Рішення від 09.05.2023 по справі 420/11779/22

Справа № 420/11779/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого суддіЛевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними та скасувати п. 5, п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1221 від 29.07.2022 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Одеській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1356 о/с від 10.08.2022 По особовому складу відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 12 серпня 2022 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0043098), старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; поновити ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання лейтенант поліції, на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.08.2022 року по день фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у висновку службового розслідування за фактом внесення відомостей в ЄРДР та повідомлення посадовим особам ОПВ УКР ГУНП в Одеській області про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 289 КК України, та за змістом наказів підтверджується, що його фактично звільнено за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 289 КК України. Однак, кримінальне провадження внесене до ЄРРР за ознаками злочину, в якому він має статус підозрюваного, на теперішній час вироку суду, який набрав законної сили, у вказаному кримінальному провадженні не існує. Тобто, до закриття кримінального провадження у встановленому КПК України порядку будь-яке дисциплінарне стягнення, в тому числі й звільнення з органів Національної поліції, на нього не може бути накладено. Відповідач фактично без дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування здійснено розголошення. Службовим розслідуванням не встановлено порушення посадових інструкцій та будь-яких інших обов`язків, що не були в рамках кримінального провадження, в матеріалах службового розслідування фактично процитовано всі матеріали кримінального провадження. Відповідач самостійно визначає, що обставини, які пом`якшують відповідальність попередня бездоганна поведінка, а обставин що обтяжують відповідальність не встановлені. Відповідно до біографічної довідки у позивача відсутні діючі дисциплінарні стягнення, а згідно службової характеристики він добросовісно ставиться до виконання функціональних обов`язків, проявляє принциповість та справедливість. В матеріалах службового розслідування не згадується стосовно отримання ним подяк та інших ознак. Під час проведення службового розслідування не враховано його сімейні обставини, а саме те що він одружений, а його батько перебуває у лавах ЗСУ. Також, приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення не було враховано обставини, згадані в ст. 19 ДС оскаржуваний наказ не містить будь-яких висновків щодо характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Також, ГУНП в Одеській області порушено порядок проведення службового розслідування, оскільки стосовно членів комісії відсутні згоди їх керівників щодо можливості входити до складу дисциплінарної комісії, а у позивача відсутні відомості щодо фахової підготовки членів комісії, які проводили службове розслідування. У висновку службового розслідування від 22.07.2022 року відсутні відомості, зазначені у Порядку № 893. З матеріалів службового розслідування, крім процитованих матеріалів кримінального провадження, не можна встановити який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач, які норми посадової інструкції та інших нормативних актів він порушив. Крім того, при застосуванні дисциплінарного стягнення не було враховано принципу пропорційності та справедливості при обранні та застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача. Таким чином, оскільки службове розслідування було проведено з порушення вимог законодавства, зокрема Дисциплінарного статуту, отже таке службове розслідування не може слугувати підставою для прийняття наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і як наслідку звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та зазначив обставини, викладені у висновку службового розслідування. При цьому, представник відповідача вказав, що позивачем порушено п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 3, 7, 9, 26 ч. 1 ст. 23, п.п. 1, 2, 3 ч.1, ч. ч. 2, 3 ст. 38, ч.1 ст. 64 Закону № 580-VIII, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2, 3, 8, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ч.ч. 2, 3 ст. 246 КПК України, абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських № 1179, п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, п.п. 1 п. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1 п. 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01 лютого 2021 року № 177. Всі інкриміновані порушення підтверджені матеріалами справи. Такі порушення виразились у особистій недисциплінованості, та стало підставою для затримання органами досудового розслідування, набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування суспільної думки відносно органів поліції, порушенні службової дисципліни при виконанні службових обов`язків. При цьому, оскаржуваний наказ № 1221 від 29.07.2022 р. не містить жодних посилань на винуватість позивача в межах кримінального провадження, а встановив лише обставини та події, які призвели до резонансних подій та відповідно до порушення дисципліни позивачем. Відсутність вироку суду про визнання позивач винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Всі твердження щодо необ`єктивного проведення службового розслідування є хибними, оскільки позивач мав законному можливість подавати на розгляд комісії докази, матеріали, документи тощо та подавати клопотання про отримання та залучення нових доказів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Однак, будь-яких клопотань з боку позивача не надходило. Позитивна характеристика, заохочення та сімейний стан позивача жодним чином не спростовують вчинений дисциплінарний проступок та обставини його допущення. Таким чином, шляхом опитування свідків, зняття інформації з баз даних МВС, аналізу матеріалів кримінального провадження, аналізу фото доказів, та інших матеріалів службового розслідування була перевірена достовірність інформації та її допустимість, яка надійшла до ГУНП в Одеській області. Службове розслідування було ретельним, було вжито всіх розумних і доступних заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події.

Представником позивача до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача зазначив, що факт пред`явлення підозри позивачу, проведення обшуку та інші процесуальні дії, які вчиняються органами досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 62022150020000134 від 05.04.2022, не можуть бути підставою для звільнення позивача з органів поліції, та як роботодавець повинен довести, що наявне саме порушення позивачем службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку може бути підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Під час проведення службового розслідування відповідач, опитав лише тих осіб, які були фігурантами в кримінальному провадженні (свідки, потерпілі, підозрювані) та з якими було проведено ряд процесуальних заходів органом досудового розслідування під час проведення слідства в рамках КПК України. Також всі інші матеріали службового розслідування на які посилався відповідач в правовій позиції та які було надано до суду по справі (протоколи огляду, протоколи НСРД, протокол ОМП, протокол проведення впізнання, протокол огляду речових доказів та інші) добуті органами досудового розслідування в рамках проведення слідства. Відповідачем зазначені матеріали у встановлений Законом спосіб та процесуальними повноваженнями жодним чином не перевірені. Дисциплінарною комісією допущено порушення вимог пункту 4 Розділу V Порядку, не в повному обсязі досліджено питання обставин, що пом`якшують ступінь та характер відповідальності поліцейського. З матеріалів службового розслідування вбачаються розбіжності в поясненнях позивача та інших осіб які, були спочатку допитані, як свідки та потерпілі в рамках досудового розслідування, а потім опитані членами дисциплінарної комісії, що вказує на суттєві розбіжності. Відповідач не реалізував своє право на одночасне опитування з метою усунення таких розбіжностей, та встановлення істини, то є порушенням Положення. Позивачу та іншим учасникам службового розслідування не пропонувалось пройти одночасне опитування з іншими особами, відповідач до суду не надав докази які підтверджували зворотне. Під час формування складу дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування керівником та головою дисциплінарної комісії не було залучено жодного фахівця з питань що повинні були дослідитись службовим розслідуванням. Обвинувального вироку суду, щодо позивача на момент проведення службового розслідування та на теперішній час не існує. Тобто всі ті матеріали які добуті та складені органами досудового розслідування ТУ ДБР, нічого не доказують, а є лише фіксуванням певних обставин та подій під певним поглядом прокурора та слідчого. Відповідачем, не досліджено та не надано жодної оцінки, тим обставинам, що особи, які не є поліцейськими та які були опитані в рамках дисциплінарного провадження раніше неодноразово засуджені та наркозалежні, що ставить під сумнів об`єктивність їх свідчень та пояснень в цілому. Свідчення таких осіб повинно було перевірити більш щільно із застосування поліграфічного дослідження, інших процесуальних методів та засобів перевірки. Дослідивши інкриміновані норми права, такі порушення не підтверджуються жодними допустимими та обґрунтованими доказами в розумінні статей 72-76 КАС України, та є голослівним трактуванням та обробкою матеріалів кримінального провадження № 62022150020000134 від 05.04.2022, на лад норм спеціального законодавства, яке застосовується до поліцейських. Оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Одеській області прийняті з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, відповідачем порушено основні принципи судочинства, презумпцію невинуватості та верховенства права. Вина позивача в інкримінованих йому порушеннях норм та вимог спеціального законодавства України не доведена жодним доказом. Дисциплінарна комісія бездіяла весь час проведення службового розслідування, нею в порушення вимог Порядку не зібрано жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Не встановлені та не опитані очевидці та свідки події, на місце події не було здійснено виїзд жодного члена комісії, до складу дисциплінарної комісії в порушення вимог Положення не було залучено жодного фахівця.

Крім того, представником позивача до суду надано додаткові письмові пояснення, в яких представник позивача зазначив, що якщо відповідач вважав, що зібрав достатньо доказів, які підтверджують скоєння дисциплінарного проступку, то повинен був обрати дисциплінарне стягнення - зауваження, та як воно є першим та найменш суровим у списку встановленим статтею 13 Статуту. Використовуючи логічно-змістовне тлумачення диспозиції ст. 29 Статуту, відповідач повинен був дійти висновку, обираючи вид дисциплінарного стягнення від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. На момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у нього були відсутні дисциплінарні стягнення взагалі.

Ухвалою суду від 30 серпня 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

31 жовтня 2022 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30 листопада 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, залишено клопотання про виклик та допит свідків без розгляду.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01 березня 2023 року зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 20 березня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області (а.с. 417 т. 4, а.с. 219 т. 5).

24 червня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, з метою перевірки відомостей, викладених у поданні Одеського управління ДВБ Національної поліції України від 20 червня 2022 року вих. №903/42-15/01-2022 (вх. ВДЗ від 21 червня 2022 року №3404) за фактом проведення обшуків в окремих працівників УКР ГУНП в Одеській області, а також з приводу вручення слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, у межах кримінального провадження №62022150020000134 від 05 квітня 2022 року, письмових повідомлень про підозру поліцейським указаного управління, зокрема, начальнику оперативно-пошукового відділу підполковнику поліції ОСОБА_3 , старшому оперуповноваженому оперативно-пошукового відділу лейтенанту поліції ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому оперативно-пошукового відділу старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 та помічнику оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу старшому сержанту поліції ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.4 ст. 189,ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 162 КК України, відповідно до ст.ст. 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі Дисциплінарного статуту), Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893 (далі Положення №893), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2018 року за №1355/32807 та №1356/32808, видано наказ № 958 про призначення службового розслідування (а.с. 34-35 т. 1, а.с. 107-108 т. 4).

01 липня 2022 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом № 958 від 24.06.2022 року під підпис (а.с. 109 т. 4).

06 липня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 1039 про продовження терміну службового розслідування до 03.07.2022 року (а.с. 36 т. 1, а.с. 111 т. 4).

22 липня 2022 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за фактом внесення відомостей в ЄРДР та повідомлення посадовим особам ОПВ УКР ГУНП в Одеській області про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 289 КК України, яким запропоновано, зокрема, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 3, 7, 9, 26 ч. 1 ст. 23, п.п. 1, 2, 3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 38, ч.1 ст. 64 Закону №580-VIII, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2, 3, 8, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ч.ч. 2, 3 ст. 246 КПК України, абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських № 1179, п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, п.п. 1 п. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1 п. 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01 лютого 2021 року №177, до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с. 38-58 т. 1, а.с. 303-328 т. 5).

29 липня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 1221, пунктами 5, 6 якого за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 3, 7, 9, 26 ч. 1 ст. 23, п.п. 1, 2, 3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 38, ч.1 ст. 64 Закону №580-VIII, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2, 3, 8, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ч.ч. 2, 3 ст. 246 КПК України, абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських № 1179, п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, п.п. 1 п. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1 п. 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01 лютого 2021 року № 177, до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та рекомендовано лейтенанту поліції В.Мовчану добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого використання, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, в сумі 1032,83 грн. (а.с. 59-65 т. 1, а.с. 332-329, 355-356 т. 5).

08 серпня 2022 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом № 1221 від 29.07.2022 року під підпис (а.с. 65 т. 1).

10 серпня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 1356, яким відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12 серпня 2022 року (а.с. 66 т. 1).

16 серпня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області вручено ОСОБА_1 копію наказу від 10.08.2022 року № 1356, про що свідчить його підпис (а.с. 66 т. 1).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 38 ЗУ "Про Національну поліцію" поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов`язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення; 3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні. Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном. Про застосування вказаного поліцейського заходу обов`язково складається протокол.

Статтею 64 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: - кримінальні правопорушення, що готуються; - осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення; - осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; - осіб безвісно відсутніх; - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; - реальну загрозу життю, здоров`ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв`язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв`язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності 2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках, а також осіб, яким надається дозвіл на перебування без супроводу в контрольованих та стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, та критичних частинах таких зон аеропортів; 2-1) необхідність перевірки осіб у зв`язку з призначенням на посади в розвідувальних органах України або залученням до конфіденційного співробітництва з такими органами, доступом осіб до розвідувальної таємниці; 3) випадки, передбачені статтею 17 Закону України "Про розвідку"; 4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, медіа, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Згідно ч. 2, 3 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов`язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов`язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІТС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІТС ІПНП) та невідкладно, але не пізніше 24 годин реєстрації передаються: до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або передання цих відомостей до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня та їх внесення до ЄРДР; у міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах - до органів (підрозділів) поліції, на території обслуговування яких сталася така подія, для прийняття відповідних рішень та внесення до ЄРДР.

Згідно п.п. 1 п. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, з метою забезпечення ефективного використання транспортних засобів і недопущення зловживань з боку штатних і позаштатних водіїв керівництвом органів поліції вживаються такі заходи, зокрема, забороняється водіям (судноводіям) використання транспортних засобів для поїздок, не пов`язаних із службовою діяльністю, керування незакріпленими транспортними засобами та за відсутності у них документів, які згідно з ПДР або Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471, дають право на керування транспортними засобами, а також за відсутності іншої передбаченої цим Порядком дорожньої документації.

Відповідно до п. 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, категорично забороняється: 1) виймати зброю (боєприпаси) з кобури (спеціального спорядження, підсумка) без потреби; 2) тримати палець на спусковому гачку без необхідності; 3) знімати запобіжник з положення «запобігання» у всіх випадках, не пов`язаних зі стрільбою; 4) закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола, що при пострілі може призвести до його роздуття чи розриву; 5) безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності зброя спрямовується на поверхню, яка в змозі прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45-60 градусів; 6) залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам; 7) користуватися без необхідності чужою зброєю та/або зброєю, навички поводження з якою відсутні; 8) проводити чищення зброї у невідведених для цього місцях, змащувати її бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, допускати наявність відкритого полум`я під час її чищення; 9) при поводженні з боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.

Згідно абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З аналізу вищевикладеного слідує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття начальником ГУНП в Одеській області наказу № 1221 від 29.07.2022 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Одеській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 22 липня 2022 року за фактом внесення відомостей в ЄРДР та повідомлення посадовим особам ОПВ УКР ГУНП в Одеській області про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 289 КК України, затверджений начальником ГУ НП в Одеській області (а.с. 38-58 т. 1).

Згідно висновку службового розслідування від 22 липня 2022 року членами комісії встановлено, що 21 червня 2022 року на адресу керівництва ГУНП в Одеській області надійшло подання Одеського управління ДВБ Національної поліції України 20 червня 2022 року №903/42-15/01-2022 за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та повідомлення начальнику оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку ГУНП в області підполковнику поліції ОСОБА_3 , старшим оперуповноваженим ОПВ УКР ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 , лейтенанту поліції ОСОБА_1 та помічнику оперуповноваженого ОПВ УКР старшому сержанту поліції ОСОБА_5 , про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 162, ч.4 ст. 189 та ч.3 ст. 289 КК України. У поданні Одеського управління ДВБ Національної поліції України вказано, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022150020000134 від 05 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 146-1, ч.2 ст. 162, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289 КК України. Під час обшуків, які 03 червня 2022 року проведені у службовому автомобілі Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , та за місцем мешкання лейтенанта поліції ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено в якості речових доказів: три пристрої "Sherif" для відмикання автомобільної сигналізації, пристрій для відстрілу гумових куль ПМР, серії НОМЕР_2 , у тому числі, 5 набоїв до нього (вказаний пристрій зареєстрований ГУНП в Харківській області на ОСОБА_6 і рахується втраченим з 01 грудня 2017 року), 11 набоїв калібру 7,62 мм, 11 набоїв 9 мм, два комплекти номерних знаків з ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), "Gps-трекер" та поліетиленовий пакунок з рослинною речовиною зеленого кольору. 16 червня 2022 року, як вказано у поданні Одеського управління ДВБ Національної поліції України, вказаним вище працівникам поліції повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 162, ч.4 ст. 189 та ч.3 ст. 289 КК України.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 на початку квітня 2022 року, діючи разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції визначили об`єктами посягання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його цивільну дружину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 використовуючи службове становище та надані можливості внаслідок зайняття посади начальника оперативно-пошукового відділу УKP ГУНП в Одеській області, шляхом моніторингу інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (система ІПНП) та системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеса (КУ ЦЕНТР 077) отримав персональні дані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у тому числі, шляхом вивчення маршрутів пересування встановив їх місце проживання: АДРЕСА_2 . 03 квітня 2022 року використовуючи службові автомобілі Volkswagen Passat, ВАЗ 21099 та Reno Express, із застосуванням конспірації шляхом підміни державних номерних знаків, близько 09:00 год. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інші не встановлені співробітники поліції заздалегідь прибули за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи у форменому одязі з написом Поліція та відповідною символікою Національної поліції України, одягнувши балаклави чорного кольору із зброєю у руках, близько 11:50 год. затримали ОСОБА_7 , поваливши його на землю, заломили руки за спину та посадили до автомобіля Reno Express, позбавивши його волі та всупереч волі останнього заволоділи ключами від квартири, у якій він проживає, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . У подальшому, близько 11:00 год., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими співробітники поліції, самостійно в супереч волі осіб, які проживають у квартирі, використовуючи відібрані ключі, в порушення ч.2 ст. 31 Закону №580-VIII, без повідомлення мешканців про проведення превентивних поліцейських заходів та причин їх застосування, без доведення до її відома нормативно-правових актів, на підставі яких застосовуються такі заходи, за відсутності отриманої згоди останніх, незаконно проникли до житла, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_3 , де в той час перебувала ОСОБА_8 . Потрапивши в середину квартири, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими співробітниками поліції, усвідомлюючи про відсутність жодних правових підстав для проникнення до зазначеної кварти, визначених п.п.1-3 ч.1 ст. 38 Закону №580-VIII, оскільки не існували невідкладні випадки, пов`язані з рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій, безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні, не маючи жодних правових підстав та добровільної згоди мешканців, розпочали проведення незаконного обшуку у приміщенні вищевказаної квартири. У цей час, застосовуючи фізичний та психологічний тиск на ОСОБА_8 , чим здійснювали контроль над діями потерпілої, примушуючи її залишатись на місці. Побачивши символіку Національної поліції України та зброю у руках поліцейських, потерпіла ОСОБА_8 вимушено підкорилась незаконним вимогам співробітників поліції, які позбавили її волі та можливості вільного пересування, Під час проведення незаконного обшуку, співробітниками поліції нібито відшукано наркотичну речовину. Близько 11:55 год., змушуючи підкоритися незаконним вимогам співробітників поліції, останні завели до приміщення квартири ОСОБА_7 , де продовжили позбавляти його волі та можливості вільного пересування. Після чого, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції, почали погрожувати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їх затриманням, доставленням до відділу поліції та притягненням до кримінальної відповідальності за нібито вчинені злочини у сфері обігу наркотичних речовин, та вимагати у останніх грошові кошти в сумі 20 000 доларів США за нібито врегулювання цих питань. У зв`язку з відсутністю у потерпілих такої суми грошових коштів, під погрозою затримання та забороною вільного пересування ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими співробітниками поліції, примусили ОСОБА_8 надати їм технічний паспорт на належний їй автомобіль Hyundaі Santa Fe, номерний знак НОМЕР_5 , синього кольору, 2014 року випуску, код 5 НОМЕР_6 та ключі від нього, для його продажу та зарахування отриманих грошових коштів в суму раніше висловленої вимоги. При цьому уточнивши, що решту грошових коштів необхідно буде передати в подальшому в готівковій формі. З цією метою, поліцейські примушували ОСОБА_8 дзвонити рідним та просити надання грошових коштів у борг. Після чого, ОСОБА_5 сфотографував вищевказаний технічний паспорт з автомобілем Hyundai Santa Fe та намагався його збути стороннім особам, пропонуючи вартість у розмірі 7 000 доларів США, при цьому змушуючи ОСОБА_8 здійснити перереєстрацію у сервісному центрі майнових прав на автомобіль на особу, яку їй скажуть. Не знайшовши одразу можливості збути автомобіль, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими співробітниками поліції, близько 17:38 год. використовуючи раніше отримані від ОСОБА_8 ключі, в супереч волі законного власника, повторно незаконно заволоділи вищевказаним транспортним засобом, який був припаркований поруч із будинком за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом його заведення та переміщення у невідомому напрямку для подальшого використання на власний розсуд. Лише після заволодіння вищевказаним транспортним засобом, 03 квітня 2022 року близько 17:40 год. вказані працівники поліції, отримавши контактні дані потерпілої ОСОБА_8 , вимагаючи від неї та ОСОБА_7 передачі для них у майбутньому всієї суми грошових коштів, яку до цього було названо потерпілим, дозволили їм покинути приміщення квартири, де останні примусово утримувалися за вищевказаних обставин та фактично були позбавлені волі та вільного пересування. У подальшому, заволодівши транспортним засобом Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_7 , синього кольору, 2014 року випуску, код 5 НОМЕР_6 , працівники поліції покинули місце події. ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими співробітниками поліції не склали жодного документа, на підставі якого здійснено затримання та позбавлено волі ОСОБА_8 та ОСОБА_9

16 червня 2022 року, як встановлено у ході службового розслідування, підполковнику поліції ОСОБА_3 , старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 , лейтенанту поліції ОСОБА_1 та старшому сержанту поліції ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 162, ч.4 ст. 189 та ч.3 ст. 289 КК України. Останні, з вказаними процесуальними документами були не згодні, при цьому від надання показань у якості підозрюваних відмовились, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Також відомо, що підполковнику поліції ОСОБА_3 , старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 , лейтенанту поліції ОСОБА_1 та старшому сержанту поліції ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У висновку службового розслідування від 22 липня 2022 року зазначено, що у ході службового розслідування були опитані ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (пояснення від 04.07.2022). Як повідомила опитана потерпіла, працівники поліції незаконно заволоділи технічним паспортом, ключами та її автомобілем Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_7 , який вимагали продати, а виручені кошти передати їм для вирішення проблем із законом. У подальшому, як вказує опитана, ключі та автомобіль їй повернули.

Дисциплінарна комісія звернула увагу, що під час відповідних слідчих дій, які відбувалися 09 квітня 2022 року, ОСОБА_8 впізнала та вказала на підполковника поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , як на осіб, що вчинили зазначені вище протиправні дії відносно неї, що підтверджується відповідними протоколами та її поясненням від 05 липня 2022 року. ОСОБА_10 у своїх поясненнях факт вчинення протиправних дій, які вказані у поясненні ОСОБА_8 , також підтвердив. Разом з цим уточнив, що 03 квітня 2022 року він разом із знайомими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 намагалися замінити колеса на автомобілі Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_7 , який належить його цивільній дружині. У цей момент він та його знайомі були затриманні працівниками поліції, які прибули на автомобілях Volkswagen Passat та Renault Express. Останні почали цікавитись у нього про диверсійно-розвідувальні групи та затримали їх. При цьому, як ствердив опитаний, він повідомив їм, що можливо його затримують, оскільки він перебуває у розшуку по м. Києву. Однак вказаний факт, як ствердив опитаний, працівників поліції не цікавив. Також працівники поліції, зі слів опитаного, вимагали у нього гроші у сумі 20 000 доларів США, яких у нього не було. Тоді, зі слів опитаного, працівники поліції повідомили, що заберуть вказаний автомобіль, який оцінили в 14 000 доларів США, при цьому повідомили, що він повинен їм ще сплатити 5 000 доларів США.

Дисциплінарна комісія звернула увагу, що під час відповідних слідчих дій, які відбувалися 09 квітня 2022 року, ОСОБА_8 впізнав та вказав на підполковника поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_16 , як на осіб, що вчинили зазначені вище протиправні дії відносно нього, що підтверджується відповідними протоколами та його поясненням від 05 липня 2022 року.

У висновку службового розслідування вказано, що працівники поліції достовірно були обізнані про те, що ОСОБА_10 розшукується Солом`ямським РУП ГУНП в м. Києві за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України. Однак, підполковник поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_5 , у порушення вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 18, п.п.1, 3, 7, 9 ч.1 ст. 23, ч.1 ст. 64 Закону №580-VIII, п.п.1, 2, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05 січня 2005 року №3 ДСК, абзаців 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки поліцейського №1179), та п.6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, повноваження, пов`язанні з розшуком ОСОБА_7 , який переховується від органів досудового розслідування, доставленням останнього до найближчого органу (підрозділу) поліції та реєстрації вказаного факту в ЖЄО у відділ і поліції №ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, 03 квітня 2022 року не виконали. Про допущені порушення безпосередньому керівнику не доповідали.

Також, дисциплінарній комісії з копій документів, які офіційно надійшли з другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР, розташованого у м. Миколаєві, відомо, що камерами зовнішнього спостереження зафіксовано рух працівників поліції, яким повідомлено про підозру, зміну ними номерних знаків на автомобілях, у тому числі службових, затримання громадян, входження в під`їзд, користування ліфтом, приїзд особи, якій намагалися збути транспортний засіб тощо. Протоколом слідчого експерименту, проведеного із потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , відтворено події протиправних діянь працівників поліції. Мобільними трафіками підтверджено перебування працівників поліції на місці події. З інформації, яку ТУДБР, розташованого у м. Миколаєві отримано з ГУНП в Одеській області, зафіксовано факт відсутності кримінального провадження, а також оперативно-розшукових справ, будь-яких заяв про вчинення злочину, в межах якого б здійснювалось затримання ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , та проведення у них обшуків. Оглядом мобільного телефону ОСОБА_17 , який намагався придбати автомобіль Hyundai Santa Fе, номерний знак НОМЕР_7 , виявлено переписку між ним та старшим сержантом поліції ОСОБА_5 , щодо продажу вказаного автомобіля. Також наявне листування вказаного працівника поліції в месенджері Watsapp, у якому останній 03 квітня 2022 року надсилає ОСОБА_17 фотографії технічного паспорта та зазначеного автомобіля, у тому числі пропозиція продажу за 7 000 доларів США. З протоколу огляду мобільного телефону старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , згідно якого підполковник поліції ОСОБА_3 надавав вказівки щодо моніторингу пересування авто, наявне листування підполковника поліції ОСОБА_3 в месенджері Telegram, у якому останній 01 квітня 2022 року, 02 квітня 2022 року та 06 квітня 2022 року надсилав підлеглому старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 особисті дані ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та фотографії автомобіля Hyundai Santa Fе, номерний знак НОМЕР_7 . Також було задокументовано факт повернення автомобіля Hyundai Santa Fе, номерний знак НОМЕР_7 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , що підтверджується поясненням ОСОБА_8 від 05 липня 2022 року.

У висновку службового розслідування вказано, що з урахуванням зазначеного дисциплінарна комісія вважає, що підполковник поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_5 , 03.04.2022 та у подальшому, у порушення п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п. 26 ч. 1 ст. 23, п. 1, 2, 3 ст. 38, ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 3, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ч.ч. 2, 3 ст. 246 КПК України, абз. 1 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських № 1179, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01 лютого 2021 року № 177 та Посадових інструкцій, недотримуючись правил внутрішнього розпорядку, перевищуючи свої повноваження, без відкриття кримінального провадження, у тому числі відповідної оперативно-розшукової справи, безпідставно (без письмових доручень, постанов слідчого, вказівок прокурора, ухвал слідчого судді) здійснили оперативно-розшукові заходи (сліді (розшукові) дії) у відношенні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких запідозрили у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Крім того, вказані працівники поліції, у порушення п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, інформацію у відношенні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких запідозрили у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, від єдиного обліку НП України укрили та в ЖЄО відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області не зареєстрували. Окрім цього, підполковник поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_5 , у порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 3 ст. 38, ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Посадових інструкцій, жодних заходів, направлених на складання процесуальних документів (з приводу затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , проведення обшуку за місцем їх мешкання та вилучення приватного майна), передбачених КПК України не вжили. Про проведення вказаних заходів, як встановлено під час опитування полковника поліції ОСОБА_18 , підполковник поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_5 , у порушення вимог п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, про вказані порушення керівнику УКР ГУНП в області не доповіли. 03 квітня 2022 року дії підполковника поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_5 призведи до негативних наслідків незаконного затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , безпідставного проведення обшуку у квартирі останніх по АДРЕСА_3 , незаконного за володіння автомобілем Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_7 , технічного паспорту та ключами від вказаного автомобіля, у тому числі, до вимагання грошових коштів від вказаних громадян та відкриття кримінальних проваджень та повідомлення працівникам поліції про підозри.

Крім того, у висновку службового розслідування від 22.07.2022 року зазначено, що також у ході службового розслідування було встановлено, що 03.06.2022 слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, та працівниками Одеського управління ДВБ Національної поліції України у присутності понятих та лейтенанта поліції В. Мовчана було проведено обшук у службовому автомобілі «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував по вул. Інглезі, 12/2, в м. Одесі, та за місцем мешкання вказаного працівника поліції у квартирі АДРЕСА_1 . За результатами обшуку було вилучено пристрій для відстрілу гумових куль «ПМР», серії НОМЕР_2 , у тому числі, 5 набоїв до нього, 11 набоїв калібру 7,62 мм, 11 набоїв 9 мм, два комплекти номерних знаків ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), Gps трекер та поліетиленовий пакунок з рослинною речовиною зеленого кольору. Під час обшуку було звернено увагу, що на вказаному автомобілі були встановленні номерні знаки НОМЕР_3 , які вказаному автомобілю не належать. Опитаний з цього приводу лейтенант поліції ОСОБА_19 повідомив, що він закріплений за вказаним службовим автомобілем, який 02.06.2022 використовував у службових цілях. У вечері 02.06.2022, під час дії комендантської години, як ствердив опитаний, він не встиг відігнати службовий автомобіль до автогосподарства ГУНП в області. З метою збереження службового транспорту, встановив на нього номерні НОМЕР_3 , які транспортному засобу не належать. З наказу ГУНП в області від 31.12.2021 № 1275 та листа УКР ГУНП від 08.07.2022 № 2/1-вих. 937 встановлено, що за вказаним службовим автомобілем закріплений підполковник поліції ОСОБА_20 , оперуповноваженим ОПВ УКР лейтенантом поліції ОСОБА_21 та помічниками оперуповноваженого ОГ1В УКР старшими сержантами поліції ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Таким чином, як встановила дисциплінарна комісія, лейтенант поліції В. Мовчан, у порушення вимог підпункту І пункту 6 розділу 1 Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, 02.06.2022 безпідставно керував службовим автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , оскільки за ним не закріплений та у вечірній час встановив номерні знаки НОМЕР_3 , які транспортному засобу не належать. Щодо походження номерних знаків НОМЕР_3 опитаний повідомив, що він їх виявив у лютому 2022 року у вказаному службовому автомобілі, при цьому гадав, що вони відносяться до номерів прикриття. З приводу номерних знаків НОМЕР_4 ствердив, що 02.06.2022 знайшов їх після обіду на смітнику по вул. Космонавта Комарова, 10, у м. Одесі. Перевіркою доводів лейтенанта поліції В. Мовчана встановлено, що згідно бази даних, що входить до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, номерні знаки НОМЕР_3 зареєстровані за мотоциклом «SUZUKI GS 500Е», який належить ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно інформації, яка перебуває у вільному доступі мережі Інтернет «Автономери», номерні знаки НОМЕР_4 були зареєстровані за автомобілем «Nissan Rogue», 2017 року випуску. По базі даних, що входить до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, вказані номерні знаки не значаться. Опитані у ході службового розслідування лейтенант поліції А. Костенко старші сержанти поліції ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які закріпленні за службовим автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , ствердили, що вказаним транспортним засобом у 2022 році вони не керували, кому належать предмети, які були вилученні у вказаному автомобілі, їм невідомо. Таким чином, як встановила дисциплінарна, лейтенант поліції ОСОБА_19 , у порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, до 03.06.2022 відповідних заходів, направлених на реєстрацію фактів, виявлення номерних знаків НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , в ЖЄО органів (підрозділів) поліції не вжив. Також у цьому автомобілі виявлено і вилучено 11 набоїв до автоматичної зброї АКМ 75/138871, калібру 7,62 мм, і 11 набоїв до пістолета «Макарова» (ХН 3314), калібру 9 мм, які лейтенант поліції ОСОБА_19 зберігав з порушенням вимог пункту 10 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VI11, та підпункту 1 пункту 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70. З приводу вилучення у вказаному службовому автомобілі 11 набоїв, калібру 7,62 мм, та 11 набоїв 9 мм, лейтенант поліції ОСОБА_19 повідомив, що вказані боєприпаси він отримав для табельної зброї - пістолету «Макарова» та автоматичної зброї в ГУНГ1 в Одеській області. З листа УКР ГУНП в Одеській області від 08.07.2022 № 2/1-вих. 937, який 08.07.2022 за вх. № 55/1111 надійшов до УГІ ГУНП в області, встановлено, що дійсно лейтенант поліції ОСОБА_19 отримував автоматичну зброю АКМ 75/138871 та 120 набоїв до нього, з яких 11 боїв були вилученні під час обшуку. В ході службового розслідування факт додаткового отримання в ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції В.Мовчаном 11 набоїв, калібру 9 мм, до пістолету «Макарова» не підтверджуються. У поясненні начальник чергової частини УОАЗОР ГУНП в області полковник поліції Великий Г.Є. (пояснення від 20.07.2022) повідомив, що згідно інвентарної книги від 01.01.2022 № 1794 (за формою № 11) 23.02.2022 лейтенант поліції ОСОБА_19 отримав 16 набоїв, калібру 9 мм, два магазина та пістолет

Тобто, з матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 порушенно вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 3, 7, 9, 26 ч. 1 ст. 23, п.п. 1, 2, 3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 38, ч.1 ст. 64 Закону №580-VIII, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2, 3, 8, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ч.ч. 2, 3 ст. 246 КПК України, абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських № 1179, п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, п.п. 1 п. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1 п. 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01 лютого 2021 року №177.

Разом з тим, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Таким чином, позивачем, ОСОБА_1 , не забезпечено дотримання службової дисципліни, яка полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність вироку суду про визнання його винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, оскільки в межах службового розслідування не досліджувалось питання щодо вчинення чи не вчинення позивачем злочину, відповідно до Кримінального кодексу України, а надавалась оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Також, суд вважає неспроможними посилання позивача на те, що посадові особи ГУНП в Одеській області, діючи у дисциплінарній комісії при проведенні службового розслідування діяли без додержання приписів Дисциплінарного статуту, оскільки будь-яких доказів в обґрунтування вказаних обставин позивачем суду не надано. З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування відносно позивача було призначено з підстав передбачених Дисциплінарним статутом та проведено відповідно до його вимог, за результатами якого належним чином з відібранням від позивача та інших учасників подій необхідних пояснень та письмових доказів складено висновок службового розслідування, затверджений уповноваженою особою, що позивачем не заперечується.

При цьому, позивач знав про проведення службового розслідування, підстави його проведення та мав можливість, в порядку визначеному Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, надавати письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих йому відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування, а також подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, члени дисциплінарної комісії не мали відповідних знань чи досвіду, які необхідні для ефективного проведення службового розслідування, позивачем суду не надано. При цьому, наказ № 958 від 24.06.2022 року про призначення службового розслідування, в тому числі призначення членів комісії, станом на дату розгляду справи не оскаржено та є чинним.

Суд вважає неспроможними доводи позивача про те, що службовим розслідуванням не встановлено порушення посадових інструкцій та будь-яких інших обов`язків, оскільки з матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржувані накази містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено позивачем, ОСОБА_1 .

Також, доводи позивача щодо того, що відповідачем не враховано його позитивну характеристику, отримання подяк та інших ознак, а також сімейні обставини, суд не приймає до уваги, оскільки вказані доводи не спростовують висновків щодо порушення позивачем нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, викладених у наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби.

Посилання позивача на те, що відповідач повинен був обрати дисциплінарне стягнення - зауваження, та як воно є першим та найменш суровим у списку встановленим Статутом, суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

В постанові від 20.11.2019 року по справі № 826/12649/16 Верховний Суд зазначив, що вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, а тому не визначає обов`язку органів Національної поліції послідовно накладати то чи інше стягнення.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно абз. 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

При цьому, одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі № 815/4478/16.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, ОСОБА_1 , вчинено дисциплінарний проступок, який проявився в порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 3, 7, 9, 26 ч. 1 ст. 23, п.п. 1, 2, 3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 38, ч.1 ст. 64 Закону №580-VIII, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2, 3, 8, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ч.ч. 2, 3 ст. 246 КПК України, абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських № 1179, п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, п.п. 1 п. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1 п. 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01 лютого 2021 року №177.

Тобто, позивачем, ОСОБА_1 , скоєно проступок в умовах воєнного стану, проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті п. 5, п. 6 наказу № 1221 від 29.07.2022 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Одеській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; наказу № 1356 о/с від 10.08.2022 По особовому складу відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 12 серпня 2022 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0043098), старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідач, Головне управління Національної поліції в Одеській області, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Таким чином, оскільки ГУНП в Одеській області правомірно накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним порушення службової дисципліни, то, відповідно, відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки позовні вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.08.2022 року по день фактичного поновлення на посаді, є похідним вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ) про визнання протиправним та скасування п. 5, п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1221 від 29.07.2022 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Одеській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1356 о/с від 10.08.2022 По особовому складу відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 12 серпня 2022 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0043098), старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; поновлення ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання лейтенант поліції, на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.08.2022 року по день фактичного поновлення на посаді, в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.