Постанова

від 06.11.2007 по справі 7/240-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/240-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

06 листопада 2007 р.                                                             Справа  № 7/240-2007

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород    

    до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хрещатик–2”,               м. Ужгород

про примусове стягнення штрафних санкцій у сумі 1287,67 грн.,

від позивача –Трускавецька Д.І., (довіреність від 10.01.2007р. №142/9/10);

Секретар судового засідання –Ряшко А.В.

   Суддя  С. Швед

ВСТАНОВИВ:

                    Державна податкова інспекція у м. Ужгороді звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хрещатик–2”, м. Ужгород заборгованості по сплаті штрафних санкцій за порушення встановленого порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1287,67 грн.

       Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на непогашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості та підтвердження її відповідними документальними доказами.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення №2151444), письмового пояснення по суті спору не подав, свого представника для участі в  судовому засіданні не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує такі висновки:

          Законом України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII передбачено право органів державної податкової служби в установленому законом порядку стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки по сплаті податків та інших обов'язкових платежів, а також пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом (п. 11 ст. 10).

                    Заборгованість відповідача до бюджету по сплаті штрафних санкцій за порушення відповідачем вимог п.п. 1, 5, 9, 11 та 13 ст. 3  Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР в редакції Закону від 01.06.2000р.  №1776-ІІІ (далі  - Закон №265/95-ВР) у сумі 1287,67 грн. є підтвердженою матеріалами справи, зокрема, актом перевірки від 18.12.2006р. №016458/23-2/208 23-0/292, рішенням ДПІ у м. Ужгороді про застосування штрафних санкцій від 09.01.2007р. №0000172303/0/108/23-1/292/1108.

          Згідно зі  статтею 25  Закону №265/95-ВР суми  фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

          Оскільки вищевказана сума заборгованості відповідачем у встановленому  порядку до бюджету не сплачена, позов підлягає задоволенню у повному обсязі .

 Враховуючи важливість питання своєчасного надходження до Державного бюджету податкових та інших обов'язкових платежів для вирішення соціально –економічних завдань Держави та органів місцевого самоврядування, суд допускає негайне виконання  судового рішення у справі на підставі статті 8 Конституції України.

          Керуючись статтями 8, 19, 67, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7-9, 69, 86, 160 - 163, п.п. 3 п. 3 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задоволити повністю.     

            2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хрещатик–2”               (м. Ужгород, вул. Мукачівська, 81, код 32145479, р/р №260034773 в дирекції „Райффазен банк Аваль”, м. Ужгород, МФО 312345) суму 1300,67 грн. (в т.ч. 1287,67 грн. –штрафні санкції, 13 грн. –судовий збір) в доход державного (місцевого) бюджету.

        3. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.

            Суддя                                        С. Швед