Рішення

від 10.05.2023 по справі 580/1361/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року справа № 580/1361/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання Міщенко Д.А.,

представника позивача Аполонова О.В. (згідно з ордером),

представника відповідача Кузьмишина О.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімпродукт до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

24.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімпродукт (20731, Черкаська обл., Черкаський (Смілянський) р-н., селище Холоднянське, вул.Ржевська, буд.9А; код ЄДРПОУ 39106195) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2022 №0054340403, яким збільшено суму грошового зобов`язання платежу Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі ПДВ), код платежу 14060100, на загальну суму 143370,70грн, у тому числі 130337,0грн основного платежу та 13033,70грн штрафна санкція (штраф).

Додатково просив справу розглянути у судовому засіданні та за участі представника позивача, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Обґрунтовуючи зазначено, що позивач не погоджується з актом перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення. Вважає його неповним, надуманим і безпідставним. Стверджує, що не повинен нести відповідальність за неоднозначне трактування контролюючим органом норми п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України через те, що законодавець не врегулював обов`язок коригування податкового кредиту при неможливості виконання податкового обов`язку платником податку-постачальником щодо реєстрації податкових накладних.

01.03.2023 суд постановив ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та вирішив спір розглянути правилами загального позовного провадження.

23.03.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача про відмову в позові. Стверджує, що не допустив порушень вимог закону та виніс спірне ППР із-за виявлених порушень позивача: декларування податкового кредиту за відсутності зареєстрованих податкових накладних (далі ПН) щодо продажу йому товарів від визначених контрагентів. Позивач не надав доказів відсутності у них можливості виконувати податкові обов`язки.

Позивач правом надати відповідь на відзив не скористався.

У підготовчому провадженні суд задовольнив клопотання сторін щодо долучення доказів.

У відкритих судових засіданнях по суті представники сторін підтримали правові позиції, вказані в письмових заявах по суті, та просили їх задовольнити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відомостями з ЄДРПОУ підтверджується, що позивач зареєстрований юридичною особою з 19.02.2014 та платником ПДВ. Зареєстровані види господарської діяльності: основний « 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами», інші - «01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві», « 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук», « 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», « 49.41 Вантажний автомобільний транспорт», « 52.10 Складське господарство», « 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», « 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах», « 80.10 Діяльність приватних охоронних служб», « 80.20 Обслуговування систем безпеки».

20.09.2022 головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Черкаській області Сергій Костяний провів камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року, подану позивачем 17.03.2022 вх.№9042611218 (далі Декларація). У результаті склав Акт №3982/23-00-04-03-04/39106195 (далі Акт), у висновках якого зазначив про виявлення порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого занижено р.18 Декларації «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на суму 130337грн.

В описовій частині Акту зазначено, що до вказаного висновку дійшов перевіркою показників Декларації та відомостей Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), які свідчать, що задекларований податковий кредит позивача від ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 414449359) на суму 139326,80грн (ПДВ 23221,12грн), ТОВ «ЕКОТЕХ-ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 39697433) на суму 500136,00грн (ПДВ 83356,00грн), ПП «АВТОЛІДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41899077) на суму 34320,00грн (ПДВ - 5720,00грн), ТОВ « ТОРГОВИЙ ДІМ ГТК» (код ЄДРПОУ 44311918) на суму 32364,00грн (ПДВ 5394,00грн), ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» (код ЄДРПОУ 41609173) на суму 1126,00грн (ПДВ 1871,00грн) за відсутності реєстрації ПН в ЄРПН. Також, що завищено податковий кредит від постачальника ТОВ «Торговий Дім «Укрлегсировина» (код ЄДРПОУ 32304111) на загальну суму ПДВ 10775,00грн, а саме включено податковий кредит на суму ПДВ 11300,00грн при зареєстрованій у ЄРПН ПН на суму ПДВ 525,00грн.

Позивач надав відповідачу заперечення на Акт обґрунтовуючи, що у період воєнного стану на підставі закону мав право формувати податковий кредит на підставі первинних документів, а контрагенти не мали можливості виконати відповідний податковий обов`язок.

Відповідач виніс Висновок та направив лист від 24.10.2022 вих.№13959/6/23-00-04-03-10, якими не урахував вказане заперечення аргументуючи: відсутністю заяв контрагентів до 30 вересня про неможливість виконати податковий обов`язок та підтверджуючих документів; наявністю за такою заявою позивача рішення №218 від 29.09.2022 про те, що він має можливість виконати податковий обов`язок; відсутністю всупереч вимог п.69.1 та підп.69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зареєстрованих у ЄРПН ПН вказаних підприємств щодо операцій з позивачем до 15.07.2022.

27.10.2022 відповідач виніс оскаржуване ППР №0054340403 про збільшення розміру грошового зобов`язання позивача з ПДВ на загальну суму 143370,70грн, у тому числі 130337,0грн основний платіж та 13033,70грн штрафна санкція (штраф 10%).

Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідженням відомостей ЄРПН та Декларації вказані в Акті факти реєстрації податкового кредиту позивачем від вказаних підприємств та відсутність реєстрації ними ПН на продаж підтверджено. Крім того суд установив, що у період з 01.02.2022 до 09.05.2023 ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», ТОВ «ЕКОТЕХ-ЕНЕРГО» , ПП «АВТОЛІДЕР ПЛЮС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ГТК», ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» не реєстрували жодної ПН, а ТОВ «Торговий Дім «Укрлегсировина» зареєстрував у ЄРПН ПН, виписану 07.02.2022 щодо продажу позивачу товару, сума ПДВ якого становила 525,00грн.

Відповідно до підп.«а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з підп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абзаців 2 та 3 п.201.10 ст.201 ПК України ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПН та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/розрахунків коригування до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/розрахунку коригування.

Відповідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 187.1 ст187 ПК України приписує, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України ПН, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з дати виникнення податкових зобов`язань контрагенти позивача мали обов`язок врахувати їх у звітний місяць та в наступному місяці задекларувати відповідне податкове зобов`язання з ПДВ. Підтвердженням такого обов`язку є зареєстрована ПН. Однак у спірних правовідносинах відповідач не досліджував питання включення/невключення податкових зобов`язань у деклараціях з ПДВ контрагентів позивача, хоча камеральною перевіркою мав таке повноваження.

Для об`єктивної оцінки встановлених обставин спору суд урахував, а відповідач не обґрунтовано залишив поза увагою, що дата декларування та формування позивачем спірного податкового кредиту стосується періоду початку активної збройної агресії Російської Федерації на Україну, відповідно активних бойових дій на всій території держави.

Зокрема, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції на дату подання позивачем Декларації установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На дату подання позивачем декларації з ПДВ за лютий 2022 року 16.03.2022 пункт 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України діяв у наступній редакції:

«Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Законом № 2260-IX від 12.05.2022 редакцію змінено, що чинна і на сьогодні:

Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі ЗУ №996-XIV);

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до ЗУ №996-XIV.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Отже, належним способом дій контролюючого органу щодо перевірки правомірності сформованого суб`єктом господарювання у вказаному періоді податкового кредиту є перевірка первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до абзацу першого ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 ЗУ №996-XIV).

Під час судового розгляду справи підтверджено факт відсутності реєстрації вказаними контрагентами позивача ПН щодо продажу позивачу товарів у період, за який виписані ПН, що не спростовує підписаних договорів, видаткових накладних та фактичних розрахунків за операціями, копії яких позивач надав суду в якості доказів.

Відповідно до положень ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Суд акцентує увагу, що камеральною перевіркою закон наділяє можливість з`ясувати питання саме своєчасності реєстрації ПН та спосіб отримання таких відомостей передбачає аналіз виключно інформаційних баз даних податкової служби. Перевірка документів бухгалтерського обліку платника камеральною перевіркою не передбачена.

Згідно з підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Наданими позивачем суду копіями платіжних документів, видатковими накладними, договорами підтверджується, що податковий кредит та відповідні податкові накладні щодо придбаних у вказаних вище контрагентів позивача товарів формувалися відповідно до наявних документів бухгалтерського обліку. Вони не перевірялися відповідачем у справі до дати прийняття спірного рішення. Отже, податкова перевірка проведена неповно. Такий недолік пов`язаний з обранням відповідачем порядку та способу дій (проведення камеральної перевірки), який не відповідає передбаченим у вказаних вище нормах ПК України завданням і меті такого виду перевірки та необхідного для з`ясування предмета перевірки, що виходить зі змісту пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України про право формувати податковий кредит на підставі первинних документів. Отже, доводи позовних вимог обґрунтовані.

Застосовуючи п.69.1 та підп.69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України безпідставно відповідач не урахував зміну податкового статусу вказаних контрагентів позивача. Так, згідно податковою інформацією свідоцтва платників ПДВ були призупинені протягом квітня-травня 2022 року на період воєнного стану та не відновлені на дату складання Акту та прийняття спірного рішення. Крім того, безпідставно не враховано, що норми вказаного підп.69.1 застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року, та стосуються, як і підп.69.1-1 , обов`язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, підстави для звільнення від від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.При цьому для фактичних обставин цього спору ці норми стосуються саме обов`язків (діяльності) контрагентів позивача та не містять обов`язків для покупця, що своєчасно податкові обов`язки виконав, у т.ч. відсутні нормі про втрату права на податковий кредит. Покладення відповідальності за не взяття ними податкових зобов`язань з ПДВ, які виникли з первинних документів, виписаних позивачу, спірним рішенням не має легітимної мети.

Оскільки позивач сформував спірний податковий кредит відповідно до чинних станом на дату подання Декларації вимог податкового законодавства, врахувавши вказані вище норми права та фактичні обставини спору в сукупності, суд дійшов висновку, що зняття такого податкового кредиту збільшенням податкового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафу за відсутності податкових порушень відповідач порушив порядок та спосіб дій, визначені законом. Отже, спірне рішення протиправне та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору за звернення до суду позовною заявою згідно з платіжним дорученням від 22.02.2023 №27889 на суму 2684,00грн, зважаючи на результат вирішеного спору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімпродукт задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.10.2022 №0054340403.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімпродукт» судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою у сумі 2684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення виготовлене у повному обсязі 10.05.2023.