Рішення

від 09.05.2023 по справі 320/2502/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2023 року № 320/2502/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доМаловільшанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Маловільшанської сільської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2021 восьмої сесії Маловільшанської сільської ради VIII скликання Білоцерківського району Київської області в частині питання під №98;

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Маловільшанську сільську раду Білоцерківського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі орієнтованою площею 2,0 (два) га.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність не прийняття відповідачем рішення за результатами розгляду її клопотання від 01.06.2021 №1-К щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3220485300:05:001:0045 із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 (два) га, яка розташована в Білоцерківському районі Київської області (Поправська сільська рада) за межами населеного пункту с. Поправка.

Позивач вважає, що прийнявши рішення від 22.07.2021 в частині питання під №98, Маловільшанською сільською радою порушено її право на реалізацію визначеного законом права на набуття у власність земельної ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної/комунальної власності, а оскаржуване рішення по суті є невмотивованою та безпідставною відмовою у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, яка створює позивачу перешкоди у реалізації гарантованого законодавством їй права на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі №320/2502/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, відзиву на адміністративний позов та/або інших заяв (клопотань) по суті справи до суду не надав.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України та наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 .

Позивач 01.06.2021 звернулася до Маловільшанської сільської ради з клопотанням (заявою) від 91.06.2021 №1-К (зареєстроване за вх. №465) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3220485300:05:001:0045 із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 (два) га, яка розташована в Білоцерківському районі Київської області (Поправська сільська рада) за межами населеного пункту с. Поправка.

До клопотання позивачем було додано такі документи: копія паспорта громадянина України; копія ідентифікаційного коду; відомості від 26.05.2021 (інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку) про земельну ділянку з кадастровим номером 3220485300:05:001:0045; інформація станом на 26.05.2021 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим № 3220485300:05:001:0045; викопіювання (в оригіналі) із кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (Київська область Білоцерківського району; Поправська сільська рада) площею 2,0 га за підписом імженера-землевлорядника ОСОБА_2 .

На засіданні восьмої сесії Маловільшанської сільської ради 22.07.2021 було розглянуто клопотання позивача, однак, за результатами голосування депутатами рішення не прийнято, про що зазначено у витязі з протоколу восьмої сесії 22.07.2021.

Уважаючи вказане рішення відповідача від 22.07.2021 восьмої сесії Маловільшанської сільської ради VІІІ скликання Білоцерківського району Київської області (в частині питання №98) протиправним, позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Предметом спору у цій справі, насамперед, є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо ненадання дозволу на розробку проtкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на таких принципах: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю; пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно із частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України громадяни, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.

При цьому відповідачем цю заяву не розглянуто, оскільки для прийняття рішення не вистачило голосів.

Відповідно до положень частини сьомої статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже ЗК України визначено чіткий алгоритм дій розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови. При цьому, ЗК України зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

Крім того, законодавцем установлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

Судом установлено, що неприйняття відповідачем рішення за результатами розгляду заяви позивача обумовлене тим, що депутатами сільської ради не було проголосовано за зазначене питання.

Отже рішення за результатами розгляду заяви позивача відповідачем не прийнято.

Із урахуванням викладеного не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування, як стверджував позивач, рішення від 22.07.2021 восьмої сесії Маловільшанської сільської ради VІІІ скликання Білоцерківського району Київської області (в частині питання №98), оскільки витяг із протоколу восьмої сесії від 22.07.2021, яким констатовано, що за результатами голосування рішення не прийнято, не є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача в розумінні статті 118 ЗК України.

Відтак, оскільки відповідачем не було прийнято жодного з рішень, передбачених статтею 118 ЗК України за результатами розгляду заяви позивача від 01.06.2021 №1-К, то це вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі орієнтованою площею 2,0 га, згідно поданого нею клопотання від 01.06.2021 №1-К або мотивованої відмови в його наданні.

Крім того, у постанові від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

З урахуванням викладеного, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема, у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 509/4722/16-а.

Судом установлено, що у відповідності до вимог статті 118 ЗК України відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем заяви не було прийнято ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані рішення про відмову у його наданні.

Суд констатує, що відповідачем у межах встановленого ЗК України місячного строку не було розглянуто клопотання позивача від 01.06.2021 №1-К, позаяк витяг із протоколу восьмої сесії від 22.07.2021, яким констатовано, що за результатами голосування рішення не прийнято, не є рішенням відповідача в розумінні статті 118 ЗК України та статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином знайшла своє підтвердження бездіяльність відповідача щодо неприйняття в місячний строк рішення за результатами розгляду клопотання позивача, та в ході розгляду справи не була спростована відповідачем.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі орієнтовною площею 2,0 (два) га, суд зазначає, що ця вимога є передчасною, оскільки як установлено судом за результатами розгляду клопотання (заяви від 01.06.2021) позивача відповідачем не прийнято рішення з підстав не набрання потрібної кількості голосів, оскільки витяг із протоколу восьмої сесії від 22.07.2021 свідчить про те, що під час голосування проголосували «за» - 0, «проти» - 0, «утримались» - 20.

Оскільки відповідачем у місячний строк не було прийнято відповідного рішення в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України за результатами розгляду клопотання, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.06.2021 №1-К про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі орієнтованою площею 2,0 га відповідно до графічного матеріалу долученого до клопотання, прийнявши вмотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Окремо суд звертає увагу, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Також Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

У подальшому Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 16.11.2022 від № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин з 21.11.2022 строком на 90 діб.

Отже на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

У свою чергу, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

У тексті позовної заяви позивачем наведено розрахунок витрат на професійну правову (правничу) допомогу, однак прохальна частина позовної заяви не містить вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, матеріали справи відповідного клопотання також не містять.

Відтак, суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу у цій справі.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходив із такого.

У силу вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1984, 80 грн. згідно з квитанцією від 20.01.2022 №1070924583.

Суд, керуючись частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 992, 40 грн. понесених витрат із оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання від 01.06.2021 №1-К про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі орієнтованою площею 2,0 га.

3. Зобов`язати Маловільшанську сільську раду Білоцерківського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.06.2021 № 1-К про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі орієнтованою площею 2,0 га відповідно до графічного матеріалу долученого до клопотання, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Маловільшанської сільської ради судовий збір у розмірі 992, 40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Маловільшанська сільська рада (ідентифікаційний код: 04358619, місцезнаходження: 09175, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, 24).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.