушення, не зважаючи на вчинення останньою лише однієї дії в одному голосуванні, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення оформлялись, виходячи з кількості земельних ділянок, зазначених в рішенні Яремчанської міської ради №176-11/2021, а не протиправних дій, вчинених ОСОБА_1 .
Апелянт вважає, що суд першої інстанції невмотивовано відкинув усі доводи сторони захисту щодо невідповідності оформлених протоколів юридичному складу адміністративного правопорушення, відсутності вини особи у конкретному діянні та пропуску строків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.
Апелянт переконаний, що терміни складання усіх трьох протоколів недотримані та грубо порушені, оскільки правопорушення вчинено 24.06.2021 дата голосування ОСОБА_1 за рішення Яремчанської міської ради №176-11/2021, а станом на 11.08.2022 уповноважена особа Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області володіла інформацією, що указане рішення було ухвалене в умовах конфлікту інтересів, оскільки було подано відповідний письмовий запит з цього приводу, на який 15.08.2022 від Яремчанської міської ради Управлінню стратегічних розслідувань надійшла відповідь (вхідний №60). Тому, апелянт вважає, що саме з цього моменту має вестись облік строків оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 254 КУпАП (протягом доби) та строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 4 ст. 36 КУпАП (шість місяців з дня його виявлення).
Натомість, апелянт стверджує, що суд першої інстанції, реалізуючи обвинувальний ухил розгляду справи, вдався до свого трактування початку перебігу строків, вважаючи, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід рахувати з 16.09.2022, тобто з часу, коли уповноважена особа сформувала відповідний витяг з інтернет-сайту htts://youcontrol.com.ua, який, зі слів апелянта, не є офіційною базою даних, а тому і отримана інформаціє не є офіційною.
Апелянт звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляла Яремчанську міську раду про наявний конфлікт інтересів, в тому числі на пленарному засіданні 24.06.2021 до моменту голосування за рішення №176/11/2021 щодо продажу земельних ділянок на користь ТзОВ «Черемшина» ОСОБА_1 особисто заявила про наявний конфлікт інтересів і повідомила, що голосувати за відповідні пункти не буде, що підтвердили допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки-депутати міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Вважає, що в оскаржувані постанові не встановлені та не проаналізовані такі складові адміністративного проступку, як: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчились на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи не має інших обставин, що виключають провадження у справі?
Апелянт стверджує, що питання щодо земельних правовідносин під час голосування на сесії Яремчанської міської ради було включено в один пакет, оскільки так сформував секретар ради, і, враховуючи необхідність підтримки інших не пов`язаних питань, ОСОБА_1 повинна була приймати участь у голосуванні на пленарному засіданні Яремчанської міської ради, оскільки її повноваження депутата реально були спрямовані на реалізацію представницького обов`язку, як депутата місцевої ради.
На переконання апелянта, матеріали адміністративної справи не містять відомостей про факти, якими підтверджується, що дохід чи набуття майнових прав, підвищення особистого добробуту чи покращення майнового стану особисто ОСОБА_1 залежить від її участі в діяльності ТзОВ «Черемшина» з часткою 1,4493%.
Апелянт вважає, що у протоколах про адміністративні правопорушення не вбачається наявність приватного інтересу ОСОБА_1 та відсутні посилання на факти, що приватний інтерес суперечить службовим чи представницьким повноваженням останньої і така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість рішень чи вчинення дій ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на аналогічне, на його думку, рішення Івано-Франківського апеляційного суду щодо іншого депутата Яремчанської міської ради від 17.02.2023 №354/1105/22 (провадження №33/4808/96/23), згідно якого суд погодився з тим, що протокол не може бути доказом вини правопорушника, а постанова суду не може залишатися в силі через необґрунтованість й невмотивованість.
Просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник адвокат Тинів І.Д. повністю підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор в засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечила. Ствердила, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто рішенням суду першої інстанції до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Вважає, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, оскільки вина ОСОБА_1 , яка всупереч вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дії, спрямовані на прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи учасників провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга в інтересах ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, захисник адвокат Тинів І.Д., повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та навів доводи щодо її обґрунтування, що дозволяє суду апеляційної інстанції перевірити їх у встановленому законом порядку.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Так, під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції у повному обсязі були реалізовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо права на захист та були перевірені доводи апелянта щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, внаслідок чого було встановлено, що вони є безпідставними та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів.
Зокрема, ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що правова певність передбачає дотримання принципу «resjudicata», тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи («Науменко проти України»).
Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.
Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.
Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду.
Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зі змісту доводів апеляційної скарги вбачається, що апелянт переконаний, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, з огляду на відсутність в діях останньої їх складу. Відтак, апеляційний суд вважає за необхідне перевірити вищевказані доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).
За змістом ст. 245 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, які мають істотне значення для правильного, об`єктивного та справедливого розгляду справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили (ст. 252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані. Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення, та прийняте по справі рішення.
Приписами ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
При цьому, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
В силу підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, для цілей вказаного Закону, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
Реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованим та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі та перевірених суддею доказах.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , згідно рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання від 10.12.2020 «Про підсумки виборів та початок повноважень Яремчанського міського голови і депутатів Яремчанської міської ради», обрана депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області з 10.12.2020 (а.с. 17).
Апеляційний суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Яремчанської міської ради, як посадова особа місцевого самоврядування, відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом відповідальності за корупційні та правопорушення пов`язані з корупцією, на якого поширюється дія указаного Закону.
Крім того, матеріалами провадження підтверджено, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою та одним із засновників ТзОВ «Черемшина», код ЄДРПОУ 32356238, із часткою власності 1,4493% (а.с. 21 зворот).
За даними матеріалів провадження, депутат Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання ОСОБА_1 24.06.2021 брала участь в голосуванні за рішення №176-11/2021 «Про продаж у власність земельних ділянок», проголосувавши «за», відповідно до п.п. 1-6 якого три земельні ділянки (площею 0,0111 га, площею 0,0592 га та площею 0,0954 га) продано у власність ТзОВ «Черемшина» (уповноваженою особою та одним із засновників якого є ОСОБА_5 ) для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (для обслуговування сувенірного ринку) по вул. Петраша у м. Яремче (копії результату поіменного голосування від 24.06.2021 на а.с. 14, 50, 86).
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку з приводу того, що ОСОБА_1 , будучи депутатом міської ради та, відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюється дія цього 3акону, порушила вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, зокрема: будучи уповноваженою особою та одним із засновників ТзОВ «Черемшина», код ЄДРПОУ 32356238, із часткою власності 1,4493%, та, особисто повідомивши на засіданні сесії про наявність у неї конфлікту інтересів, взяла участь у голосуванні, проголосувавши «за», при прийнятті 24.06.2021 на пленарному засіданні одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання за рішення №176-11/2021 «Про продаж у власність земельних ділянок», відповідно до п.п. 1-6 якого у власність ТзОВ «Черемшина» продано три земельні ділянки для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (для обслуговування сувенірного ринку) по вул. Петраша у м. Яремче. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
З урахуванням встановленого, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а відтак, доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є безпідставними.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, що поставлено їй у вину, безумовно доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: даними копії рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання №1-1/2020 від 10.12.2020 «Про підсумки виборів та початок повноважень Яремчанського міського голови і депутатів Яремчанської міської ради» (а.с. 16); даними копії списку депутатів Яремчанської міської ради восьмого скликання, згідно якого під номером 6 вказана ОСОБА_1 (а.с.15, 16-19); даними регламенту Яремчанської міської ради восьмого скликання, що затверджений рішенням міської ради №19-2/2020 від 24.12.2020 (а.с.123-133); даними протоколу засідання постійної комісії з розгляду земельних питань, екології, рекреації, будівництва, архітектури та містобудування від 17.06.2021, зі змісту якого вбачається, що у порядок денний засідання було включене питання «Про розгляд проектів рішень з земельних питань, що будуть розглядатися на одинадцятій сесії міської ради», в ході розгляду якого депутат ОСОБА_1 не приймала участі в голосуванні по питанню продажу у власність земельних ділянок ТзОВ «Черемшина» (п.п.1-6) в зв`язку з конфліктом інтересів (а.с.122); даними протоколу пленарного засідання одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання від 24.06.2021 (а.с.7-12), згідно якого у затверджений порядок денний включено питання №12 «Про продаж у власність земельних ділянок» (а.с. 8, 10 зворот), під час розгляду якого депутат ОСОБА_1 заявила про конфлікт інтересів стосовно пунктів 1-6 проєкту рішення, однак проголосувала «за», що підтверджується даними копії результату поіменного голосування з питання продажу у власність земельних ділянок (а.с. 14, а саме: голосували: «за» - 15, «проти» - 5, «утрималися» - 1). За результатом розгляду питання прийнято рішення №176-11/2021 (а.с.13); даними рішення одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання №176-11/2021 «Про продаж у власність земельних ділянок», пунктами 1-6 якого міська рада затвердила ціну продажу земельних ділянок та продала у власність ТзОВ «Черемшина» (юридична адреса м. Яремче, вул. Лепкого, 35/5) земельні ділянки площею 0,0111 га кадастровий номер 2611000000:04:001:0320, площею 0,0592 га кадастровий номер 2611000000:04:001:0286, площею 0,0954 га кадастровий номер 2611000000:04:001:0041 для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (для обслуговування сувенірного ринку) по вул. Петраша у м. Яремче (а.с.13); даними результату поіменного голосування одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 24.06.2021 з питання №12 «Про продаж у власність земельних ділянок» за основі і в цілому, з якого вбачається, що депутат ОСОБА_1 проголосувала «за» (а.с.14); даними витягу з інтернет-сайту htts://youcontrol.com.ua, яким підтверджується, що уповноваженою особою та одним із засновників ТзОВ «Черемшина» код ЄДРПОУ 32356238 являється ОСОБА_1 , частка власності якої складає 1,4493% (а.с. 21-23).
Апеляційний суд звертає увагу, що доводам сторони захисту стосовно невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7, судом першої інстанції було надано належну правову оцінку, тому доводи апелянта з приводу того, що суд першої інстанції невмотивовано відкинув усі доводи сторони захисту, є голослівними. Безпідставними суд вважає і доводи апелянта з приводу того, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив обвинувальний ухил. Належних та допустимих доказів спрямованості суду першої інстанції у позицію сторони звинувачення, чи ігнорування доводів сторони захисту та нехтування обставинами, які свідчать на користь ОСОБА_1 , які б доводили необ`єктивність розгляду даної справи судом, в матеріалах провадження немає та апеляційному суду таких не представлено.
Так, апеляційним судом встановлено, що дійсно щодо ОСОБА_1 22.09.2022 було складено три протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, зокрема: №152 (а.с. 2-5), №153 (а.с. 38-41) та №154 (а.с. 74-77).
Згідно даних матеріалів провадження, копії рішення №176-11/2021 від 24.06.2021 (а.с. 13, 49, 85) та результатів поіменного голосування з питання «Про продаж у власність земельних ділянок» №12 за основу і в цілому від 24.06.2021 (а.с. 14, 50, 86), на засіданні одинадцятої сесії Яремчанської міської ради 24.06.2021 питання щодо продажу у власність земельних ділянок розглядалось пакетно («за основу і в цілому» 1-8 пункти щодо затвердження вартості земельних ділянок та їх продажу та п. 9 щодо контролю за виконанням рішення), де до п. 1-6 було включено три земельні ділянки з подальшим продажем ТзОВ «Черемшина» та до п. 7-8 одна земельна ділянка з подальшим продажем іншій фізичній особі.
Встановлено та не заперечується сторонами провадження, що депутат ОСОБА_1 24.06.2021 під час розгляду питання «Про продаж у власність земельних ділянок» заявила про конфлікт інтересів стосовно пунктів 1-6 (зворот а.с. 10, 46, 82).
Однак, всупереч приписам ч. 1 ст. 28 Закону Україну «Про запобігання корупції» та ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заявивши про конфлікт інтересів стосовно пунктів 1-6, не утрималась від голосування та прийняла участь в голосуванні, проголосувавши «за».
Враховуючи встановлене, апеляційний суд відхиляє доводи захисника Тиніва І.Д. з приводу того, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляла Яремчанську міську раду про наявний конфлікт інтересів, в тому числі на пленарному засіданні 24.06.2021 до моменту голосування за рішення №176/11/2021 щодо продажу земельних ділянок на користь ТзОВ «Черемшина» та що питання щодо земельних правовідносин під час голосування на сесії Яремчанської міської ради було включено в один пакет, оскільки так сформував секретар ради, і ОСОБА_1 , з огляду на представницький обов`язок як депутата місцевої ради, повинна була приймати участь у голосуванні на пленарному засіданні Яремчанської міської ради, з огляду на наступне.
Приписи ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закон України «Про запобігання корупції» чітко визначають порядок дій депутата в умовах реального конфлікту інтересів, зокрема обов`язкового публічного повідомлення про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу, чого і дотрималась ОСОБА_1 , повідомивши про наявний конфлікт інтересів, та неприйняття участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Однак, ОСОБА_1 , заявивши про наявний конфлікт інтересів всупереч вищевказаним приписам не утрималась від голосування, а все-таки проголосувала «за».
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що депутат ОСОБА_1 за умов реального конфлікту інтересів, про що особисто заявила на пленарному засіданні 24.06.2021 Яремчанської міської ради, з огляду на свої представницькі обов`язки, діяла в стані крайньої необхідності, проголосувавши «за» за рішення №176/11/2021 щодо продажу земельних ділянок (трьох на користь ТзОВ «Черемшина», уповноваженою особою та одним із засновників якого являється ОСОБА_1 з часткою власності 1,4493%, та однієї земельної ділянки на користь іншої фізичної особи).
З урахуванням фактично встановлених судами обставин, правових підстав вважати, що неучасть депутата ОСОБА_1 у голосуванні 24.06.2021 за рішення №176/11/2021 щодо продажу земельних ділянок (трьох на користь ТзОВ «Черемшина», уповноваженою особою та одним із засновників якого являється ОСОБА_1 з часткою власності 1,4493%, та однієї земельної ділянки на користь іншої фізичної особи) є порушенням законодавства про місцеве самоврядування, в апеляційного суду немає.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка працює на посаді начальника відділу з правової роботи Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ствердила, що засідання сесії міської ради 24.06.2021 було правомочним, кількість депутатів була достатня і голос ОСОБА_1 по спірному питанню не мав вирішального значення, тому остання могла не голосувати.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що саме факт недотримання ОСОБА_1 (яка, відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом відповідальності за корупційні та правопорушення пов`язані з корупцією, на якого поширюється дія указаного Закону) обов`язку не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів, а саме не приймати участі в голосуванні (у прийнятті рішення колегіальним органом) за наявності реального конфлікту інтересів є предметом розгляду в даній справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Зокрема, під крайньою необхідністю необхідно розуміти вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрозливої небезпеки, якщо вона в цій ситуації не могла бути усунена іншими засобами та якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена[
Апеляційному суд вважає, що участь депутата ОСОБА_1 у пакетному голосуванні, відповідно до якого вона діяла як депутат Яремчанської міської ради Івано-Франківської області з метою виконання своїх представницьких повноважень, не свідчить про те, що вона діяла в умовах крайньої необхідності, оскільки встановлений законодавством порядок робити міської ради свідчить про існування інших законних правових засобів, які дозволяли прийняти відповідні рішення.
Крім того, апеляційний суд вважає, що участь депутата міської ради у голосуванні за умови реального конфлікту інтересів свідчить про нехтування законом та несе істотні репутаційні втрати для органу місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, підриває довіру до нього з боку суспільства та звичайних громадян.
З огляду на наведене, апеляційний суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 змушена була голосувати з огляду на свої представницькі обов`язки як депутата.
Участь особи, яка є суб`єктом відповідальності за корупційні та правопорушення пов`язані з корупцією, у прийнятті рішення колегіальним органом не звільняє депутата ОСОБА_1 від обов`язку діяти відповідно до норм чинного антикорупційного законодавства, зокрема не лише публічно повідомляти про реальний конфлікт інтересів, а й не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів (в тому числі не брати участі в голосуванні), що, в свою чергу, не виключає суперечності між його представницькими повноваженнями діяти в найкращих інтересах територіальної громади та приватним інтересом, обумовленим статусом ОСОБА_1 , як уповноваженої особи та однієї з засновників ТзОВ «Черемшина» з часткою власності 1,4493%.
Так, на підставі рішення Яремчанської міської ради №176/11/2021 від 24.06.2021 щодо продажу земельних ділянок, ОСОБА_1 взяла участь у голосуванні, проголосувавши «за» продаж трьох земельних ділянок на користь ТзОВ «Черемшина», уповноваженою особою та одним із засновників якого являється з часткою власності 1,4493%. Відтак, указані три земельні ділянки виділялися ТзОВ «Черемшина» на підставі вищевказаного рішення №176/11/2021 від 24.06.2021. Указане рішення щодо продажу трьох земельних ділянок однозначно стосувалось майнових інтересів ТзОВ «Черемшина», уповноваженою особою та одним із засновників якого являється ОСОБА_1 з часткою власності 1,4493%.
На переконання апеляційного суду ОСОБА_1 безумовно перебувала в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки як депутат була наділена відповідними дискреційними повноваженнями на голосування з приводу вказаного питання та при цьому мала приватний інтерес, зумовлений майновими інтересами, з огляду на її частку власності (1,4493%) у ТзОВ «Черемшина», в інтересах якого вирішувалося питання продажу трьох земельних ділянок.
Наведене, на переконання апеляційного суду, безумовно впливало на вчинення чи не вчинення ОСОБА_1 , яка усвідомлювала про наявність реального конфлікту інтересів, про що неодноразово особисто заявляла, відповідних дій під час виконання нею повноважень депутата, а відповідно створювало суперечність між такими повноваженнями та приватним інтересом.
З огляду на встановлене, що в даному випадку 24.06.2021 мало місце саме пакетне голосування за продаж ТзОВ «Черемшина» трьох земельних ділянок, що ОСОБА_1 дійсно голосувала 24.06.2021 лише один раз, однак щодо продажу ТзОВ «Черемшина» трьох земельних ділянок, апеляційний суд не вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення від 22.09.2022 №152, №153 та №154 щодо ОСОБА_1 складені протиправно, на чому наголошує апелянт.
За приписами статей 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта з приводу того, що, незважаючи на вчинення ОСОБА_1 лише однієї протиправної дії (участь в одному пакетному голосуванні), було складено три протоколи про адміністративні правопорушення щодо останньої виходячи з кількості трьох земельних ділянок, передбачених для продажу ТзОВ «Черемшина», зазначених в рішенні Яремчанської міської ради №176-11/2021.
Апеляційний суд, дослідивши указані протоколи, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, з огляду на обґрунтування суду першої інстанції, вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення від 22.09.2022 №152, №153 та №154 щодо ОСОБА_1 відповідають вимогам статей 254, 255, 256 КУпАП складені уповноваженою на те особою майором поліції Михайлюком В.П., з заповненням всіх необхідних реквізитів, з зазначенням діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та всіх необхідних відомостей для вирішення справи.
Від ознайомлення зі змістом протоколів, їх підписання, надання письмових пояснень по суті порушення у відповідній графі протоколів та отримання їх копій ОСОБА_1 відмовилася.
Апеляційний суд неодноразово наголошував, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст. 63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов`язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи».
Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Апеляційний суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі дані, які б свідчили про існування передумов для відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень.
На думку апеляційного суду, обставини, за яких було складено протоколи про адміністративне правопорушення, чітко вимагали письмових пояснень ОСОБА_1 , однак остання розпорядилась процесуальними правами на власний розсуд та відмовилася від надання письмових пояснень по суті порушення у відповідних графах протоколів.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що характер висунутого ОСОБА_1 обвинувачення не свідчив про необхідність складання декількох протоколів про адміністративне правопорушення і розмежування висунутого обвинувачення за земельними ділянками можна визнати обґрунтованим.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Зі змісту складених протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що ОСОБА_1 , будучи обраною, відповідно до рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №1-1/2020 від 10 грудня 2020 року, депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання на засіданні одинадцятої сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, прийняла участь у голосуванні та проголосувала «ЗА» прийняття рішення про продаж у власність ТзОВ «Черемшина», в якому вона являється однією із засновників та уповноваженою особою, земельні ділянки для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури(для обслуговування сувенірного ринку), в умовах реального конфлікту інтересів.
Апеляційний суд вважає, що обвинувачення висунуте ОСОБА_1 є конкретним, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.172-7 КУпАП звинувачується в тому, що вчинила певні дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Апеляційний суд вважає, що складання декількох протоколів про адміністративне правопорушення та розмежування висунутого обвинувачення за земельними ділянками не свідчить про порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки дозволяло їй зрозуміти суть висунутого обвинувачення та організувати ефективний захист своїх інтересів в суді.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Постановою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.10.2022 матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протоколи №152, №153 та № 154 від 22.09.2022) об`єднано для розгляду в одне провадження (а.с. 33).
Розглядаючи в рамках об`єднаного провадження справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, на підставі трьох протоколів про адміністративне правопорушення (протоколи №152, №153 та № 154 від 22.09.2022), суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, та накладаючи на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн., фактично, врахувавши встановлені обставини справи та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення без застосування вимог ст.36 КУпАП.
З огляду на наведе, апеляційний суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що складання декількох протоколів про адміністративне правопорушення порушувало права ОСОБА_1 та свідчить про необхідність закриття провадження.
При вирішенні питання про обґрунтованість доводів апелянта з приводу того, що терміни складання усіх трьох протоколів відносно ОСОБА_1 недотримані та грубо порушені, а також що пропущено строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, то, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції надав належну та вичерпну правову оцінку таким доводам сторони захисту.
Так, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що за приписами ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказана норма не тільки встановлює певні обмеження щодо накладення адміністративного стягнення на особу, яка визнана винною у вчиненні правопорушення, а також спрямована на забезпечення ефективних дій щодо розгляду проваджень, які стосуються вчинення правопорушень. які пов`язані з корупцією.
Судом першої інстанції встановлено, що голосування мало місце 24.06.2021 (а.с. 7-12, 13, 14).
Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що Управління стратегічних розслідувань 29.07.2022 звернулось з запитом №1531/55/108/01-2022 до Яремчанської міської ради щодо надання інформації про надходження повідомлень від депутатів Яремчанської міської ради щодо виникнення конфлікту інтересів відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» 24.06.2021 та щодо надання завірених копій рішень про вжиті заходи, а також щодо надання копії рішення Яремчанської міської ради №176-11/2021 від 24.06.2021 зі списком поіменного голосування.
Лист-відповідь Яремчанської міської ради №1689/01-40/12 від 11.08.2022 на указаний вище запит, який містив лише копії протоколу засідання сесії міської ради від 24.06.2021, рішення №176-11/2021 від 14.06.2021 та списку депутатів міської ради, було зареєстровано в Управлінні стратегічних розслідувань за вхідним №60.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження, дійшов тотожного висновку суду першої інстанції з приводу того, що перелічені вище долучені до листа-відповіді Яремчанської міської ради №1689/01-40/12 від 11.08.2022 документи містили лише відомості про наявність можливих (ймовірних) порушень з боку ОСОБА_1 , оскільки у них було зафіксовано лише факт повідомлення останньою про наявність конфлікту інтересів, що, на переконання апеляційного суду, без з`ясування фактичних обставин, що мали місце, не свідчить про наявність достатніх правових підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
За даними долученого до матеріалів провадження Рапорту заступника начальника 5-го відділу УСР в Івано-Франківській області ДСР національної поліції України встановлено, що в рамках заходів щодо збору фіксації фактів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 було проведено огляд інтернет-сайту htts://youcontrol.com.ua (а.с. 92), за результатами якого 16.09.2022 було сформовано відповідний витяг щодо ТзОВ «Черемшина», код ЄДРПОУ 32356238, та засновників Товариства (а.с. 93-95).
З урахуванням наявних в матеріалах провадження документарних даних, апеляційний суд вважає, що належних та допустимих даних, які б свідчили про порушення, допущені УСР в Івано-Франківській області ДСР національної поліції України в рамках заходів щодо збору фіксації фактів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 , в тому числі щодо недотримання встановлених строків, немає.
Апеляційний суд вважає, що днем встановлення правопорушення необхідно вважати день, коли орган або посадова особа, яка має право складати відповідний протокол про адміністративне правопорушення отримали достатні дані, які свідчать про вчинення правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 було складено 22.09.2022.
Апеляційний суд неодноразово наголошував, що недотримання визначених ч. 2 ст. 254 КУпАП строків щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, на що звертає увагу захисник, не має наслідком недійсність вказаного протоколу та не свідчить про наявність певних правових підстав для закриття провадження по справі.
Відтак, апеляційний суд, з огляду на те, що саме 16.09.2022 УСР в Івано-Франківській області ДСР національної поліції України отримало достатні дані, які документально підтверджували те, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою та одним із засновників ТзОВ «Черемшина» з часткою власності, що становить 1,4493%, з урахуванням приписів ст. 38 КУпАП та фактичної дати складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (22.09.2022), погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що строки накладення адміністративного стягнення у даній справі не закінчилися.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими та голослівними, доводи апелянта з приводу того, що в оскаржуваній постанові не встановлені та не проаналізовані складові адміністративного проступку.
Так, судом першої інстанції, як і судом апеляційної інстанції (за результатами перегляду апеляційної скарги ) встановлено, що 24.06.2021 мало місце правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене ОСОБА_1 , за яке остання притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. В діях ОСОБА_1 , яка, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи в приватних інтересах, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , з огляду на встановлені фактичні обставини справи, поза розумним сумнівом є винною у його вчиненні (голосуванні за умов наявності реального конфлікту інтересів), оскільки остання безумовно є суб`єктом інкримінованого правопорушення, пов`язаного з корупцією. Доводи апелянта про те, що матеріали адміністративної справи не містять відомостей про факти, якими підтверджується, що дохід чи набуття майнових прав, підвищення особистого добробуту чи покращення майнового стану особисто ОСОБА_1 залежить від її участі в діяльності ТзОВ «Черемшина» з часткою 1,4493%, не заслуговують на увагу суду, оскільки такі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а саме що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за ознаками вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Апеляційний суд неодноразово звертає увагу на те, що метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв`язку з чим суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.
Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, обґрунтовано визнав її винною у вчиненні правопорушення та в межах встановленого законом строку наклав відповідне стягнення.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, призначив справедливе та законне стягнення.
Судом першої інстанції було враховано характер вчиненого правопорушення, особу винної, матеріальний та сімейний стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, те, що остання вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважав за необхідне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в мінімальному розмірі, який передбачений санкцією ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 законною та обґрунтованою, підстав для її скасування та закриття провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Тиніва І.Д. залишити без задоволення.
Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
Апеляційного суду О.П. Васильєв
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110751287 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів |
Адмінправопорушення
Івано-Франківський апеляційний суд
Васильєв О. П.
Адмінправопорушення
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Ваврійчук Т. Л.
Адмінправопорушення
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Ваврійчук Т. Л.
Адмінправопорушення
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Ваврійчук Т. Л.
Адмінправопорушення
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Ваврійчук Т. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні