Постанова
від 09.05.2023 по справі 917/583/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/583/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

при секретарі Стойка В.В.

за участю:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області (вх. №744П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі №917/583/20, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Погрібна СВ..), повний текст якого складено 19.08.2022 року

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область

до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

про стягнення 202 570,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому просила стягнути з відповідача - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 202 570,00 грн. безпідставно збережених коштів за період з 14.08.2017 року по 06.04.2020 року, в обгрунтування якого посилалась на те, що відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1 в м. Кременчуці Полтавської області, що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який він міг би отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі №917/583/20 в позові відмовлено.

Кременчуцька міська рада Полтавської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив на те, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0004735122020 від 12.03.2020 року, державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 5310436100:04:001:0036 проведена 13.11.2019 року, тобто до цього часу спірна земельна ділянка не була сформованою, оскільки не мала кадастрового номера, а інформація про неї не була занесена до Державного земельного кадастру; зважаючи на предмет та підстави заявленого позову, позивачем не надано доказів існування протягом заявленого у позові періоду, зокрема з 14.08.2017 року по 13.11.2019 року включно земельної ділянки площею 11676 кв.м. із кадастровим номером 5310436100:04:001:0036, як об`єкта цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю у вказаний період.

Проте, господарський суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позовні вимоги були заявлені про стягнення заборгованості за період з 14.08.2017 року по 06.04.2020 року, що потягло за собою неправильне вирішення спору, порушення законних інтересів та прав Кременчуцької міської ради Полтавської області та, як наслідок остання не отримала кошти за період з 13.11.2019 року по 06.04.2020 року включно в розмірі 30537, 36 грн., які просить стягнути, виходячи з таких розрахунків.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11676 кв.м. на 2020 рік складає 4249013,16 грн., тобто 4 249013,16*1,0=4249013,16; за період з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року включно орендна плата за земельну ділянку становить 4249013,16*3%=127470,39 грн. (річна сума орендної плати на 2020 рік); 127470,39 *0,6=76482,23 (річна сума орендної плати за 2020 рік з урахуванням понижуючого коефіцієнту); 76482,23 *97/366=20269,88 (річна сума орендної плати на 2020 рік, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за період з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року включно).

За 2019 рік: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11676 кв.м. на 2020 рік складає 4249013,16 грн., тобто 4249013,16*1,0=4249013,16; за період з 13.11.2019 року включно орендна плата за земельну ділянку становить: 4249013,16*3%=127470,39 грн. (річна сума орендної плати за 2019 рік); 127470,39 *0,6=76482,23 грн. (річна сума орендної плати на 2019 рік з урахуванням понижуючого коефіцієнту); 76482,23*49/365=10267,48 (річна сума орендної плати на 2019 рік, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за період з 13.11.2019 року по 31.12.2019 року включно).

Одночасно апелянт просив поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст оскаржуваного рішення ним отримано лише у березні 2023 року засобами поштового зв`язку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 року клопотання Кременчуцької міської ради Полтавської області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "09" травня 2023 р. о 14:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №131; витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/583/20; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд"; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 року зупинено дію рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі № 917/583/20 до розгляду апеляційної скарги.

25.04.2023 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшов лист (вх.№4625 ел. 7597), який долучено до матеріалів справи, про неможливість надіслати справу №917/583/20.

08.05.2023 року на адресу суду від представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Гриб Ю.М. надійшла заява (вх.№ 5142 ел. 8349) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції , яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просить надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 09.05.2023 року о 14:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку "EasyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 року задоволено заяву представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Гриб Ю.М. про його участь в судовому засіданні, призначеному на "09" травня 2023 р. о 14:15 год.в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; судове засідання у справі № 917/583/20, призначене на "09" травня 2023 року об 11:15 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131, ухвалено провести за участю представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Гриб Ю.М., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; повідомлено представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Гриб Ю.М., що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник зобов`язаний зайти до системи відеоконференцзв`язку та авторизуватися в ній за 10 хвилин до початку судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції надіслати на електронну адресу суду документи, що посвідчують особу та її повноваження, скріплені електронним цифровим підписом, а в разі відсутності такого підпису - скановані копії документів і пред`явити їх оригінали під час судового засідання; запроплновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

09.05.2023 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/583/20 (вх.№5201).

У судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 09.05.2023 року о 14:15 год. не з`явились всі учасники справи, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У зв`язку з введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану, з метою дотримання розумного балансу між реалізацією права на апеляційне оскарження і принципу юридичної визначеності, копії ухвал суду апеляційної інстанції від 21.04.2023 року було надіслано на вказані учасниками справи офіційні електронні адреси: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області - gor@kremen.gov.ua, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - bank@pib.uа та отримані за електронними адресами : Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області - gor@kremen.gov.ua, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - bank@pib.uа, що підтверджується роздруківками електронного листування, які містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у cправі №911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 21.04.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.02.2014 року "Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці" ПАТ "АвтоКрАЗ" було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 11676 кв.м. по проїзду Ярославському, 1 в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки.

14.08.2017 року згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36620929 від 15.08.2017 року об`єкту нерухомого майна та на підставі свідоцтва, серія та номер: 1768, виданого 14.08.2017 року, будівля міської автозаводської поліклініки, розташована за адресою: м. Кременчук Полтавської області, проїзд Ярославський, буд. №1, що в цілому складається з будівлі міської автозаводської поліклініки літ. А, Ап, а, а1, аг загальною площею 7121,0 кв.м. зареєстровано на праві приватної власності за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (відповідач).

За заявою відповідача, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09.08.2018 року "Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці" ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 11676 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1 в м. Кременчуці.

Позивач посилається на таке.

На дату звернення до суду з позовом відповідач так і не вчинив дій щодо оформлення документів на право користування вказаною земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном.

У період з 14.08.2017 року по 06.04.2020 року відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1 в м. Кременчуці Полтавської області, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання могла б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Фактично розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю за період з 14.08.2017 року по 06.04.2020 року (включно), становить 202 570,00 грн..

Позов подано не про сплату заборгованості у розмірі несплаченої орендної плати, а про сплату коштів, які б могла отримати Кременчуцька міська рада за її користування. Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). Відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України. Розмір доходу позивача за період з 14.08.2017 року по 06.04.2020 року (включно) було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Позивачем застосовано 3% ставки орендної плати відповідно рішенню, 0,6 - понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02 лютого 2016 року "Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 травня 2012 року "Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року №94-908вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року "Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області".

08.07.2020 року представниками Кременчуцької міської ради Полтавської області проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 5310436100:04:001:0036, за результатами чого складено Акт обстеження земельної ділянки, згідно якого земельна ділянка за кадастровим номером 5310436100:04:001:0036 є сформованою, відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 11676 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1.

13.08.2020 року земельна ділянка площею 11676 кв.м., кадастровий номер 5310436100:04:001:0036, яка розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, 1 на праві власності зареєстрована за Кременчуцькою міською радою Полтавської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 237511758 від 17.12.2020 року).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача 202 570,00 грн. безпідставно збережених коштів.

04.08.2022 року господарським судом Полтавської області постановлено оскаржуване рішення з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0004735122020 від 12.03.2020 року, державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 5310436100:04:001:0036 проведена 13.11.2019 року, тобто до цього часу спірна земельна ділянка не була сформованою, оскільки не мала кадастрового номера, а інформація про неї не була занесена до Державного земельного кадастру; зважаючи на предмет та підстави заявленого позову, позивачем не надано доказів існування протягом заявленого у позові періоду, зокрема з 14.08.2017 року по 13.11.2019 року включно земельної ділянки площею 11676 кв.м. із кадастровим номером 5310436100:04:001:0036, як об`єкта цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю у вказаний період, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав, а тому відповідач не міг безпідставно зберегти кошти у вигляді орендної плати за землю, якої не існувало як об`єкта цивільних прав.

Колегія суддів зазначає на таке.

За змістом ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно ст.ст. 122, 124 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Про те, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений, зокрема з уведенням 01.01.2002 року у дію нового ЗК України зазначено, зокрема, у правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 року у справі №922/2060/20, де, окрім іншого також вказано на те, що водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 року не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

За змістом ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, з огляду на положення ч. 2 ст. 120 ЗК України, не вважається порушенням відсутність у власника будинку, будівлі або споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки , яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За матеріалами справи, 14.08.2017 року згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36620929 від 15.08.2017 року об`єкту нерухомого майна та на підставі свідоцтва, серія та номер: 1768, виданого 14.08.2017 року, будівля міської автозаводської поліклініки, розташована за адресою: м. Кременчук Полтавської області, проїзд Ярославський, буд. №1, що в цілому складається з будівлі міської автозаводської поліклініки літ. А, Ап, а, а1, аг загальною площею 7121,0 кв.м. зареєстрована на праві приватної власності за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Отже, відповідач у спірний період був власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

За змістом ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Таким чином, положення глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі № 922/2413/19, де, зокрема, вказано на те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 ст. 1212 ЦК України.

А отже, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

У відповідності до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача, є орендна плата.

Таким чином, відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив свої доходи.

Так, місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано доказів існування протягом заявленого у позові періоду, зокрема з 14.08.2017 року по 13.11.2019 року включно земельної ділянки площею 11676 кв.м. з кадастровим номером 5310436100:04:001:0036, як об`єкта цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю у вказаний період, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Разом з тим, поза увагою господарського суду першої інстанції залишився той факт, що позовні вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області були заявлені про стягнення заборгованості за період з 14.08.2017 року по 06.04.2020 року, а тому залишилось не вирішеним питання щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 13.11.2019 року по 06.04.2020 року включно, тобто, за період існування земельної ділянки площею 11676 кв.м. з кадастровим номером 5310436100:04:001:0036, як об`єкта цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Так, за матеріалами справи, 13.11.2019 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.10.2019 року, що була розроблена на замовлення відповідача, була сформована земельна ділянка площею 11676 кв.м., яка розташована у м. Кременчук, проїзд Ярославський, 1, дана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер 5310436100:04:001:0036, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0004735122020 від 12.03.2020 року.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2020 року за №302/0/212-20 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11676 кв.м. на 2020 рік складає 4 249 013,16 грн.

За розрахунками, наданими позивачем, які відповідачем не оспорюються, сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів становить: за період з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року - 20269,88 грн.; за період з 13.11.2019 року по 31.12.2019 року включно - 10267,48 грн., виходячи з наступного.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11676 кв.м. на 2020 рік складає 4249013,16 грн., тобто 4 249013,16*1,0=4249013,16; за період з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року включно орендна плата за земельну ділянку становить 4249013,16*3%=127470,39 грн. (річна сума орендної плати на 2020 рік); 127470,39 *0,6=76482,23 (річна сума орендної плати за 2020 рік з урахуванням понижуючого коефіцієнту); 76482,23 *97/366=20269,88 (річна сума орендної плати на 2020 рік, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за період з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року включно).

За 2019 рік: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11676 кв.м. на 2020 рік складає 4249013,16 грн., тобто 4249013,16*1,0=4249013,16; за період з 13.11.2019 року включно орендна плата за земельну ділянку становить: 4249013,16*3%=127470,39 грн. (річна сума орендної плати за 2019 рік); 127470,39 *0,6=76482,23 грн. (річна сума орендної плати на 2019 рік з урахуванням понижуючого коефіцієнту); 76482,23*49/365=10267,48 (річна сума орендної плати на 2019 рік, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за період з 13.11.2019 року по 31.12.2019 року включно).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 30537,36 грн., безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів (20269,88 грн. орендної плати за період з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року та 10267,48 грн. орендної плати за період з 13.11.2019 року по 31.12.2019 року включно).

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2022 року у справі слід скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів за період з 13.11.2019 року по 06.04.2020 року включно, ухваливши в цій частині нове рішення, яким слід стягнути з відповідача на користь позивача 30537,36 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів за період з 13.11.2019 року по 06.04.2020 року включно; в решті залишити оскаржуване рішення без змін, поклавши судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 269, ст. 270, ч.2 ст. 275, ст. ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі №917/583/20 скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів за період з 13.11.2019 року по 06.04.2020 року включно.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00039002) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300) 30537,36 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів за період з 13.11.2019 року по 06.04.2020 року включно.

В решті рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2022 року у справі №917/583/20 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00039002) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300) 458,06 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4026,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.05.2023 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.05.2023
Оприлюднено12.05.2023
Номер документу110752823
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про відшкодування шкоди, збитків

Судовий реєстр по справі —917/583/20

Ухвала від 16.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 08.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Постанова від 09.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Постанова від 09.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 21.04.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 21.04.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Рішення від 03.08.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

Рішення від 03.08.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

Ухвала від 02.08.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні