Постанова

від 25.04.2023 по справі 526/2751/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/2751/21 Номер провадження 22-ц/814/2956/23Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі Гречці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КРАЙ»

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року (повний текст рішення складено 30 січня 2023 року)

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КРАЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Ямпольська Світлана Миколаївна про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АГРО-КРАЙ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Ямпольська С.М. про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ТОВ «АГРО-КРАЙ» є орендарем земельної ділянки площею 2,96 га, кадастровий номер: 5320488500:00:002:0092, розташованої в Ціпківській сільській раді Миргородського району Полтавської області, яка належала на праві власності ОСОБА_1 .Від приватного нотаріуса Ямпольської С.М. позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 має намір продати зазначену земельну діяльну. ТОВ «АГРО-КРАЙ», є орендарем даної земельної ділянки і має переважне право на укладення договору купівлі - продажу. Проте приватний нотаріус не повідомила його про дату укладення договору, тому товариство не змогло використати переважне право, щоб придбати дану земельну ділянку. Зазначає, що своє переважне право на придбання земельної ділянки не зареєструвало через завищену ціну на земельну ділянку.

Просило суд визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року позовну заяву ТОВ «АГРО-КРАЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Ямпольська С.М. про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права - залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись з даним рішенням його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «АГРО-КРАЙ». Просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постановити нове, яким його вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необґрунтованість рішення суду, та порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що нотаріусом було порушено процедуру купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки його як суб`єкта, що має переважне право не було повідомлено про дату і час укладення договору купівлі-продажу. При цьому вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що позивач не вчинив дії щодо повідомлення про передачу переважного права, так як даний обов`язок виникає у позивача після повідомлення його про дату і час укладення договору.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 травня 2003 року № 354 та Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 940266 ОСОБА_1 стала власником земельної ділянки площею 2,96 га, кадастровий номер: 5320488500:00:002:0092, яка розташована в Ціпківській сільській раді Миргородського району Полтавської області (Т.1 а.с. 17)

07 грудня 2015 року між ПАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2, 96 га, яка розташована на території Ціпківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Даний договір укладено на сім років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (Т.1 а.с. 12-13)

30 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 , ПАТ «Райз-Максимко» та новим орендарем ТОВ «АГРО-КРАЙ» укладено додаткову угоду №б/н до Договору оренди землі від 07 грудня 2015 року, якою передано права та обов`язки орендаря, передбачені договором оренди, новому орендарю ТОВ «АГРО-КРАЙ» та змінено умови орендної плати. (Т.1 а.с. 15)

14 листопада 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади Полтавської області зареєстроване право оренди зазначеної земельної ділянки, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 967440153204, номер запису про інше речове право: 15318059, дата державної реєстрації: 06 липня 2016 року (Т.1 а.с. 16).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 103743678 від 14 листопада 2017 року, зазначені зміни зареєстровано.

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ямпольської С.М. із наміром продати земельну ділянку площею 2,9635 га.

Листом за № 580/01-16 від 20 липня 2021 року на поштову адресу ТОВ «АГРО-КРАЙ» надійшло повідомлення приватного нотаріуса Ямпольської С.М. щодо продажу земельної ділянки загальною площею 2,9635 га, кадастровий номер 5320488500:00:002:0092 з проектом договору купівлі-продажу земельної ділянки. (Т.1 а.с. 18)

Згідно пункту 3 проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, продаж земельної ділянки вчиняється за 403231 гривень 60 копійок, які продавець отримує повністю від покупця до підписання цього договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 266679651 від 20 липня 2021 року, приватний нотаріус Ямпольська Світлана Миколаївна, на підставі заяви з реєстраційним номером 46849308 від 20 липня 2021 року зареєструвала намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки площею 2,9635 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 967440153204, кадастровий номер 5320488500:00:002:0092, яка розташована на території Полтавської області, Гадяцького району, с/рада Ціпківська. Номер запису про обтяження: 43063587, дата державної реєстрації: 20 липня 2021 року.

12 серпня 2021 року приватний нотаріус отримала від ТОВ «АГРО-КРАЙ» повідомлення від 12 серпня 2021 року про намір скористатися переважним правом купівлі вказаної земельної ділянки. (Т.1 а.с. 22)

04 серпня 2021 року між ТОВ «АГРО-КРАЙ» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про співробітництво №04/08-21Б.

30 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9635 га, кадастровий номер: 5320488500:00:002:0092, розташованої на території Полтавської області, Гадяцького району, Ціпківської сільської ради. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольською С.М. за реєстровим № 1261 та за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку №5320488500:00:002:0092 (Т.1 а.с. 130-131).

Відповідно до платіжного доручення АТ «Банк Січ» №7 від 30 вересня 2021 року ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 403231 грн. 60 коп., призначення платежу: за земельну ділянку кадастровий № 5320488500:00:002:0092 згідно договору від 30 вересня 2021 року (Т.1 а.с. 141).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно статті 627 ЦК України та до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до пунктів 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Судом встановлено, що договір купівлі - продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ямпольською С.М. 30 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідав вимогам чинного законодавства, його зміст не суперечив положенням ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, сторони правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено цим договором.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем ТОВ «АГРО-КРАЙ» не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що вищевказаний договір купівлі-продажу був укладений з порушенням вимог ч. 1 статті 215 ЦК України, а тому дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання його недійсним.

Доводи апелянта щодо порушення його переважного права на придбання спірної земельної ділянки є також необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно частин 1-2 статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 130-1 ЗК України переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти: а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва; б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права.

У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах «а» і «б» цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Матеріалами справи встановлено, що засновником ТОВ «АГРО-КРАЙ» є іноземна юридична особа - ТОВ ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC), Країна резидентства: Сполучені Штати Америки, Місцезнаходження: Сполучені Штати Америки, 610, В. Бродвей, Офіс 201, Джексон, Вайомінг, Сполучені Штати Америки, 83001, Розмір частки засновника (учасника): 10000,00, а кінцевим бенефіціарним власником є громадянин США ОСОБА_3 .

За таких обставин, ТОВ «АГРО-КРАЙ» не могло скористатися переважним правом на придбання земельної ділянки, та не могло набувати у власність вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Згідно частини 1 статті 130-1 ЗК України у разі якщо відповідно до закону суб?єкт переважного права першої черги або суб?єкт переважного права другої черги, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному законодавством, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У відповідності до частини 5 статті 130-1 ЗК України передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки. Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов`язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 130-1 ЗК України у разі якщо протягом місяця з дня спливу двох місяців з моменту реєстрації намірів, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура продажу земельної ділянки, визначена статтею 130-1 ЗК України, здійснюється повторно. Тобто, продавець за два місяці до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення повинен повідомити суб`єкта переважного права, а суб`єкт переважного права протягом цього часу, якщо має намір скористатися своїм переважним правом, але не може набувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення у власність, повинен передати це право особі, яка може набути таку земельну ділянку у власність та протягом місяця з моменту спливу вищевказаних двох місяців, укласти договір купівлі-продажу.

Однак, з наданих матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АГРО-КРАЙ» своєчасно не вчинив жодних дій щодо передачі переважного права ОСОБА_4 та не повідомив про це власника земельної ділянки, хоча згідно норм ЗК України це є його обов`язком. Будь - яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали позивачу зареєструвати в установленому порядку передачу свого переважного права протягом двох місяців суду не надано.

Крім цього, згідно з частинами 4, 5 та 7 статті 130-1 ЗК України у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Отже, у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця в порядку, визначеному частиною 4 статті 130-1 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень пункту 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року № 6, з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа №1-10/2004).

Згідно з пунктом 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позову про переведення на підставі статті 362 ЦК України прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним з порушенням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, суду слід виходити з дійсної вартості частки на час розгляду справи. Невнесення одночасно з пред`явленням позову на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, є підставою для відмови в позові.

Отже, чинним законодавством врегульовано процедуру способу захисту порушеного переважного права купівлі земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, якою передбачено пред`явлення позову про переведення прав та обов`язків покупця земельної ділянки на суб`єкта переважного права, який, зокрема, може виступати стороною договору як покупець за наявності відповідної правосуб`єктності та внесення відповідних депозитних коштів на рахунок суду.

Проте, з наданих матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався визначеною законом процедурою і звернувся з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, таким чином обравши неналежний спосіб захисту своїх прав.

При розгляді вказаного позову судом першої інстанції правильно акцентовано увагу на тому, що засновником ТОВ «АГРО-КРАЙ» є іноземна юридична особа - ТОВ ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС, що знаходиться в США, а кінцевим бенефіціарним власником є громадянин США ОСОБА_3 .

В свою чергу, пункт 15 Перехідних положень ЗК України вказує на те, що до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до положень статті 130 ЗК України набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: 1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю).

Тобто, ТОВ «АГРО-КРАЙ» є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевим бенефіціарним власником є громадянин іноземної держави ОСОБА_3 , тому в силу закону позивач не може бути покупцем спірної земельної ділянки. За таких обставин суд першої інстанції правильно зазначив, що ТОВ «АГРО-КРАЙ» є неналежним покупцем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в разі своєчасного укладення договору про співпрацю з ОСОБА_4 та своєчасної реєстрації передачі переважного права з відповідним позовом до суду мала б звертатися ОСОБА_4 . Проте, остання з невідомих причин не скористалася правом щодо захисту своїх інтересів, що свідчить про формальність самого договору, не залучена до участі у справі, коло учасників процесу визначено позивачем, тому суд приходить до правильного висновку про безпідставність заявленого позову щодо визнання договору недійсним.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав і для скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КРАЙ» - залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова