Рішення

від 10.05.2023 по справі 400/10641/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 р. № 400/10641/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Шевченківської сільської ради, вул. Шевченка, 34, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївська область, 57263,

про:скасування рішення від 22.12.2017 року № 30,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області щодо скасування рішення сьомої позачергової сесії восьмого (сьомого) скликання Шевченківської сільської ради від 22.12.2017 року №30.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з генеральним планом с. Шевченкове зазначена земельна ділянка є власністю позивача, де здійснює свою діяльність останній., однак генеральним планом земельна ділянка 4823384700:05:000:0245 віднесена відповідачем до зони зелених насаджень .Включення земельної ділянки до зони зелених насаджень порушує права та законні інтереси позивача., як власника земельної ділянки та нерухомого майна, що на ній знаходяться, обмежує здійснення на ній господарської діяльності.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

01.09.2021 року ОСОБА_1 від сина стало відомо, що земельну ділянку з кадастровим номером - 23384700:05:000:0245, яка знаходиться в межах території Шевченківської сільської ради та перебуває у нього у власності, включено відповідно до Генерального плану с. Шевченкове Вітовського району Миколаївської області до земель населеного пункту. В листі Шевченківської сільської ради від 12.07.2021 № 932/02-30/21 зазначено, що Генеральний план Шевченкове Вітовського району Миколаївської області розроблений у 2017 році та затверджений рішенням сьомої позачергової сесії восьмого (сьомого) скликання Шевченківської сільської ради від 22.12.2017 року №30.

З офіційного сайту відповідача позивачу стало відомо, що вказана земельна ділянка віднесена до зони зелених насаджень, хоча цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. На вказаній земельній ділянці розташована автомобільна мийка вантажного транспорту сільгосппідприємства та нежитлові приміщення, власником якого є позивач.

Позивач не погодився з вказаним рішенням відповідача та звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 08.11.21 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

17.12.21 року відповідач надав відзив на позовну заяву проти позову заперечив просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що скасоване рішення зачепить інтереси не лише с.Шевченкове , а й с. Новогригорівка, с.Зоря та с.Луч, про які заявник не просить.

Позивач 17.01.22 року подав до суду заяву про заміну предмету позову, а саме просив скасувати рішення ХІІІ позачергової сесії VІІІ скликання №30 від 22.12.17 Шевченківської сільської ради в частині затвердження Генерального плану с. Шевченкове.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Шевченківської сільської ради визначені, зокрема, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «;Про регулювання -містобудівної діяльності.

Відповідно до статей 28, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(у редакції чинній на момент прийняття рішення сільською радою) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Суд зазначає відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної дальності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації ЇЇ місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після

затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового визначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців громади, навколишнє середовище, розвиток громади. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17.

Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні належить до виключної компетенції відповідної місцевої ради. Разом з тим, суд наголошує, що під час розроблення та затвердження містобудівної документації мають бути враховані інтереси держави, територіальної громади, окремих груп та осіб, а власне внесення змін має відбуватися у встановленому порядку.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях зазначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290.

Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно пункту 4.3 Порядку №290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, зокрема, при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану територїї, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Пунктом 4.11 Порядку № 290 передбачено, що Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 290 організація розроблення містобудівної документацїї або внесення змін до неї здійснюється шляхом, зокрема: надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання.

Відповідно до пункту 4.2 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 липня 2012 року № 358 (далі - ДБН З'..1-15:2012) при розробленні генерального плану враховують, зокрема, інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів; інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території.

Абзацом 2 пункту 4.3 ДБН Б.1.1-15:2012 визначено, що генеральні плани населених пунктів розроблюють на підставі завдання на розроблення генерального плану населеного

пункту відповідно до додатка Б

Згідно пункту 5.1 ДБН Б.1.1-15:2012 Генеральний план населеного пункту складається з текстових та графічних матеріалів.

Відповідно до таблиці 1, наведеної у пункті 5.5 ДБН Б.1.1-15:2012, складовою графічних матеріалів є, зокрема, План існуючого використання території.

Підпунктом 5.5.2 ДБН Б.1.1-15:2012 визначено, що на «Плані існуючого використання території» відображають, зокрема, території існуючої забудови різного функціонального призначення в межах населеного пункту, в тому числі житлової забудови (садибної, блокованої, багатоквартирної); земельні ділянки, надані для забудови та іншого використання.

Згідно підпункту 5.5.5 ДБН Б.1.1-15:2012 Генеральний план (основне креслення) виконують з урахуванням «Плану існуючого використання території». На основному кресленні генерального плану відображають елементи плану існуючого використання території, що лишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, пропозиції і проектні рішення ходо архітектурно-планувальної організації громадських центрів, транспортної та інженерної інфраструктури.

Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та внесення до неї змін приймає відповідна сільська, селищна або міська рада, а замовником розроблення проекту такої документації є виконавчий комітет відповідної ради. При цьому, замовник має надати розробнику вихідні дані, в яких, крім іншого, відображаються існуючі використання території, наявна житлова чи громадська забудова, земельні ділянки, надані у користування фізичним та юридичним особам. Проект Генерального плану (внесенні до нього змін) розробляється, зокрема, з урахуванням плану існуючого використання території, що залишаються незмінними за етапі реалізації генерального плану, а також інвестиційних намірів юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території з урахуванням земельних ділянок, наданих для забудови та іншого використання.

Суд вказує, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823384700:05:000:0245, яка знаходиться в межах території Шевченківської сільської ради, на земельній ділянці розташована автомобільна мийка вантажного транспорту сільгосппідприємства та нежитлові приміщення, власником яких є також позивач. Відповідні права власності зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 20 Земельного кодексу України (ЗК України) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та станів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.

З огляду на зазначене, зміна функціонального призначення земельної ділянки із сільськогосподарських земель на зону зелених насаджень зумовлює неможливість реалізації позивачем права власності та проведення господарської діяльності та є безпідставною та незаконною. Відповідно до пункту 1.4 Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від

16.11.2011 року № 290 організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом, зокрема: надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їхнього збирання.

Відповідно до пункту 4.2 ДБН 5.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 липня 2012 року № 358, при розробленні генерального плану враховують, зокрема, інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів; інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території.

Таким чином ненадання відповідачем при замовленні генерального плану с. Шевченкове та схеми зонування території с.Шевченкове повних вихідних даних є порушенням порядку замовлення та розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та внесення до неї змін, затверджених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 908,00 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Шевченківської сільської ради (вул. Шевченка, 34, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївська область, 57263 код ЄДРПОУ 04375286) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ХІІІ позачергової сесії VІІІ скликання №30 від 22.12.17 Шевченківської сільської ради в частині затвердження Генерального плану с. Шевченкове.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської сільської ради (вул. Шевченка, 34, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївська область, 57263 код ЄДРПОУ 04375286) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник