УХВАЛА
10 травня 2023 р.Справа № 520/3901/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 520/3901/22 за позовом кооперативу "Призма" по ремонту та обслуговуванню засобів вимірювання та автоматики до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В с т а н о в и в:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 520/3901/22 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов кооперативу "Призма" по ремонту та обслуговуванню засобів вимірювання та автоматики.
Копія судового рішення вручена ГУ ДПС у Харківській області 19.10.2022 року,18:44, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.251 КАС України (а.с.53).
08.12.2022 року з використанням підсистеми «Електронний Суд» на зазначене судове рішення ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу .
Одночасно з вимогами апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування заяви скаржник посилається на військовий стан та систематичні відключення електроенергії, що перешкоджало йому реалізувати своє право на оскарження судового рішення.
Ухвалами суду від 25.04.2023 року підстави пропущення заявником строку апеляційного оскарження судового рішення, вказані у заяві, визнані неповажними, і апеляційна скарга залишена без руху; ГУ ДПС у Харківській області надано строк для зазначення інших поважних підстав для поновлення строку.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, зазначені судові рішення доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 25.04.2023 року, о 17:44.
Звітуючи про виконання вимог ухвали суду від 25.04.2023 року, скаржник 01.05.2023 року надіслав через систему «Електронний суд» заяву, в якій зазначив , що у ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, оскільки постійні обстріли і відключення електроенергії об`єктивно перешкоджали реалізації процесуальних прав на оскарження судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129), (п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 та п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій п.п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).
У рішенні від 26.07.2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу.
Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду.
Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Колегія суддів наголошує, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Відмовляючи в задоволені заяви ГУ ДПС у Харківській області про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, та залишаючи апеляційну скаргу без руху, з наданням строку для вказівки інших підстав для поновлення строку, в ухвалі від 25.04.2023 року колегія суддів вказувала, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не містить посилань (доказів) вчинення скаржником активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого КАС України з часу коли він дізнався про наслідки вирішення судом спору у цій справі.
Зміст заяви ГУ ДПС у Харківській області від 01.05.2023 року посвідчує ту обставину, що скаржник вимог ухвали суду апеляційної інстанції не виконав, оскільки він не визначив : коли і які дії (конкретно) ним були вчинені задля своєчасного подання апеляційної скарги, а також не додав до заяви жодного доказу в обґрунтування викладених в цій заяві обставин.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та який діє і на даний час.
Поруч з чим, колегія суддів зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом встановленого законом строку.
Колегія суддів зауважує, що активні бойові дії за Харків та його околиці в ході повномасштабного вторгнення російських військ до України тривали з 24.02.2022 року до 11.09.2022 року. Апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області подана до суду апеляційної інстанції 08.12.2022 року, а платіжне доручення про сплату судового збору за її подання датовано 20.12.2022 року.
Дослідження змісту як апеляційної скарги, так і заяви про поновлення строку , поданої скаржником до суду апеляційної інстанції, доводить, що відповідач лише в загальному посилався на обставини введення в Україні воєнного стану, постійні обстріли і відключення електроенергії, без надання відповідних доказів.
За наведених обставин, колегія суддів відхиляє аргументи, наведені заявником в обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 520/3901/22 , та відмовляє у її задоволенні.
На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволені заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 520/3901/22 , визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Курило Л.В.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110768717 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні