Постанова

від 09.05.2023 по справі 640/15827/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15827/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал СМС" до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал СМС» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2021 року №250610416, видане Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Таращуком М.М., на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал СМС».

На підставі висновків акту перевірки №22157/Ж5/26-15-04-16-18 від 19 березня 2021 року, 06 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №250610416, яким на підставі статті 124 Податкового кодексу України за порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 653 501,80 грн., нараховано штраф у розмірі 10%, що становить 65 350,18 грн.

Позивач не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 200-1 ПК України визначено порядок електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до п. 200-1.2 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в ході проведення податкової перевірки було встановлено несвоєчасно сплачені зобов`язання позивачем з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ:

- від 21 квітня 2020 року №9084903955, граничний строк сплати 01 травня 2020 року, фактично сплачено 29 січня 2021 року;

- від 20 квітень 2020 року №9111561322, граничний строк сплати 30 травня 2020 року, фактично сплачено 29 січня 2021 року;

- від 22 червня 2020 року №9141895773, граничний строк сплати 30 червня 2020 року, фактично сплачено 29 січня 2021 року;

- від 20 липня 2020 року № 9171979144, граничний строк сплати 30 липня 2020 року, фактично сплачено 29 січня 2021 року;

- від 20 серпня 2020 року №9206767089, граничний строк сплати 30 серпня 2020 року, фактично сплачено 24 лютого 2021 року;

- від 21 вересня 2021 року №9237809597, граничний строк сплати 30 вересня 2021 року, фактично сплачено 24 лютого 2021 року;

- від 20 жовтня 2020 року №9270991774, граничний строк сплати 30 жовтня 2020 року, фактично сплачено 24 лютого 2020 року;

- від 20 листопада 2020 року №9306547137, граничний строк сплати 30 листопада 2020 року, фактично сплачено 24 лютого 2020 року;

- уточнюючій податковій декларації з ПДВ від 09 грудня 2020 року №9336356510, граничний строк сплати 16 грудня 2020 року, фактично сплачено 26 лютого 2021 року;

- уточнюючій податковій декларації з ПДВ від 10 грудня 2020 року № 9336356841, граничний строк сплати 16 грудня 2020 року, фактично сплачено 26 лютого 2021 року.

- уточнюючій податковій декларації з ПДВ від 10 грудня 2020 року №9336357236, граничний строк сплати 16 грудня 2020 року, фактично сплачено 26 лютого 2021 року.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявні платіжні доручення №89 від 25 березня 2020 року на суму 49466,00 грн., №754 від 16 грудня 2020 року на суму 203466,00 грн., №120 від 29 квітня 2020 року на суму 26390,00, №512 від 01 червня 2020 року на суму 16375,00 грн., №543 від 30 червня 2020 року на суму 33509,00 грн., №592 від 29 липня 2020 року на суму 47481,00 грн., №755 від 16 грудня 2020 року на суму 50779,00 грн., №616 від 28 серпня 2020 року на суму 52888,00 грн., №756 від 16 грудня 2020 року на суму 152399,00 грн., №649 від 30 вересня 2020 року на суму 32115,00 грн., №678 від 30 жовтня 2020 року на суму 46711,00 грн., №724 від 30 листопада 2020 року на суму 74484,00 грн.

Досліджуючи надані позивачем докази вбачається, що останнім було своєчасно сплачено задекларовані суми грошових зобов`язань.

При цьому, відповідач ні у відзиві на позовну заяву ні в апеляційній скарзі жодним чином не спростовує та не заперечує вказаний факт.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було витребувано в податкового органу роздруківку з ІКП позивача за 2019-2021 роки. Дослідивши вказані докази суд першої інстанції встановив, що за позивачем обліковувався податковий борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються в судовому порядку, що свідчить про неузгодженість такого податкового зобов`язання.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві неправомірно зараховувало кошти, які позивачем вчасно сплачувались щодо узгоджених, самостійно задекларованих сум, в погашення боргу, який на момент сплати коштів та на момент розгляду справи по суті не є узгодженим.

Наведене у сукупності свідчить про те, що висновок відповідача в акті перевірки про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, внаслідок чого до останнього застосовано штраф, є необґрунтованим та безпідставним.

Колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга не містить жодних доводів які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Фактично апеляційна скарга зводиться до перепису обставин справи та норм законодавства, що підлягають до застосування в межах спірних правовідносин. Натомість жодний висновок суду першої інстанції відповідачем не спростований.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко