Постанова

від 10.05.2023 по справі 440/4896/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р. Справа № 440/4896/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава по справі № 440/4896/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних за №3627486/41959167 від 06.01.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 02.12.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс", датою її подання - 31.12.2021.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 задоволено позов.

Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №3627486/41959167 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 02.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних - визнано протиправними та скасовано.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.12.2021 №11, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс", датою її первинного подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації. Так, за результатами опрацювання копій первинних документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс" до податкової накладної №11 від 02.12.2021 встановлено, що платником порушено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 №520, а саме не надані копії первинних документів щодо підтвердження транспортування товару до контрагента-покупця (ТТН), відсутня копія платіжного доручення та /або банківська виписка з особового рахунку на перерахування коштів від покупця, або оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 чи акт звірки взаєморозрахунків. Також, надані платником копії первинних документів складено з порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме не заповнено обов`язкові реквізити у видатковій накладній від 02.12.2021 №896 на поставку товару не ідентифіковано особу, яка здійснила отримання товару у зв`язку з відсутністю інформації про особу яка підписувала.

Крім того, відповідно до пункту 2.5. договору від 10.01.2020 №01/2020 покупець зобов`язаний надати оригінали довіреностей і видаткової накладної і 3 примірники товарно-транспортних накладних завірених підписом і печаткою або вислати в адресу Постачальника протягом трьох робочих днів з моменту отримання товару. В разі неотримання Постачальником з вини Покупця оригіналу довіреності протягом п`яти календарних днів з моменту отримання товару, Постачальник має право зупинити узгодження наступного замовлення і зупинити постачання узгодженої партії товару. Проте, вказані документи ТТН та довіреність не було подано ні на розгляд Комісії, ані до матеріалів справи.

Апелянт також зауважив, що у видатковій накладній від 02.12.2021 №896 не заповнено номеру та дати довіреності особи, яка отримала товар та не надано саму довіреність.

Оскільки в ході опрацювання поданих копій первинних документів до податкової накладної від 02.12.2021 №11 встановлено надання платником податку документів, складених із порушенням законодавства, Комісія прийняла рішення №3627486/41959167 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 02.12.2021.

Враховуючи викладене вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області діяло відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесене рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області є правомірним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН зазначив, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що такі витрати не підтверджені належними доказами, не відповідають критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робот.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Партнер Текс" зареєстроване у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 41959167, місце реєстрації: вул. Будівельників, 62 м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39803; основний вид діяльності 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (а.с. 48).

10.01.2020 між ТОВ "Партнер Текс" (Постачальник) та ТОВ "Офер УА" (Покупець) був укладений договір поставки товару №01/2020 (а.с. 22), відповідно до пунктів 1.1.-1.2. якого ТОВ "Партнер Текс" зобов`язалось поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити поставлений Товар на умовах, передбачених даних Договором.

Постачання товару здійснюється згідно видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору, в яких вказується найменування товару, його кількісні характеристики, а також ціна за одиницю і загальна вартість товару.

Пунктом 2.5. умов договору фактичною датою постачання товару є дата підписання сторонами видаткових накладних на постачання.

Сплата товару здійснюється покупцем на наступних умовах: оплати здійснюються протягом 3 діб після підписання сторонами видаткової накладної (пункт 2.3. умов договору).

Відповідно до пункту 2.4. умов договору Постачальник зобов`язаний надати наступний комплект документів: оригінал рахунку, видаткова накладна, товаро-транспортна накладна, сертифікат якості.

Згідно пункту 2.5. договору від 10.01.2020 №01/2020 покупець зобов`язаний надати оригінали довіреностей і видаткової накладної і 3 примірники товарно-транспортних накладних завірених підписом і печаткою або вислати в адресу Постачальника протягом трьох робочих днів з моменту отримання товару. В разі неотримання Постачальником, з вини Покупця, оригіналу довіреності протягом п`яти календарних днів з моменту отримання товару, Постачальник має право зупинити узгодження наступного замовлення і зупинити постачання узгодженій партії товару.

31.12.2020 між ТОВ "Партнер Текс" (Постачальник) та ТОВ "Офер УА" (Покупець) укладено додаткову угоду №1 до договору поставки товару від 10.01.2020, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2021 (а.с. 23).

На виконання умов договору від 10.01.2020 №01/2020 позивачем відвантажено ТОВ "Офер УА" м`який контейнер, 4-х стропний з загрузочним клапаном, дно глухе, 90*90*100/180 в кількості 200 шт. та виписана видаткова накладна №896 від 02.12.2021 на загальну суму 54 384,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 064,00 грн. (а.с. 24).

На цій підставі позивач склав податкову накладну від 02.12.2021 №11 на загальну суму 54384,00 грн., в тому числі ПДВ 9064,00 грн. (а.с. 16-17).

31.12.2021 податкову накладну від 02.12.2021 №11 позивач надіслав для реєстрації у ЄРПН, однак 31.12.2021 отримав квитанцію, у якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав: відповідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.12.2021 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6305 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

При цьому, товариству було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18).

04.01.2022 позивач надав податковому органу пояснення разом з копіями документів (а.с. 19, 20).

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.01.2022 прийнято рішення №3627486/41959167 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 02.12.2021 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У рядку Додаткова інформація зазначено: не надано копії первинних документів щодо підтвердження транспортування товару до контрагента-покупця (товаро-транспортна накладна), відсутня копія платіжного доручення та/або банківська виписка з особового рахунку на перерахування коштів від покупця, або оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 чи акт звірки взаєморозрахунків. Крім того, надані платником копії первинних документів складено з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (а.с. 21).

Позивач, вважаючи рішення від 06.01.2022 №3627486/41959167 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 06.01.2022 №3627486/41959167, складеної ТОВ "Партнер Текс" - є протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи вище зазначені положення суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної №11 від 02.12.2021 зупинено податковим органом виключно через встановлення ризиковості здійснення операції з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення певних операцій, що полягала у тому, що товари з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6305 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, та контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу, що у квитанції не зазначено вимоги до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Наведене унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.

Суд також враховує, що для застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій необхідна сукупність таких умов: 1) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається 2) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не надано належної мотивації та причин віднесення поданої позивачем податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій, не зазначено деталізованого розрахунку показників величини постачання та величини залишку послуги (робіт), що унеможливлює підтвердити відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій, ТОВ "Партнер Текс" направило контролюючому органу пакет документів та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено від 02.12.2021 №11 (а.с. 19).

Зі змісту Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 06.01.2022 №3627486/41959167 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 02.12.2021 №11 у ЄРПН визначено неподання платником податків копій документів: не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У рядку Додаткова інформація зазначено: не надано копії первинних документів щодо підтвердження транспортування товару до контрагента-покупця (товаро-транспортна накладна), відсутня копія платіжного доручення та/або банківська виписка з особового рахунку на перерахування коштів від покупця, або оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 чи акт звірки взаєморозрахунків. Крім того, надані платником копії первинних документів складено з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (а.с. 21).

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортної накладної суд правомірно зазначив, що передача товару, зазначеного у видатковій накладній №896 від 02.12.2021, здійснювалася на складі позивача за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні Плавні, вулиця Будівельників, 62, що одночасно є адресою місцезнаходження ТОВ "Офер УА", про що свідчать дані видаткової накладної та дані місця реєстрації, зазначені у реквізитах договору від 10.01.2020 та додаткової угоди від 31.12.2020.

Оскільки обидва контрагенти здійснюють свою господарську діяльність за адресою Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 62, у перевезенні вантажу (товару) не було потреби, відповідно, товарно-транспортна накладна не складалася.

Щодо недоліків видаткової накладної, суд обґрунтовано дійшов висновку, що з її змісту можливо ідентифікувати найменування та кількість товару, його основні характеристики, суму та інші ознаки.

При цьому, судова колегія зауважує, що формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правого статусу особи, що їх видала, мають розцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Такий підхід застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, але не виключно, в низці судових рішень (від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 22.11.2021 у справі №0670/2176/11).

Щодо відсутності оригіналу довіреності на отримання товару, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що по-перше, зазначене твердження не було покладено в основу спірного рішення, а по-друге, відповідно до пункту 2.5. договору від 10.01.2020 №01/2020 покупець зобов`язаний надати оригінали довіреностей і видаткової накладної і 3 примірники товарно-транспортних накладних завірених підписом і печаткою або вислати в адресу Постачальника протягом трьох робочих днів з моменту отримання товару. В разі неотримання Постачальником, з вини Покупця, оригіналу довіреності протягом п`яти календарних днів з моменту отримання товару, Постачальник має право зупинити узгодження наступного замовлення і зупинити постачання узгодженій партії товару.

Тобто, у даному випадку, договором передбачено право позивача як Постачальника зупинити постачання товару у разі ненадання довіреності, а не його обов`язок.

Щодо відсутності доказів перерахування коштів (оплати) за товар, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, податкову накладну від 02.12.2021 №11 позивач склав після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 у пункті 2071.7 статті 201 ПК України (у даному випадку дата відвантаження товару), яка підтверджена видатковою накладною №896 від 02.12.2021 та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на те, що податкова накладна від 02.12.2021 №11 складена за фактом відвантаження товару покупцю (а не за фактом оплати), то з урахуванням положень пункту 187.1 статті 187, пункту 201.7 статті 201 статті ПК України первинні документи, які були надані на розгляд Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, є достатніми для реєстрації зазначеної податкової накладної і в контролюючого органу не було підстав для відмови у її реєстрації в ЄРПН.

Крім того, суд враховує, що ТОВ "Партнер Текс" займається виробництвом продукції, у даному випадку м`яких контейнерів, які було виготовлено для ТОВ "Уфер УА". Для виробництва м`яких контейнерів позивачем були закуплені матеріали, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копії договорів, видаткових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень, товаро-транспортних накладних (а.с. 25-47).

Наведене вище підтверджує, що у позивача були всі можливості для надання послуг поставки товару, що зазначений у податковій накладній №11 від 02.12.2021.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарських операцій позивачем, та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Також, суд зауважує, що перевірка реальності здійснення господарської операції за процедурою реєстрації податкової накладної у ЄРПН фактично є неможливою, адже платник податків не залучається до роботи комісії податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а члени комісії не здійснюють вихід на підприємство з метою з`ясування фактичних обставин ведення платником податків господарської діяльності.

У контексті вищенаведеного суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

За вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації спірної податкової накладної, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем спірних господарських операцій, ймовірності уникнення від виконання свого податкового обов`язку.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.01.2022 №3627486/41959167 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.12.2021 №11 ТОВ "Партнер Текс" є необґрунтованим та протиправним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною від 02.12.2021 №11.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Постанови № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі за текстом - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.12.2021 №11.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 06.05.2022, акт від 10.05.2022 про надані послуги професійної правничої допомоги відповідно до договору від 06.05.2022 та квитанцію від 06.05.2022 /а.с. 49-52/.

Згідно наданих документів встановлено, що 06.05.2022 р. між адвокатом Мілінським Іларіоном Миколайовичем (далі - адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до умов зазначеного договору адвокат надає усіма законними методами та способами правову допомогу клієнту у справі про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №3627486/41959167 від 06.01.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 4.2. Договору всього гонорар адвоката складає 3000 грн., без врахування сум інших судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

Актом про надання послуги професійної правничої допомоги відповідно до договору від 06.05.2022 року підтверджений погодинний розрахунок вартості послуг адвоката Мілінського Аларіона Миколайовича, які отримало Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Текс". Оплату послуг підтверджено квитанцією від 06.05.2022 на суму 3000 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року по справі № 440/4896/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 по справі № 440/4896/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко