Ухвала
від 24.03.2023 по справі 760/6316/23
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6316/23 2/760/6686/23

УХВАЛА

про відкриття провадження

(спрощене позовне провадження)

24 березня 2023 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Плазматрон» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України», про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою строків її виплати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Плазматрон» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою строків її виплати.

Справа підсудна Солом`янському районному суду міста Києва на підставі частини першої статті 28 ЦПК України.

Разом з позовною заявою позивач подала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонером за віком та єдиним джерелом її доходу є пенсія у розмірі 2 300 грн, тобто перебуває у скрутному майновому становищі, тому просить звільнити її від сплати судового збору.

З наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2022 року, вбачається, що у позивача за попередній календарний рік наявні доходи в розмірі 12 700 грн, а також нею були отримані соціальні виплати. З викладеного, судом встановлено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (12 700 грнх5/100=635 грн, що становить 5% річного доходу позивача, в той час як сума судового збору, яка підлягає сплаті за позовними вимогами - 1 073,60 грн).

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладені норми, підставою для звільнення особи від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

Зважаючи на подані позивачем докази її майнового стану, а також враховуючи, що забезпечення права на доступ до суду є однією із основних засад цивільного судочинства, беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає за необхідне звільнити її від сплати судового збору.

Подана позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження судом не встановлено.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 19, пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, справ, що виникають з трудових відносин. При цьому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, проте за клопотанням однієї із сторін, а так само з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею185 цього Кодексу.

Враховуючи предмет і підстави позову, характер спірних відносин, суд вважає необхідним на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 19, 136, 175?177, 184, 187, 258, 259, 260, 261, 274, 277, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Плазматрон» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України», про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою строків її виплати.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в цивільній справі № 760/6316/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Плазматрон» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України», про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою строків її виплати.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копії цієї ухвали суду направити сторонам по справі, а відповідачеві - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Встановити відповідачеві 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.

Роз`яснити, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів також надсилаються позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач має право подати відповідь на відзив, в якій викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення, протягом 10-ти днів з дня отримання відзиву на позов, у порядку, передбаченому статтею 179 ЦПК України.

Відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив, в яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, протягом 7 днів з дня отримання відповіді на відзив, в порядку, передбаченому статтею 180 ЦПК України.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Наголосити, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім встановлених законом випадків; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша, третя, четверта статті 12 ЦПК України); учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини другої статті 43 ЦПК України); права та обов`язки сторін визначені в статтях 43, 49 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/

Суддя Л. М. Ішуніна

СудСолом'янський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення24.03.2023
Оприлюднено12.05.2023
Номер документу110759587
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —760/6316/23

Рішення від 12.07.2023

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Ішуніна Л. М.

Ухвала від 24.03.2023

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Ішуніна Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні