Постанова

від 10.05.2023 по справі 440/5709/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р. Справа № 440/5709/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2022, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава по справі № 440/5709/22

за позовом Приватного підприємства "Арлан"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Арлан", звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 січня 2022 року № 1436 про відповідність Приватного підприємства "Арлан" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Приватне підприємство "Арлан" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 січня 2022 року № 1436 про відповідність Приватного підприємства "Арлан" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Приватне підприємство "Арлан" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Арлан" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що підставою відповідності платника податку критеріям ризиковості є пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: за результатами проведеного аналізу виникає сумнів фактичності здійснення господарських операцій, так як відсутня інформація щодо реалізації придбаних товарів. Також підприємство не забезпечено в достатньому обсязі трудовими, виробничими ресурсами для надання послуг охорони в обсягах зазначених у податкових накладних.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Арлан" (код ЄДРПОУ 33203253) зареєстровано як юридична особа 18 березня 2005 року, номер запису 1 577 102 0000 000147.

Основний вид діяльності: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (а.с. 10).

11 грудня 2013 року Міністерством внутрішніх справ України видано ПП "Арлан" ліцензію Серії АЕ № 2284787 для здійснення охоронної діяльності (а.с. 12).

11 січня 2022 року відбулося засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке оформлено протоколом № 5.

Згідно Витягу з протоколу Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5 від 11 січня 2022 року: " ... згідно інформації, яка надійшла від відділу камеральних перевірок у м. Полтаві управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків службовими записками про ймовірне здійснення ризикових операцій, а саме службовою запискою № 125/16-31-18-06-21 від 06 січня 2022 року щодо ПП "Арлан".

Відповідно до баз даних ДПС України ПП "Арлан" перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області з 30 березня 2005 року. Платник ПДВ з 27 грудня 2013 року. Стан платника 0. Основний вид діяльності - діяльність приватних охоронних служб. Статутний фонд 100 грн. Засновник та керівник - ОСОБА_1 . Згідно податкового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31 грудня 2020 року основні засоби та запаси ТМЦ відсутні. Кількість найманих працівників - 6 осіб.

За січень - листопад 2021 року обсяги постачання склали 7804,9 тис.грн., обсяги придбання - 7761,2 тис. грн., нараховано по ПДВ 13,1 тис грн, податковий коефіцієнт 0,17%.

Відповідно до даних ЄРПН встановлено, що за листопад 2021 року ПП "Арлан" здійснено придбання продукції в основних постачальників:

- ТОВ "Артіс Плюс Груп", у якого придбано соки, нектар, цукор, сир, хек, п-во та масло на суму ПДВ 156, тис.грн;

- ПАТ "Укрнафта" / ВРНП по Харківській області, у якого придбано бензин, паливо дизельне та газ нафтовий на суму ПДВ 51,1 тис.грн,

- Основні покупці:

- ТОВ "ШРБУ-8", якому надано послуги охорони на суму ПДВ 57,5 тис.грн;

- ТОВ "Чернігівська індустріальна молочна компанія", якому надано послуги охорони на суму ПДВ 53,7 тис.грн.

За результатами проведеного аналізу виникає сумнів фактичності здійснення господарських операцій, так як відсутня інформація щодо реалізації придбаних товарів. Також підприємство не забезпечено в достатньому обсязі трудовими, виробничими ресурсами для надання послуг охорони в обсягах зазначених у податкових накладних" (а.с. 163-165).

11 січня 2022 року Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 1436 про відповідність ПП "Арлан" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з тих підстав, що підприємство не забезпечено в достатньому обсязі трудовими, виробничими ресурсами для надання послуг охорони в обсягах, зазначених у податкових накладних, а також відсутня інформація щодо реалізації придбаних товарів (а.с. 13).

Позивач, вважаючи рішення від 11.01.2022 № 1436 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність застосування до Приватного підприємства "Арлан" пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11 січня 2022 року № 1436 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Спірним рішенням ПП "Арлан" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів цієї категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5 від 11 січня 2022 року встановлено, що підставою для ухвалення рішення про відповідність ПП "Арлан" критеріям ризиковості платника податку визначено, що за результатами проведеного аналізу виникає сумнів фактичності здійснення господарських операцій, так як відсутня інформація щодо реалізації придбаних товарів. Також підприємство не забезпечено в достатньому обсязі трудовими, виробничими ресурсами для надання послуг охорони в обсягах зазначених у податкових накладних (а.с. 163-165).

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що вищевказані посилання Комісії не можуть безпосередньо вказувати на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Обставини наявності певної податкової інформації, на які посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що такі господарські операції не відбулися. Відсутність подальшої реалізації придбаного товару також не може безпосередньо вказувати на відсутність господарських операцій з придбання такого товару.

Також, контролюючий орган, як на підставу для визнання ПП "Арлан" таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, посилається на службову записку відділу камеральних перевірок у м. Полтаві управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків № 125/16-31-18-06-21 від 06 січня 2022 року.

За змістом службової записки № 125/16-31-18-06-21 від 06 січня 2022 року остання складена відділом камеральних перевірок та фактично відображає інформацію про платника податків на підставі внутрішніх даних, які наявні у контролюючого органу без дослідження первинних документів складених в межах спірних господарських операцій.

В свою чергу, на підтвердження здійснення господарської діяльності ПП "Арлан" надано до суду:

- договір оренди № 5 будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремих частин) від 01 січня 2021 року,

- акт приймання-передачі від 01 січня 2021 року до договору оренди № 5 від 01 січня 2021 року,

- викопіювання об`єкту за договором оренди № 5 від 01 січня 2021 року.

- договір № 02/01/20 на фізичну охорону об`єкта від 01 січня 2020 року з додатками,

- договір № 6/2020 про надання охоронних послуг від 08 квітня 2020 року з додатками,

- договір № 7/2020 про надання охоронних послуг від 08 квітня 2020 року з додатками,

- договір № 03/2020 про надання охоронних послуг від 24 червня 2020 року з додатками,

- договір № 01/07/20 на спеціалізовану постову охорону об`єкта від 01 липня 2020 року з додатками,

- договір № 01/02/02021 на фізичну охорону об`єкта від 01 лютого 2021 року з додатками,

- договір № 33 на спеціалізовану постову охорону об`єкта від 08 вересня 2021 року з додатками,

- договір № 01/12/2021 на фізичну охорону об`єкта від 01 грудня 2021 року з додатками,

- договір № 01/12/2021 про надання охоронних послуг від 01 грудня 2021 року з додатками,

- рахунки на оплату,

- акти наданих послуг,

- відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам,

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби,

- відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору,

- цивільно-правові договори,

- акти прийому наданих послуг до цивільно-правових договорів,

- договори оренди автомобілів,

- акти прийому-передачі автомобілів,

- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

У ході розгляду справи контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, достатніх фізичних і технічних можливостей для здійснення спірних господарських операцій.

Крім того, зазначене у службовій записці № 125/16-31-18-06-21 від 06 січня 2022 року формулювання: "може свідчити про реєстрацію податкових накладних по ПП "Арлан" без проведення фактично господарських операцій з метою формування вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань з ПДВ" на переконання суду, без проведення документальної перевірки ПП "Арлан" у встановленому Податковим кодексом України порядку, не може бути безумовною підставою для висновків про безтоварність таких операцій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у затвердженій Додатком 4 до Порядку №1165 типовій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності;

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні також вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Натомість, в рішенні № 1436 від 11.01.2022 відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №», тобто не зазначено підстави прийняття такого рішення.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова інформація» зазначено: підприємство не забезпечено в достатньому обсязі трудовими, виробничими ресурсами для надання послуг охорони в обсягах, зазначених у податкових накладних, а також відсутня інформація щодо реалізації придбаних товарів. При цьому, відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20

Також суд враховує, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що рішення Комісії № 1436 від 11.01.2022 прийняте без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на протиправність оскаржуваного рішення про віднесення до ризикових платників податків, належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Приватне підприємство "Арлан" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року по справі№ 440/5709/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат (в т.ч. витрат на професійну правничу правову допомогу) по даній справі.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі № 440/5709/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва