Постанова

від 10.05.2023 по справі 530/748/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р.Справа № 530/748/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Должко С.Р., вул. Комунарська, 2, м. Зіньків, Зіньківський, Полтавська, 38100, по справі № 530/748/22

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00000619 від 12.08.2022 про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.12.2022 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову серія АА № 00000619 від 12.08.2022 року винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті Тимощуком А.М. про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а справу закрито в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто із Державної служби України з безпеки на транспорті, місце знаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14,код ЄДР39816845, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 копійок судових витрат.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, явно не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а отже враховуючи, що сам по собі факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначних пунктом 22.5 ПДР доведений належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на те, що в період в який позивачу інкримінується вчинення адміністративного правопорушення автомобіль Mercedes-Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 використовувався громадською організацією для перевезення гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил України. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.12.2022 без змін.

Позивач звертаючись до суду з відзивом на апеляційну скаргу одночасно заявив клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 серія АА № 00000619 від 12.08.2022 року водія автомобіля Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за те, що він 14.06.2022 року о 11 год 40 хв за адресою М-04,км 186+337 Дніпропетровська обл. нібито допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,3 % (3,837 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тонн, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,7% (1,469 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тонн.

Вказана постанова отримана позивачем засобами поштового зв`язку 19.08.2022 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся із позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Колегія суддів не погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Постановою КМУ від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основним з завдань Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Приписами пп.15, 27, 29 п.5 Положення Укртрансбезпека визначено що відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає:

- здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567);

- фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).

За визначенням, наведеним у п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідні машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних дорогами загального користування, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Пунктом другим Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, визначено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Відповідно до п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Вимогами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

З матеріалів справи вбачається, що постановою серія АА № 00000619 від 12.08.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, мотивуючи, що він 14.06.2022 року о 11 год 40 хв за адресою М-04,км 186+337 Дніпропетровська обл. зафіксовано транспортний засіб Mercedes Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,3% (3,837 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 т., навантаження на строєну вісь транспортного засобу на 12,7 % (1,469 т), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 т., відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

З даної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося системою за допомогою технічних засобів WIM 20, WAGA-WIM35, №7. Також дана постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені зображення транспортного засобу під час вчинення правопорушення та відеозапис.

Копіями сертифікату перевірки типу UA.TR.113-0619-21 від 13.04.2021 чинний до 12.04.2031 та сертифікату відповідності UA.TR.113-0619/05F-21 від 23.07.2021 чинний до 22.07.2022, підтверджується встановлення елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 186+337 автомобільної дороги М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварине (на м.Волгоград через Дніпро, Донецьк) відповідність встановленого приладу для зважування транспортних засобів WAGA WIM-35 застосованим вимогам технічного регламенту та стандартам ДСТУ. Прилад призначений для визначення маси транспортного засобу, навантаження на вісь та на групу осей упродовж його проїзду через вантажоприймальний пристрій ваг.

Прилад автоматичний для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA» WIM35 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94.

Отже, інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA» WIM35 є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності необхідного обсягу інформації в постанові про адміністративне правопорушення з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 вказаної статті постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з п. 1 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, уповноважені поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, передбачені частинами першою - третьою статті 122 (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал світлофора, порушення правил зупинки, стоянки, порушення установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху), та частиною першою статті 123 (порушення правил руху через залізничний переїзд, крім в`їзду на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений) КУпАП (далі - адміністративні правопорушення). Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень в уповноваженому органі (підрозділі) Національної поліції України.

Так, з копії постанови від 12.08.2022 вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на строєні осі.

Що стосується інформації щодо смуги руху, напрямку руху, максимально дозволеного навантаження на вісь, марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, суд вважає, що така інформація не є обов`язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.

При цьому, в п. 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі Інструкція), зафіксовані в автоматичному режимі, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Крім того, судова колегія суддів, оцінюючи доводи представника позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, у зв`язку з неналежним суб`єктом адміністративної відповідальності, оскільки транспортний засіб Mercedes-Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 використовувався громадською організацією для перевезення гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил України у період, в який позивачу інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, а не власник ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Так, апелянт заперечує правомірність складання відносно нього постанови, мотивуючи тим, що транспортний засіб Mercedes-Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 використовувався громадською організацією для перевезення гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил України, а він є лише власником транспортного засобу, в користуванні якого він не перебував, в тому числі на дату вчинення адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи наявний лист Голови ГО Авраменка О.О. з якого вбачається те, що Громадська організація «Молодь Зіньківщини» цим листом підтверджує, що автомобіль Mercedes-Benz ( НОМЕР_2 ) у період з 03.06-21.06.2022 використовувався для перевезення гуманітарної допомоги якої потребували мешканці м.Тростянець та м.Запоріжжя ( а.с.74).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом за кодом ЄДРПОУ 42647073, міститься інформація про юридичну особу Громадська організація "Молодь Зіньківщини" (ГО «Молодь Зіньківщини»), організаційно-правова форма Громадська організація, назва юридичної особи "Молодь Зіньківщини", ідентифікаційний код юридичної особи 42647073, Авраменко Олександр Олександрович представник, керівник.

Дослідивши зазначений лист Голови ГО Авраменка О.О., колегія суддів зазначає наступне.

Цивільним кодексом України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За приписами ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Недодержання вимоги закону про нотаріальну форму правочину (договору) спричиняє його нікчемність.

Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, не породжує передбачених законом правових наслідків і, за загальним правилом, визнання його недійсним, у суді не вимагається окрім випадків, передбачених законом.

Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання, договір оренди транспортного засобу за участю позивача, як фізичної особи, мав укладатися у письмовій формі і посвідчуватися нотаріусом.

Колегія суддів зазначає, що лист голови Громадської організації «Молодь Зіньківщини» не може бути визнаний належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, у розумінні ст.ст. 73-76 КАС України, що підтверджує належне користування транспортним засобом Mercedes-Benz ( НОМЕР_2 ) Громадською організацією «Молодь Зіньківщини», оскільки Цивільним кодексом України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Таким чином, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували передачу ОСОБА_1 . Громадській організації «Молодь Зіньківщини» транспортного засобу Mercedes-Benz ( НОМЕР_2 ) матеріали справи не містять, сторонами до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу, відомостей про внесення відомостей про орендаря транспортного засобу в Єдиний державний реєстр транспортних засобів, суду першої інстанції не надано, матеріали справи не містять, за таких обставин адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом Mercedes-Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 , автомобільними дорогами покладається на власника ОСОБА_1 .

Разом з тим, за умови наявності користувача вказаного транспортного засобу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, позивач не був позбавлений можливості звільнитись від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили Громадської організації «Молодь Зіньківщини», як особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася б особисто до Державної служби України з безпеки на транспорті із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

З огляду на те, що ні сторона позивача, ні сторона відповідача не надала суду інформації про відповідне звернення належного користувача до уповноваженого органу за фактом перевищення 14.06.2022 встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу Mercedes-Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 , та з урахуванням того, що позивачем не надано суду відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про внесення належного користувача вказаного транспортного засобу, колегія суддів приходить до висновку про те, що Громадська організація «Молодь Зіньківщини» не є належним користувачем транспортного Mercedes-Benz 1831 д.н.з. НОМЕР_2 , в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є правомірним.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно з ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270, 272, 286, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.12.2022 по справі №530/748/22 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич