Рішення

від 03.05.2023 по справі 302/655/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/655/23

№ 2/302/159/23

Номер рядка звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

03.05.2023 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді КривкаВ. П

з участю : секретар с/з Гажук Н.В.,

позивач - представник - адвокат Керита М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт. Міжгір`ї справу за позовом ОСОБА_1 до "Закарпатського-галицького шляхо-будівельного управління", Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна - гаражі за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В СТ АН ОВ ИВ:

29.03.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Керита М.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтувала так.

ВАТ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" було власником наступних об`єктів нерухомога майна: А - квартира, Б - квартира, В- гараж, Г - гараж, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 10.02.2010 року, зареєстрованого КП "Міжгірське БТІ" Міжгірської районної ради від 11.02.2010 року за № 29666377", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

30.11.2011 Міжгірською державною нотаріальною конторою було посвідчено договір купівлі-продажу житлової квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ВАТ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" та ОСОБА_3 , що підтверджено договором купівлі-продажу від 30.11.2011 року за реєстровим № 1726, зареєстрованим у КП "Міжгірське БТІ" за № 1880 в книзі 14, 17.12.2011 року.

16.12.2014 року ОСОБА_3 вчинив договір дарування квартири на користь свого сина ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального окргу Корбутяк І.В., реєстровий № 2292.

Підставою для звернення до суду з даним позовом стало для позивача те, що згідно вищевказаних правочинів, їх предметом була виключно житлова квартира АДРЕСА_3 . А гаражі АДРЕСА_4 та № НОМЕР_2 , з технічних причин, не ввійшли до предметів договорів відчуження нерухомого майна.

Позивач користується вищевказаними гаражами давно, з часу проживання його сім`ї в даній житловій квартирі, ще до офіційного укладення вищезазначених договорів. Власник житлової квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться по сусідству з його квартирою, гр. ОСОБА_4 не володіє та не користується гаражами, що є предметом позову.

Сторона позивача покликається на ст. 41 Конституції України, ст.ст.11, 16, 328, 335, 344, 376, 392 ЦК України, та просить визнати за позивачем, ОСОБА_1 право власності на об`єкти нерухомого майна: гараж № НОМЕР_3 - загальною площею 18,8 кв.м, гараж № НОМЕР_2 - площею 18,4 кв.м., що знаходиться у двоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Керита М.В. в підготовчому судовому засіданні заявлений позов підтримала, просить такий задовольнити.

Представник відповідача Міжгірської селищної ради Закарпатської області - селищний голова В.М.Щур , подав суду заяву про слухання справи у відсутності представника Міжгірської селищної ради, в заяві висловив позицію, що не заперечує проти задоволення позову заявленого ОСОБА_1 , додаткових доказів та клопотань не має.

Представник відповідача ТДВ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" - директор Лехман Г.В. подала суду заяву про визнання позову, в якій вказала, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ТДВ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" визнає в повному обсязі. Справу просять розглянути без участі їх представника.

Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_5 подала суду заяву, в якій вказала, що не заперечує проти задоволення позову та визнання за позивачем, ОСОБА_1 права власності на гаражі № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , що знаходяться у двоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Справу просить розглянути за її відсутності.

Оцінивши позиції сторін та подані в справу докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідачі в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області та ТДВ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" обставини зазначені в позові не заперечили - визнали заявлений позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено наступні обставини, які жодною стороною не оспорюються, та визнані учасниками судового процесу.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 10.02.2010 року, зареєстрованого КП "Міжгірське БТІ" Міжгірської районної ради від 11.02.2010 року за № 29666377 ВАТ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління", набуло, на підставі рішення виконкому Міжгірської селищної ради № 2 від 29.01.2010 року, право власності в цілій частці на двоквартирний житловий будинок з гаражами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, ОСОБА_1 набув право власності на житлову квартиру під номером АДРЕСА_5 , на підставі договору дарування укладеного між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І.В. 16.12.2014 року. З цього договору (п.3) вбачається, що квартира належала дарувальнику, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Міжгірською державною нотаріальною конторою 30.11.2011 року за реєстровим № 1/26 , що зареєстровано у КП "Міжгірське БТІ" за номером 1880 в книзі 14, 17.12.2011 року.

Згідно Договору про визначення часток у праві спільної власності подружжя з одночасним даруванням такої частки, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , власником житлової квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_2 .

Отже, на об`єкти нерухомого майна - гаражі, що є предметом позову, відсутні правовстановлюючі документи на ім`я позивача, або третьої особи ОСОБА_5 .

Третя особа без самостійних вимог, ОСОБА_5 підтвердила суду, що вона не володіє та не користується гаражами № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , що знаходяться у двоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто є власником тільки житлової квартири під АДРЕСА_6 .

На даний час позивач не може зареєструвати право власності на вказані гаражі у позасудовому порядку, оскільки вони повинні бути зазначені як складові частини до основних об`єктів - житлових квартир.

Начальник відділу містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради, згідно наказу № 8 від 20.06.2022, та наказу № 9 від 20.06.2022, відмовив позивачу у зміні адреси об`єкту нерухомого майна - гаражу, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв`язку із поданням неповного пакету документів, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно технічних паспортів на гараж (машино-місце) № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 виготовлених ФОП - ОСОБА_7 30.04.2022, загальна площа гаражу № НОМЕР_3 складає 18,8 квадратних метрів; загальна площа гаражу № НОМЕР_2 складає 18,4 квадратних метрів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач, ОСОБА_1 не може оформити право власності на об`єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення) - гаражі, через відсутність правовстановлюючого документа на зазначене майно, незважаючи, що це майно є невід`ємною частиною житлової квартири, власником якої є позивач. Відсутність правовстановлюючого документа на гаражі є обмеженням права власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням наведених норм закону та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачами слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, оскільки визнання позову відповідачами не суперечить вимогам діючого законодавства та не порушує права та інтереси інших осіб.

З позивача слід достягнути судовий збір за подання позову до суду в розмірі 1073, 60 грн, оскільки предметом позову є два об`єкти нерухомого майна вартістю 42213,00 грн та 41102,00 грн. Позивачем сплачено судовий збір від загальної вартості об`єктів нерухомого майна за мінімальною ставкою судового збору, передбаченої пп. 1) п.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", тоді як слід було сплатити судовий збір окремо за кожний об`єкт нерухомого майна, що є предметом позову, та відповідно до вимог ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 200 ч.4, 206 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХ ВА ЛИ В:

Визнання позову прийняти.

Позов задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_7 , право власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться як окремі вбудовані приміщення в двохквартирному житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1 , а саме :

- гараж № НОМЕР_3 площею 18,8 кв.м.,

- гараж № НОМЕР_2 площею 18,4 кв.м.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 1073 грн 60 коп. у користь держави.

Копію рішення надіслати для відома відповідачці, третій особі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 09.05.2023.

Суддя: В. П. Кривка