Рішення

від 21.04.2023 по справі 761/1086/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1086/23

Провадження № 2/761/5304/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення коштів за невикористані квитки та компенсаційних виплат за скасований авіарейс, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2023 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 8 493,00 грн. в рахунок відшкодування вартості придбаних авіаквитків та 52 672,00 грн. в рахунок відшкодування компенсаційної виплати за скасований авіарейс.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 31.12.2022 року вона придбала авіаквитки на своє ім`я та на ім`я ОСОБА_2 на авіарейс 25.03.2022 року РS511 «Київ, Бориспіль - Тбілісі, Грузія» та у зворотному напрямку на рейс РS512 з датою вильоту 31.03.2022 року в загальному розмірі 8 493,32 грн. Таким чином між сторонами був укладений договір міжнародного повітряного перевезення.

21.02.2022 року на електронну адресу позивача надійшло повідомлення про скасування рейсу РS512 (у зворотному напрямку) у зв`язку з впливом пандемії СОVІD-19 та запропоновано варіанти компенсації, зокрема і про повернення грошових коштів.

23.02.2022 року позивач звернулася до відповідача із листом про повернення грошових коштів.

23 та 26 лютого 2022 року відповідач надав відповідь, однак грошові кошти не повернув.

В подальшому від імені позивача адвокат звертався до відповідача із претензією про повернення грошових коштів, однак відповідач грошові кошти не повернув, пославшись на введення воєнного стану та закриття повітряного простору України, починаючи з 24.02.2022 року, тобто виникнення обставин непереборної сили.

Так як відповідач в одноособовому порядку, без наявних на те належних підстав, прийняв необгрунтоване рішення про скасування авіарейсу, чим порушив умови договору перевезення, тому на підставі п.п.19.1.1, 19.1.2 та 19.13 Правил МАУ має повернути грошові кошти, сплачені за придбані квитки.

З посиланням на положення ч.5 ст.104 ПК України та п.16.2.5 Правил МАУ, оскільки між містом Тбілісі та містом Київ відстань становить 1837 км., позивач просить стягнути з відповідача компенсацію в розмірі 400 євро за кожен квиток в обох напрямках, тобто 1600 Євро, що становить 52 672,00 грн.

Ухвалою суду від 17.01.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити слухання справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

17.03.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відстрочити відповідачу строк виконання зобов`язань щодо виплати компенсації позивачу за невикористаний авіаквиток у сумі 4062,00 грн. до закінчення дії форс-мажорних обставин (припинення агресії російської федерації проти України), скасування воєнного стану в Україні та відкриття повітряного простору України), в іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Як зазначає представник, так як позивача було проінформовано про скасування свого рейсу більше ніж за два тижні до запланованого часу його відправлення, за таких обставин позивач не має права на компенсацію, передбачену п.17.2.5 Правил МАУ.

Також представник зазначає, що введення воєнного стану на території України є форс мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору у випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Введення воєнного стану, оголошення простою та вимушеного призупинення дії трудових договорів з працівниками авіакомпанії, все це призвело до неможливості виконувати свої зобов`язання за укладеними договорами. Станом на даний час операційна діяльність авіакомпанії не відновлена, жоден із літаків МАУ не здійснює авіарейси ні в межах України, ні за кордоном. Грошових коштів, які на даний час надходять, не достатньо для виконання власних зобов`язань відповідача, тому здійснити виплату позивачу грошових коштів за невикористаний квиток в сумі 4 062,00 грн. відповідач не має фінансової можливості. Внаслідок виникнення форс-мажорних обставин може бути відстрочено відповідачу виконання зобов`язань щодо відшкодування заборгованості перед позивачем до закінчення дії форс-мажорних обставин.

В той же час відповідач зазначає, що так як з позовом до суду звернулась лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не звертався до суду з позовом про відшкодування грошових коштів за невикористаний авіаквиток, тому в цій частині вимоги позову задоволенню не підлягають.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У статті 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до статті 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Повітряним Кодексом України (далі - ПК України) та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної авіаційної служби України 26 листопада 2018 року № 1239, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2019 року за № 141/33112 (далі - Правила).

Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил, пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2021 року позивач придбала квитки на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рейс РS511 25.03.2022 року о 20 год. 30 хв. за рейсом Київ, Аеропорт «Бориспіль» (КВР) - Тбілісі, Міжнародний аеропорт «Тбілісі» (ТВS) та у зворотному напрямку 31.03.2022 року о 05.55 год. на рейс РS512 Тбілісі, Міжнародний аеропорт «Тбілісі» (ТВS) - Київ, Аеропорт «Бориспіль» (КВР), єдиний номер квитків 5662415784889 та 5662415784888.

За вказані квитки 31.12.2021 року позивач сплатила 8 493,32 грн. кредитною картою, вартість кожного квитка становить 4062,00 грн.

Отже, між сторонами був укладений договір перевезення.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 21.02.2022 року позивача було повідомлено, що рейс РS 512 31.03.2022 року було скасовано через обмежувальні карантинні заходи та позивач не мав можливості використати авіаквитки.

Вказані обставини сторони не заперечували.

Одночасно зазначеним листом відповідач запропонував позивачу: безкоштовно змінити дату подорожі за тим самим маршрутом на рейси МАУ; отримати промокод онлайн; відправити претензію щодо повернення коштів за невикористаний квиток.

23.02.2022 року позивач звернулась із претензією до відповідача із претензією про повернення грошових коштів за невикористані квитки.

Судом встановлено, що позивачем квитки не використані та грошові кошти їй не повернуті.

Відповідно до частини першої статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Надання сторонам вказаного права пов`язано з особливостями послуги і може відбутися у трьох випадках: коли підстави для розірвання договору передбачені ЦК України, передбачені законом, за домовленістю сторін.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

У розділі XІХ Правил МАУ визначений порядок повернення коштів.

Згідно пункту 19.1.1 цього розділу, повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється виключно за письмовим зверненням осіб, зазначених у пункті 19.1.6 цих Правил, за місцем придбання квитка - в касі агентства з продажу перевезень, в касі з продажу перевезень Авіакомпанії або в касі представництва Авіакомпанії або в головному офісі Авіакомпанії (офісі з продажу перевезень Авіакомпанії) та у тій валюті, у якій квиток було оплачено, з урахуванням положень пункту 19.1.2 цих Правил.

Пункт 19.1.3 Правил передбачає, що у разі, якщо оплата за квиток була здійснена електронними засобами переказу коштів (платіжною карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

У відповідності до п.19.1.6 Правил, повернення коштів здійснюється:

особі, що зазначена у квитку - у випадку сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;

на рахунок підприємства, установи тощо - у випадку сплати за безготівковим розрахунком;

на рахунок власника платіжної картки, якою оплачено перевезення (у разі припинення діяльності банку перерахування коштів може бути здійснено на рахунок в іншому банку).

Отже, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу грошові кошти на платіжну картку, з якої позивачем були оплачені квитки, або повідомити позивача про причину неповернення грошових коштів.

В той же час суд не може взяти до уваги пояснення відповідача, що позивачу підлягають поверненню грошові кошти лише за квиток на ім`я позивача, оскільки квитки сплачені з банківської картки позивача та вони не використані, враховуючи Правила МАУ щодо повернення грошових коштів на картку з якої було сплачено, суд вважає, що з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті грошові кошти в сумі 8 124,00 грн. (вартість двох квитків). В той же час позивач не надала доказів що грошові кошти в сумі 369,32 грн. (8493,32 - 8 124,00) надійшли на рахунок відповідача.

З посиланням на положення ч.5 ст.104 ПК України та п.16.2.5 Правил МАУ позивач просила стягнути компенсацію за відмову у перевезенні.

Щодо заявлених вимог суд зазначає наступне.

Стаття 104 ПК України визначає порядок виплати компенсації пасажирам у разі відмови у перевезенні.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачу не було відмовлено у перевезенні, а було скасовано рейс про що позивача було повідомлено завчасно.

Стаття 105 ПК України передбачає порядок виплати компенсації у разі скасування рейсу.

Частина 1 статті 105 ПК України визначає, що у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п`ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу:

щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення;

у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;

менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було проінформовано більше ніж за два тижні до запланованого часу відправлення, а тому суд вважає, що позивач не має права на отримання компенсації за скасування рейсу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи що відповідач безпідставно не повернув грошові кошти позивачу за невикористані квитки, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4,77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (ЄДРПОУ 14348681, адреса: м.Київ, вул.Лисенка, буд.4)про стягнення коштів за невикористані квитки та компенсаційних виплат за скасований авіарейс- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерно го товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на користь ОСОБА_1 8 124 (вісім тисяч сто двадцять чотири) гривни 00 копійок вартості невикористаних квитків.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення компенсаційних виплат за скасований авіарейс - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула